Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.09
22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу!
Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру
2026.07.09
19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.
Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,
2026.07.09
17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
2026.07.09
14:08
Мобільний знову на ходу,
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
Голівоньку морочить.
Не клич мене, я не прийду
До тебе серед ночі.
Тепер мені по бузині,
Кого ти там щасливиш —
Готую джем у вихідні —
2026.07.09
13:53
Ці вибухи потужно пролунали
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
У чорній нерозгаданій пітьмі
Від пекла невимовного сигналом
В холодній і розпачливій зимі.
У вибухах приречено сконали
Надії у примарній далині.
Ці вершники на трьох шалених конях
2026.07.09
12:00
Розшарпана, розхристана, розколота,
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
Кривавляться рубці серпа і молота.
Чужі й свої у ордах поєдналися,
Шматують хижо те, що позасталося.
Ненавидять чи люблять - то однаково
І кожен постріл в груди й спину - знаковий.
Смакують кров і нею упиваються
2026.07.09
11:42
може праведним було
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
може і ніяким
те дитинство та село
і коти й собаки
при колодязі цебро
грядка з огірками
бур’яни уздовж і проз
силосної ями
2026.07.09
09:25
Це рідна його країна,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
І зовсім не Казахстан,
Як мати, втрачала сина,
А він забавляв путан.
Пропала – і все, що знаєм,
Охмуда стезя земна.
Не буде сердечних таїн,
2026.07.09
09:15
Колись у шахтарських пагорбах, що у Дакоті
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
Жив був юнак на ім’я Рокі Ракун
Раз його подруга втікла із якимось зухвальцем
І, звісно, Рокі страждав
Мовби заціпило геть
Казав ”Найду, хай там як“
Оце, прибувши до міста, він
Зняв собі кут у місцевім сал
2026.07.09
07:18
Під кручею, улігшись горілиць,
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
Я бачу, що, як кубками на таці, -
Гранчасті бані храмів і дзвіниць
В проміннях сонця пишно золотяться.
А вище них - незміряна блакить,
Жива і чиста, ніби милість Божа, -
Красою заохочує так жить,
Що просьбі я відмовит
2026.07.09
03:55
Летовиська душа - наскрізний протяг,
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.
А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..
твій запізнілий - з-поміж хмар - літак.
- Привіт. Це ж ти!
- Ну, звісно, ж я - та годі
стояти тут - ходім усім увспак.
А потім ще було: і раллі й кросинг,
і казино, і казинаки, і..
2026.07.08
13:50
Пробіжка на морозі - це подорож неждана,
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
Стрибок у невідоме, оновлення душі.
Вона тебе підносить у простір первозданний,
А збоку вболівають замерзлі спориші.
Ти не втечеш, напевно, від лютої юдолі,
Від фатуму, що висне, немов небесний карб,
Від то
2026.07.08
13:08
Не ловіть мене, як рибку срібну —
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
Вислизну на глибину із рук.
На шалені витівки ще здібна
Лиш, коли почую серця стук.
Есемески сиплються горохом,
Синь у бороду, а біс в ребро.
Аватарку виклали нівроку,
Та з перини сиплеться перо.
2026.07.08
10:43
на третій день ізранку лишившись врешті-решт на самоті відчиняє вікна знімає покривала із дзеркал запалює ароматичні палички · ставить чайник на газ відкриває закриває холодильник їсти не хочеться · хочеться якомога ретельніше вимити холодильник · після ч
2026.07.08
06:57
Проганяю ілюзії,
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
Позбуваюсь надій,
Бо з невірною музою
Я уже сам не свій.
Більш її не затримую,
Не продовжую гру, -
Сам справляюся з римами
І помалу творю.
2026.07.08
00:50
Серед гiр заховавшись вiд свiту,
Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зупинився збентежений час.
Вiн собi не дозволив любити,
Аби вогник в душi не погас.
Сонце й мiсяць за руки взялися,
Танцувавши на небi щодня.
"На шляху, тiльки не помилися", -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Поплавський (1960) /
Проза
Всем пассажирам метро
«Уважаемые граждане пассажиры» - эту фразу, наверное, довелось слышать многим и не раз, когда парни и девушки, беременные и не очень, молодые и старые люди, идут по вагонам и предлагают купить разные не хитрые, нужные или тоже не очень – товары.
Это могут быть пластыри, шарики, ножницы, булавки-заколки, магниты и магнитики, ну в общем все то что может пригодится в хозяйстве.
У меня к вам большая, и может даже, вам покажется, странная просьба. По возможности, если у вас в кармане завалялась лишняя гривна, рубль, доллар… купите себе пластырь, ручку или что ни будь другое. Может вам в хозяйстве и пригодиться, а нет, так – нет. Вам все равно, и с вас не убудет, а тому, кто продает, не просто приятно, а – необходимо.
Иногда жизненно необходимо. Ведь они не подаяния просят, они пытаются работать, и совсем не важно, что они избрали такого рода бизнес. Нас это не касается, ведь они не просят, они РАБОТАЮТ. Мы не знаем почему был сделан такой нелегкий выбор.
Так вот, купив у них что ни будь, вы на минуту поднимаете значимость человека в своих глазах, ну хоть чуть чуть, не важно, а кроме того, что он получит какую то копейку, он еще и морально подрастет, потому что не даром ходит, и не просто просит, а продает.
А на эти деньги, он (она) сможет купить себе поесть, ребенку мороженное, маме хлеб или конфет, девушке – букетик цветов. И она ему улыбнется в ответ. И он (она) на минутку забудет о проблемах, и уйдет общественное
одиночество, которым он вооружен, чтоб ходить по вагонам.
И уже он (она), в свою очередь, проходя мимо раздающего бесплатно рекламки, не отмахнется и не пошлет куда подальше, а возьмет, и возможно с улыбкой, и скажет : «Спасибо», и не важно, что выбросит через пару метров, это не важно.
Главное произошел обмен энергиями, и все подарили друг другу капельку своего тепла и добра и мир от этого, возможно, стал тоже, хоть ненамного, но точно - добрее!!!!
20.05.2014 Ю.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всем пассажирам метро
«Уважаемые граждане пассажиры» - эту фразу, наверное, довелось слышать многим и не раз, когда парни и девушки, беременные и не очень, молодые и старые люди, идут по вагонам и предлагают купить разные не хитрые, нужные или тоже не очень – товары.
Это могут быть пластыри, шарики, ножницы, булавки-заколки, магниты и магнитики, ну в общем все то что может пригодится в хозяйстве.
У меня к вам большая, и может даже, вам покажется, странная просьба. По возможности, если у вас в кармане завалялась лишняя гривна, рубль, доллар… купите себе пластырь, ручку или что ни будь другое. Может вам в хозяйстве и пригодиться, а нет, так – нет. Вам все равно, и с вас не убудет, а тому, кто продает, не просто приятно, а – необходимо.
Иногда жизненно необходимо. Ведь они не подаяния просят, они пытаются работать, и совсем не важно, что они избрали такого рода бизнес. Нас это не касается, ведь они не просят, они РАБОТАЮТ. Мы не знаем почему был сделан такой нелегкий выбор.
Так вот, купив у них что ни будь, вы на минуту поднимаете значимость человека в своих глазах, ну хоть чуть чуть, не важно, а кроме того, что он получит какую то копейку, он еще и морально подрастет, потому что не даром ходит, и не просто просит, а продает.
А на эти деньги, он (она) сможет купить себе поесть, ребенку мороженное, маме хлеб или конфет, девушке – букетик цветов. И она ему улыбнется в ответ. И он (она) на минутку забудет о проблемах, и уйдет общественное
одиночество, которым он вооружен, чтоб ходить по вагонам.
И уже он (она), в свою очередь, проходя мимо раздающего бесплатно рекламки, не отмахнется и не пошлет куда подальше, а возьмет, и возможно с улыбкой, и скажет : «Спасибо», и не важно, что выбросит через пару метров, это не важно.
Главное произошел обмен энергиями, и все подарили друг другу капельку своего тепла и добра и мир от этого, возможно, стал тоже, хоть ненамного, но точно - добрее!!!!
20.05.2014 Ю.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
