ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.10.31 22:58
а потім придумаєш музику,
Ти, до сонця, що пестило луку
І до спокою незворушного
Доєднаєш мелодію сну.
Пригадаєш шурчання ледь чутного
Листя спогадів, лагідну злуку,
Синьо-синього незабутнього
Неба літнього та землі.

Юрій Лазірко
2024.10.31 22:42
All prints are weak
since sorted through the clutter.
Jump down one’s throat
to tear up bloody streams.
I carry paws
where death can den and dream.
My nose, it leads
and knows the laws of slaughters.

Сонце Місяць
2024.10.31 20:24
осіннє травесті
сріблистий тлін бароко
при декораціях споруд

процесія ~ стрій труб
басова туба
грохка
художник піссарро

Іван Потьомкін
2024.10.31 19:43
Змалку мене вчили: «Не дивись під ноги.
Можеш і не вгледіти справжньої дороги.
А то, не дай Боже, спіткнешся об камінь»...
...Як в пригоді стало все оте з роками:
Прикрощі сьогоднішні не застують завтра,
Успіх тимчасовий – така собі забавка...
Вчите

Євген Федчук
2024.10.31 17:48
Вертаються батько з сином із поля додому.
Уже пізно, в небі рясно розсипані зорі.
Місяця іще немає в небі на цю пору.
Син розслабивсь, руки й ноги гудуть від утоми.
Батько сидить, кіньми править, хоч коні дорогу
Ту самі чудово знають, не звернуть нік

Борис Костиря
2024.10.31 16:27
Стою біля криниці
глибинних сил буття.
Навколо безмежний степ.
Я один на широкий простір.
Вода з криниці нагадує
первинні сльози.
Страшна посуха випалила
все, що можна, лише

Сергій Губерначук
2024.10.31 16:05
Радше, аби не одне і те ж,
залишу тебе теж.
Прокладу нестандартні рейки і шпали
через міста, де ми спали.
Протягну низьковольтні лінії,
посаджу замість стовпів актинідії,
розкручу ручну електростанцію
і засвідчу неприкінчену урбанізацію.

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.31 14:40
Всім відомо в нашім класі:
Репетитор є у Васі.
Фішка в тім, що він прикольний,
Абсолютно безкоштовний!
В шоці навіть мама з татом.
Та зітхають лиш багато.
Брат малий на світ з’явився.
Голосистий народився.

Світлана Пирогова
2024.10.31 11:38
Чи є закони у війни
У двадцять першому столітті?
Життю немає вже ціни,
Ламають нелюди завіти,

Що Богом дані для усіх.
Росія знищує цивільних.
Взяла на душу смертний гріх,

Микола Соболь
2024.10.31 10:51
Альтанка ще чекає на тепло.
Чи легко їй закинутій сьогодні?
Сіріє саду зледеніле тло
в осінню ніч пронизливо-холодну.
Горіх скидає обважнілий лист,
тремтить від безпорадності калина,
несамовитий вітру пересвист
із піднебесся до альтанки лине.

Володимир Каразуб
2024.10.31 09:35
Від кіля до верхівки щогли
Вивчав натхненно з подихом вітрів
Той корабель в безмежнім океані
Олійних фарб;
І той любовний жар
В очах Данаї, млосний погляд зваби
Юдиф у золотавім торжестві.
О, не дарма вдихав в безмовність Леди

Віктор Кучерук
2024.10.31 08:20
Так мене покохала,
Що забув я одразу
Про свої причандали
Та чужі перелази.
Так мене захотіла
Будь-коли без упину, –
Що до тебе зраділо
Поспішав я щоднини.

Артур Курдіновський
2024.10.31 06:52
Неначе звук іржавої струни,
Впивається у серце сіра злива.
Картину, що не має перспективи,
Відтінками малюю давнини.

Таким буваю тільки восени -
Беззахисним, беззбройним та вразливим.
Почує тільки жовтень незрадливий

Козак Дума
2024.10.31 05:31
Ти зітканий із криці та вогню,
земля тобі дідівська за основу.
Закований у лати, як броню,
і оберегом – українське слово.

А ген тебе чатує хижо смерч,
війна роками правила обжинки,
та ти завжди цілуєш спершу меч

Козак Дума
2024.10.31 05:02
Ще мало нам експериментів
і блазень досі за кермом?
І маячня іще у тренді,
і блюдолизи за столом
в Кабміні, Раді і Генштабі,
а навкруги іде війна!
Не зрозуміло лише жабі,
що балом править сатана!

Ярослав Чорногуз
2024.10.30 23:28
Ховає вечір кольори,
Вже сонце зникло з виднокругу,
І темінь тисне ізгори --
У серце б'є ножами туги.

Вже незабаром листопад
Укриє крижаною повстю.
А час мов одкотивсь назад,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Поплавський (1960) / Публіцистика

 Великий кусок

Мorituri te salutant.

Урапатриоты, приветствую вас!
Приветствую всех кто - за великую Русь. Всех кто за Белую и Малую, особенное почтение тем, кто за Новую.

Вся Украина стонет, истосковавшись по страстным объятиям старшего брата. Придите возьмите, как брали в восемнадцатом, как брали в тридцать девятом. Придите же... Что стоять и ломаться у границ Соборной. Зачем эти краснобайные прения в различных оонах и совбезах.

Придите, трахните, как всегда. Ведь не даром пословица русская есть: «Стерпится – слюбится»! Как не раз уже было. И, как случилось с Крымом.
Ну, конечно, исконно русская земля. Да, еще и обожжена бесславными войнами, начиная с турецкой и заканчивая второй мировой. Особенно, выделяется сдача Севастополя, и с тех пор, почему-то: «гордость русских моряков»!

Ну, конечно, эта благодатная земля, обожжена еще и солнцем.
И, когда один правитель понял, что, вконец, может потерять эту «гордость», то есть – превратить долину и взгорья с горами в пустыню, так как прежний правитель выгнал народ, который эту землю считал не славной, но священной, и ухаживал за ней, и она отвечала народу тем же, то есть была кормилицей.
Но кого стало кормить, когда вдруг, куда-то подевались хозяева, что любили эту землю?

Вот тогда –то и решил этот правитель оживить осиротевший остров, за счет не притязательного, работящего, ко всему привыкшего народа – формально передав во владение им эти скалы и полупустыни, а вместе с тем – и живописнейшие пейзажи, бухты и гавани. (И это последнее не дает покоя и по сей день и, сейчас как и всегда привлекает разного рода проходимцев, которые не хотят работать, а прилетают уже на готовое поживится… Это мы завсегда...). А также передал и всю славную и бесславную историю этого края.

И, кстати, надо сказать, что не просто передал... А обменял на другие земли, да еще и какие земли! Чернозёмы.... И, если подсчитать, то площадь этих земель, по какому - то странному совпадению, соответствует площади острова.

Вы скажите: « А народ?»
А народ тогда никто не спрашивал! Как и не спрашивают сейчас в «великом осколке», от когда-то большой империи. И этот «великий осколок», как терминатор, пытается пособирать сейчас все свои разбросанные части по всему миру,. И, не дай Бог, какая-нибудь часть, скажет, что она не часть, а одно целое, но совсем другое целое, отличное от «великого осколка».

Вот и теперь, происходит такая катавасия, то есть собирание Земель, не народов, а земель и, в этом - то, вся беда. А человека, людыну, никто не видит, за этим занятием собирания.

А собиратель, нумизмат и филателист – возомнил себя эдаким.... Да и слово то трудно подобрать - Наполеоном, что ли. Ну, разве, что по росту подходит... Так тот хоть просто воевал ради войны, и не прикрывался тем, что он идет освобождать всех французских гувернеров и гувернанток от русского и другого беспредела.

А наш «герой»! И, что ему неймется?… Внуки есть, миллиарды – есть, наложница – есть и, догадываюсь, не одна. На самолетах летает, на субмаринах ныряет, в птичьем ключе – ключевую роль играет, от умиления слезу пускает. Казалось бы, что еще для полного счастья надо…? Ан, нет? Не хочу быть простой барыней, а хочу быть столбовой дворянкой. Ну, опять в "калашный ряд" с «калашниковыми». Deja vu какое то….

Я думал, что поговорка: «сколько смогу съем, а остальное понадкусываю» – об украинцах, оказывается – нет. Крым откусил, еще не пережевав, принялся кусать другое. Так и до беды не далеко. Как - то переживательно за него становится, а вдруг несварение, или там заворот кишок… Да, и кирпич иногда на голову просто так падает… Хотя Воланд, говорил, что так просто не падает. Ну, не нам об этот судить. Всё может быть.

Да ладно, хочется тебе кусаться – кусайся, но стольких людей превратить в серую одобряющую и выделяющую только то, что предписано массу, не понятно какой природы?... Зачем? Хотя понятно.

А они, вроде ,и не против, а попробуй тут быть против? (Столько всяческих указов и законов: шаг влево, шаг вправо, как когда-то…). А людьми движет Страх. И их можно понять. Страх потерять работу, положение, рейтинг, любовницу, наконец. Особенно преуспели в этом рвении всеобщего «одобрямса» (опять актуально слово стало – чувствуете, нет? Скоро почувствуете) журналисты всех мастей: от репортера до главного редактора, ну, а всякие шефы, вообще впереди всех паровозов.

Нет, они не стреляют, не убивают, они чистенькие. Но они сначала эту кашу заварили, а теперь оправдывают. Потом, потом их потомки им вспомнят. Ведь сначала было слово. А потом уже берутся за вилы. А главный (Кисилёв), уже договорился до атомных вил, сказал, что у него вилы самые виловые вилы. И, что если захотят, то всех и вся превратят в кучу гноя. Во как!

И, чтобы не говорили труженики одной из самой древней профессии (а проститутка писака – вдвойне проститутка), чтобы не выискивали в истории, чтобы не притягивали за уши, та же история оценит их рвение по достоинству.
Да, в историю вошли, даже – вляпались, но детям их будет стыдно,. Будет, будет и никуда от этого не деться. Дети всегда умнее.

Да, а к чему это всё я? Да, к тому, что все происходящее бред, и даже не сивой кобылы и не пьяный угар. А просто паранойя, помешательство, но не ума, а безумия. Столкнуть лбами два народа, брата с братом, мать с дочерью… бред!

А всё из-за чего? Из-за клочка земли?
Нет!
Просто не дает покоя одна простая мысль: что кто-то, где-то, без меня… хочет, и будет жить лучше.
А я не смогу, блин, в силу разных причин.
Значит, не пущать, не давать, задавить на корню, замочить… и т.д. «Айайай!»– сказал глупый король…дальше по тексту….
И, началось…
А кончится ли? вот в чем Вопрос!..
Всем удачи.
06.05.2014 Ю.В.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-07-31 11:43:46
Переглядів сторінки твору 560
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.460 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.171 / 5.42)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2024.10.16 14:18
Автор у цю хвилину відсутній