Не було мене так довго,
що зовсім нічого й не змінилося.

Той самий сморідн а сходах,
той самий кавеен по всіх каналах, крім першого,
але на першому навіть кавеен був би за щастя,
хоч які вже там знову жарти
з приводу сала?

Листів як таких немає,
проте якась мара регулярно
підкидає під двері то квитанції за несплату,
то "Кур'єр Кривбасу", то іншу погань,
як, наприклад, запрошення
на презентацію
сицілійських бронежилетів
або на виставку дитячого малюнка
"Наш дім Україна".

Я знаю, що наш дім Україна.

Я відвертаюся до стіни
й закриваю очі
з бажанням проспати років п'ятдесят,
після чого не прокинутися.