ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод

Тетяна Левицька
2026.04.14 12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,

Борис Костиря
2026.04.14 11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.

Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,

Іван Потьомкін
2026.04.14 11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Тетяна Левицька
2026.04.13 21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,

лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,

Пиріжкарня Асорті
2026.04.13 18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани

дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна

хома дідим
2026.04.13 15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі

Борис Костиря
2026.04.13 12:16
Скільки можна битися
об стіну байдужості,
об стіну мовчання,
натикатися на браму відчаю,
на колючий дріт ненависті,
мінні поля сумніву,
читати партитуру вагань,
пити вино забуття?

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає рух до цілісної єдності в образному монозвучанні, чи в поліфонії, з формуванням гармонійної завершеності. Музика прагне каденції, вірш — остаточного образу, думка — чіткого висновку. Але існує й

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Тобі зізнань моїх появи
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові
Не розбиватися, а битись
У ці часи, для всіх сурові.

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Іванна Сріблицька
2026.03.31

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Инвестор
- Дорогие сограждане! - провозгласил толстый чернявый человечек, - поздравляю вас! В наше село наконец-то пришел он! - и человечек ткнул пальцем в солидного дядю с кожаным портфелем и в шикарной "тройке". - ИНВЕСТОР! - выкрикнул человечек.

Дядя откашлялся, слегка поклонился человечку и решительно взял слово:
- Дорогие жители, - тут он скосил глаз на человечка, который моментально что-то произнес, совершенно беззвучно, но с такой безукоризненной артикуляцией, что все собравшиеся также беззвучно произнесли название своего села, и дяде этого делать не пришлось.

- Сегодня счастливый день. И для меня лично, и для вас. Наша компания, - тут он понизил голос так интимно, что всем на какую-то долю секунды показалось, что компания принадлежит и им тоже, - несет людям здоровье. Мы обеспечиваем людям счастливую долгую полноценную жизнь.

- Лекарства производят, - полетел над толпой шепоток. - Не, протезы... Знахари... Экстрасенсы.

Дядя дернул бровью. Воцарилась тишина.
- Это замечательно, - продолжил дядя, - что у вас такое маленькое село. Это чудесно, что село ваше расположено так далеко от цивилизации. Наше производство требует самых высоких экологических стандартов. Ведь мы несем людям новое здоровье и даже, - дядя сделал чрезвычайно убедительную паузу, - новую жизнь. - Слово "жизнь" было произнесено с таким благоговением, что им сразу же глубоко прониклись люди, обступившие дядю, а собаки, затеявшие было драку неподалеку, улеглись в пыль и принялись подобострастно разглядывать дядины ляжки, туго обтянутые безукоризненными брюками.

- Многие из вас получат работу в нашей компании, - гнул свое дядя. - Село получит инвестиции в социальную инфраструктуру. У вас будет все то, что имеют жители столицы: больница, детсад, школа, бассейн, фитнес-центр, интернет и все, что положено иметь каждому уважающему себя населенному пункту в 21-ом веке.

В толпе одобрительно зашумели. Дядя снова заговорил, и голоса моментально стихли:
- Это все - достойная плата за такую безупречную экологию, как у вас. Мы уже работали в разных городах и селах нашей страны, - и дядя произнес несколько незнакомых названий, - и пришли к выводу, что за самую лучшую экологию надо платить самую высокую цену. Только тогда наши продукты действительно спасают здоровье и, - дядя сделал чрезвычайно убедительную паузу и благоговейно произнес, - саму жизнь. - Слово "жизнь" на этот раз прозвучало еще торжественней, люди в толпе закивали с весьма серьезным видом, а собаки даже переглянулись.

Дядя продолжил - теперь его голос звучал менее формально, стал он интимно-пригласительным и неотразимо завлекательным:
- Завтра, дорогие мои, в честь начала нашей деятельности и процветания вашего села объявлен большой банкет. Вы все приглашены. Все, до последнего жителя села. Начало в 15.00 в клубе. А вас, - дядя скосил глаза на человечка, который тут же подскочил к нему с самым услужливым видом, - я попрошу обеспечить полную явку, - эти слова дядя произнес с такой лукавой угрозой, что все дружно рассмеялись, а собаки подбежали к дяде, размахивая хвостами и всем своим видом приглашая: давай поиграем! Дядя сделал всем ручкой и скрылся в лимузине. Лимузин тут же вальяжно тронулся с места.

На следующий день ровно в 15.00 клуб был полон, а село полностью опустело. Дядя как-то по-особенному, пристально, словно пересчитывая, оглядел всех, поднял свою рюмку и провозгласил первый тост – «За процветание нашего села!», но не выпил, поставил рюмку и попросил его извинить - срочный звонок.

Он вышел в коридорчик, прикрыл за собой дверь, вытащил из неразлучного портфеля ноутбук и раскрыл его. Коридорчик озарился неземным светом. Дядя огляделся, увидел кривой стул в углу, устроился на нем бочком, уложил ноутбук на колени, и его пальцы запорхали по клавиатуре:

«Дорогой Патрон, спешу сообщить Вам об очередном успехе. Экология тут действительно выше всех ожиданий. Население в восторге. Наша компания немедленно покорила сердца людей. Идеями спасения здоровья и жизни искренне прониклись все местные. Власти нас поддерживают во всем. Проживает здесь всего 134 человека, наш контингент. Не могу не повторить: экология отличнейшая. Вы, как всегда, нашли именно то место, восхищен Вами и Вашим талантом, уважаемый Патрон. – Тут дядя отвлекся от письма и к чему-то внимательно прислушался, одобрительно кивнул и вернулся к письму. – Прошу Вас распорядиться, пусть размесят объявления в клиниках-партнерах. Всё - почки, печень, в общем, весь ассортимент, вплоть до кожи – в обычных для такого населения количествах, минус обычный процент брака.
С верой в дело спасения здоровья и жизни, искренне Ваш, Р.Б.
Постскриптум: нежнейшие приветы Вашим жене и дочерям".

Он захлопнул крышку ноутбука и уверенным пружинистым шагом вернулся в зал. Там уже все спали.

2014 г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-04 07:15:21
Переглядів сторінки твору 520
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній