їхній перший значний виступ відбувся 5 липня 1969р.
у Гайд-Парку, вони розігрівали глядачів
які прийшли подивитися на перший концерт
Роллінг Стоунз за декілька років, під час яких
вони не концертували, взявши приклад із Бітлз
концерт був поминальним
Браян Джонс помер, загинув незадовго до

Мік читав зі сцени вступні слова із
«Адонаїса», поеми Персі Біші Шеллі
«Він прокинувся від сну життя . . . .»
із книжки, врочисто

на тлі цього всього погребального рок-н-ролу
King Crimson представили свою версію майбуття
того, що потім стали називати проґ-рок
співав у них тоді Ґреґ Лейк
якій далі подався до «Емерсон Лейк енд Палмер»
проґ-рок чисто британське явище
в Америці щось намагалися робити «Кензес»,
більше, здається, ніхто

перші чотири Крімсони (перша ера)
позначені участю Піта Сінфілда
Сінфілд був поет із класичною освітою
зі своїми всякими герметичними тарганами
у нього навіть був не так давно ще сайт
де все це оспівувалося, але вже нема, на жаль

для Роберта Фріппа, який, власне і є Кармазиновим Королем
а всі інші приходять і йдуть
ані Гендрикс, ані Клептон не були гітаристами взагалі
тобто, ось Вам рівень поетичний & музичний

хлопці творили історію на тлі Стоунзівського декадансу
сміливо дивилися у майбуть
вірили в себе
тож і тексти відповідні

на жаль, дуже непросто перекладати
в наявному випадку шалена компресія
українська мова не підтримує такого рівня компресії

але ж
треба якось

Як цікаво усе переплелося.
А компресія так, відчувається. Мені здається, її з музичною підтримкою таки вдалося передати.

о так було всяких цікавинок
ті групи другого покоління
їх ще не роздивляються аж під мікроскопом
хіба що в певних моментах

а от Бітлз і Стоунз, натомість, як завгодно
навіть Бітли не були простяцькими
Джон Леннон закінчив художній коледж
а там пописував прозу такої компресії
що я сам поки не зважуюся навіть підступитися
Гамбург, де вони вчилися виступати
зі своєю портовою атмосферою
бордель & кабаре, художники & фотографи
а часом і таємні готичні карнавали
наркотики
Пол МакКартні, який декілька років
провів у сім’ї Ешерів, це лондонські сноби
сучасна класична музика і авангард
все це середина шестидисятих
всякий бомонд і любительські фільми
із Антоніоні тусив
(Джон і Йоко тусили зі Сальвадором Далі)
Джордж Гаррісон тусив із індусами
але одружився із Патті Бойд
а це світ богемної моди
гляньте на його прикіди на фотках 1968-1969

те саме Стоунз
про Аніту Палленберг було вже вище
Браян Джонс придбав у останній рік життя
старовинне обійстя Cotchford Farm
яке колись належало А. А. Мілну
не в останню чергу, щоби кóпнути статую Вінні-Пуха
(є навіть фотки), власне, загинув там жеж,
при загадкових обставинах
на прощальному концерті у Гайд-Парку
під кінець шоу було випущено
кількасот білих метеликів
яких для цього тримали в паперових коробках
але вони виявилися виснаженими
і більшість померла на злеті
замертво падаючи просто на глядачів

всякий символізм символізм

моє уклінне, не сподівався, що заглянете саме сюди
тут такий своєрідний куточок . . . .

коли у 90х я натякнув одному гітаристові
що мене цікавив би також King Crimson
він одразу сказав давай касету
і ще одразу пояснив мені, що більшість не розуміє того
що King Crimson по суті важка група
звісно, що записував він Lark’s Tongues In Aspic
і Starless & Bible Black
очевидно, свої улюблені альбоми

але до того були 80-ті, коли я не був у зв’язках
із хлопцями при фірмових вінілах
а те, що продавалося в Мелодії нуу
трохи Роллінґ Стоунз зовсім трохи Кріденс
ще дрібка Елвіса і Елтона Джона
декілька рандомних пластінок Пола Маккартні
не найліпших

воно якось ні про що по суті було, хоча
цікаві анотації на конвертах еге
ще появлялися час від часу публікації інші
дуже такі загадкові
першим бажанням було все ж таки послухати тих Бітлз
а вже потім звісно, щось ще
вітчизняні касети здається робили на той час, але
попсу якусь російську й шансон, ну може ще
акваріум, в ліпшому випадку VV
атож, побачити і не придбати оцей-во перший King Crimson
на всьому тому тлі було невірно та й неможливо

і це було насправді щось неподібне на всяке
цей альбом і досі нормально так слухають
для мене, всі наступні їхні роботи є слабшими за ефектом

одним із подальших Крімсонів, які мені вдалося почути
був Red, і його титульна тема таки одна із найважчих речей
Джимі Гендрикс не зовсім те
ну тобто я не маю на увазі всякий екстремальний метал тощо
хоча Red міг би посперечатися багато з ким

ту першу касету із найпершим альбомом 1969 року
In the Court of the Crismson King
хтось десь, як то прийнято казати, заіграв

натомість я сам в когось заіграв The Doors
The Night On Fire (Live In Los Angeles, 1968)
то все були поляцькі касети
наш ринок на ті часи так і не спромігся на щось у цьому роді

Було під мій сьогоднішній настрій.

о, я дуже добре навіть Вас розумію