ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Инвестор
- Дорогие сограждане! - провозгласил толстый чернявый человечек, - поздравляю вас! В наше село наконец-то пришел он! - и человечек ткнул пальцем в солидного дядю с кожаным портфелем и в шикарной "тройке". - ИНВЕСТОР! - выкрикнул человечек.

Дядя откашлялся, слегка поклонился человечку и решительно взял слово:
- Дорогие жители, - тут он скосил глаз на человечка, который моментально что-то произнес, совершенно беззвучно, но с такой безукоризненной артикуляцией, что все собравшиеся также беззвучно произнесли название своего села, и дяде этого делать не пришлось.

- Сегодня счастливый день. И для меня лично, и для вас. Наша компания, - тут он понизил голос так интимно, что всем на какую-то долю секунды показалось, что компания принадлежит и им тоже, - несет людям здоровье. Мы обеспечиваем людям счастливую долгую полноценную жизнь.

- Лекарства производят, - полетел над толпой шепоток. - Не, протезы... Знахари... Экстрасенсы.

Дядя дернул бровью. Воцарилась тишина.
- Это замечательно, - продолжил дядя, - что у вас такое маленькое село. Это чудесно, что село ваше расположено так далеко от цивилизации. Наше производство требует самых высоких экологических стандартов. Ведь мы несем людям новое здоровье и даже, - дядя сделал чрезвычайно убедительную паузу, - новую жизнь. - Слово "жизнь" было произнесено с таким благоговением, что им сразу же глубоко прониклись люди, обступившие дядю, а собаки, затеявшие было драку неподалеку, улеглись в пыль и принялись подобострастно разглядывать дядины ляжки, туго обтянутые безукоризненными брюками.

- Многие из вас получат работу в нашей компании, - гнул свое дядя. - Село получит инвестиции в социальную инфраструктуру. У вас будет все то, что имеют жители столицы: больница, детсад, школа, бассейн, фитнес-центр, интернет и все, что положено иметь каждому уважающему себя населенному пункту в 21-ом веке.

В толпе одобрительно зашумели. Дядя снова заговорил, и голоса моментально стихли:
- Это все - достойная плата за такую безупречную экологию, как у вас. Мы уже работали в разных городах и селах нашей страны, - и дядя произнес несколько незнакомых названий, - и пришли к выводу, что за самую лучшую экологию надо платить самую высокую цену. Только тогда наши продукты действительно спасают здоровье и, - дядя сделал чрезвычайно убедительную паузу и благоговейно произнес, - саму жизнь. - Слово "жизнь" на этот раз прозвучало еще торжественней, люди в толпе закивали с весьма серьезным видом, а собаки даже переглянулись.

Дядя продолжил - теперь его голос звучал менее формально, стал он интимно-пригласительным и неотразимо завлекательным:
- Завтра, дорогие мои, в честь начала нашей деятельности и процветания вашего села объявлен большой банкет. Вы все приглашены. Все, до последнего жителя села. Начало в 15.00 в клубе. А вас, - дядя скосил глаза на человечка, который тут же подскочил к нему с самым услужливым видом, - я попрошу обеспечить полную явку, - эти слова дядя произнес с такой лукавой угрозой, что все дружно рассмеялись, а собаки подбежали к дяде, размахивая хвостами и всем своим видом приглашая: давай поиграем! Дядя сделал всем ручкой и скрылся в лимузине. Лимузин тут же вальяжно тронулся с места.

На следующий день ровно в 15.00 клуб был полон, а село полностью опустело. Дядя как-то по-особенному, пристально, словно пересчитывая, оглядел всех, поднял свою рюмку и провозгласил первый тост – «За процветание нашего села!», но не выпил, поставил рюмку и попросил его извинить - срочный звонок.

Он вышел в коридорчик, прикрыл за собой дверь, вытащил из неразлучного портфеля ноутбук и раскрыл его. Коридорчик озарился неземным светом. Дядя огляделся, увидел кривой стул в углу, устроился на нем бочком, уложил ноутбук на колени, и его пальцы запорхали по клавиатуре:

«Дорогой Патрон, спешу сообщить Вам об очередном успехе. Экология тут действительно выше всех ожиданий. Население в восторге. Наша компания немедленно покорила сердца людей. Идеями спасения здоровья и жизни искренне прониклись все местные. Власти нас поддерживают во всем. Проживает здесь всего 134 человека, наш контингент. Не могу не повторить: экология отличнейшая. Вы, как всегда, нашли именно то место, восхищен Вами и Вашим талантом, уважаемый Патрон. – Тут дядя отвлекся от письма и к чему-то внимательно прислушался, одобрительно кивнул и вернулся к письму. – Прошу Вас распорядиться, пусть размесят объявления в клиниках-партнерах. Всё - почки, печень, в общем, весь ассортимент, вплоть до кожи – в обычных для такого населения количествах, минус обычный процент брака.
С верой в дело спасения здоровья и жизни, искренне Ваш, Р.Б.
Постскриптум: нежнейшие приветы Вашим жене и дочерям".

Он захлопнул крышку ноутбука и уверенным пружинистым шагом вернулся в зал. Там уже все спали.

2014 г.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-04 07:15:21
Переглядів сторінки твору 558
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.736
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній