Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.25
22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
2025.11.25
18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
2025.11.25
15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
2025.11.25
13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
2025.11.25
13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
2025.11.25
12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
2025.11.25
10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
2025.11.25
07:19
Пробачте мене добрі люди,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
2025.11.24
22:14
Останній осінній листок
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
2025.11.24
12:28
Мій любий щоденнику!
Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Ч
2025.11.24
10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
2025.11.24
06:12
Ксенії Кучерук
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,
2025.11.24
00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій.
Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі.
Жадоба влади нестерпніша за сверблячку.
Ніщо так не дістає, як чужі достатки.
2025.11.23
22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.
Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост
2025.11.23
20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.
Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.
2025.11.23
17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Поплавський (1960) /
Проза
Всем пассажирам метро
«Уважаемые граждане пассажиры» - эту фразу, наверное, довелось слышать многим и не раз, когда парни и девушки, беременные и не очень, молодые и старые люди, идут по вагонам и предлагают купить разные не хитрые, нужные или тоже не очень – товары.
Это могут быть пластыри, шарики, ножницы, булавки-заколки, магниты и магнитики, ну в общем все то что может пригодится в хозяйстве.
У меня к вам большая, и может даже, вам покажется, странная просьба. По возможности, если у вас в кармане завалялась лишняя гривна, рубль, доллар… купите себе пластырь, ручку или что ни будь другое. Может вам в хозяйстве и пригодиться, а нет, так – нет. Вам все равно, и с вас не убудет, а тому, кто продает, не просто приятно, а – необходимо.
Иногда жизненно необходимо. Ведь они не подаяния просят, они пытаются работать, и совсем не важно, что они избрали такого рода бизнес. Нас это не касается, ведь они не просят, они РАБОТАЮТ. Мы не знаем почему был сделан такой нелегкий выбор.
Так вот, купив у них что ни будь, вы на минуту поднимаете значимость человека в своих глазах, ну хоть чуть чуть, не важно, а кроме того, что он получит какую то копейку, он еще и морально подрастет, потому что не даром ходит, и не просто просит, а продает.
А на эти деньги, он (она) сможет купить себе поесть, ребенку мороженное, маме хлеб или конфет, девушке – букетик цветов. И она ему улыбнется в ответ. И он (она) на минутку забудет о проблемах, и уйдет общественное
одиночество, которым он вооружен, чтоб ходить по вагонам.
И уже он (она), в свою очередь, проходя мимо раздающего бесплатно рекламки, не отмахнется и не пошлет куда подальше, а возьмет, и возможно с улыбкой, и скажет : «Спасибо», и не важно, что выбросит через пару метров, это не важно.
Главное произошел обмен энергиями, и все подарили друг другу капельку своего тепла и добра и мир от этого, возможно, стал тоже, хоть ненамного, но точно - добрее!!!!
20.05.2014 Ю.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Всем пассажирам метро
«Уважаемые граждане пассажиры» - эту фразу, наверное, довелось слышать многим и не раз, когда парни и девушки, беременные и не очень, молодые и старые люди, идут по вагонам и предлагают купить разные не хитрые, нужные или тоже не очень – товары.
Это могут быть пластыри, шарики, ножницы, булавки-заколки, магниты и магнитики, ну в общем все то что может пригодится в хозяйстве.
У меня к вам большая, и может даже, вам покажется, странная просьба. По возможности, если у вас в кармане завалялась лишняя гривна, рубль, доллар… купите себе пластырь, ручку или что ни будь другое. Может вам в хозяйстве и пригодиться, а нет, так – нет. Вам все равно, и с вас не убудет, а тому, кто продает, не просто приятно, а – необходимо.
Иногда жизненно необходимо. Ведь они не подаяния просят, они пытаются работать, и совсем не важно, что они избрали такого рода бизнес. Нас это не касается, ведь они не просят, они РАБОТАЮТ. Мы не знаем почему был сделан такой нелегкий выбор.
Так вот, купив у них что ни будь, вы на минуту поднимаете значимость человека в своих глазах, ну хоть чуть чуть, не важно, а кроме того, что он получит какую то копейку, он еще и морально подрастет, потому что не даром ходит, и не просто просит, а продает.
А на эти деньги, он (она) сможет купить себе поесть, ребенку мороженное, маме хлеб или конфет, девушке – букетик цветов. И она ему улыбнется в ответ. И он (она) на минутку забудет о проблемах, и уйдет общественное
одиночество, которым он вооружен, чтоб ходить по вагонам.
И уже он (она), в свою очередь, проходя мимо раздающего бесплатно рекламки, не отмахнется и не пошлет куда подальше, а возьмет, и возможно с улыбкой, и скажет : «Спасибо», и не важно, что выбросит через пару метров, это не важно.
Главное произошел обмен энергиями, и все подарили друг другу капельку своего тепла и добра и мир от этого, возможно, стал тоже, хоть ненамного, но точно - добрее!!!!
20.05.2014 Ю.В.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
