ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк

М Менянин
2026.04.19 23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.

Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,

Роксолана Вірлан
2026.04.19 22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.

С М
2026.04.19 21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами

Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине

Борис Костиря
2026.04.19 21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.

Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива

Мирон Шагало
2026.04.19 18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.

Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —

Костянтин Ватульов
2026.04.19 17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.

Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Саковець (1989) / Вірші

 Зорепад
Подивися: на пальцях зола, і повітря загусло,
усі ріки одразу змінили (мов змовились) русла.
Ніч спустила на нас Гончих Псів – безголосся порука,
і розбились потрібні слова на склади і на звуки.
Переколоте небо голками блідих кипарисів.
Дзень! – порвалася нитка, розсипавши зоряний бісер
темноті злій за комір, на вистиглість моря, на голі,
помережані холодом плечі і блиском Алголі.
Сонний вітер читає есеї в сузір’ї Персея
збайдужілим до світу зіркам, а затим принесе їм
у кометнім пилу, як у шалі морозно-зимовій,
наше дихання чисте і наші прозорі розмови.

2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-17 21:07:37
Переглядів сторінки твору 4296
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.952 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.926 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.11.21 20:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-17 21:34:46 ]
Сподобалося, гарно.
ПС. Може краще "темнотІ злій за комір" (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Саковець (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-17 21:41:26 ]
Спасибі! Напевно, таки краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2014-08-18 09:05:45 ]
Чудові образи, Ірино! Особливо мені сподобались останні чотири рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Саковець (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-19 00:55:45 ]
Дякую, пані Олено! Зоряне небо серпневих ночей надихає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-18 09:08:52 ]
Дуже гарна, змістовна і зріла поезія!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Саковець (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-19 00:56:47 ]
Спасибі Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-18 20:39:47 ]
Гарно, дуже поетично... Мені трохи не подобаються "усіріки" Може, щось на зразок "ріки зразу змінили, немовби домовились, русла". І ще важко сприймаю " на голі,помережані холодом плечі і блиском Алголі". Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Саковець (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-19 01:03:10 ]
То у мене завжди так: напишеться поезія у коротку мить натхнення - і нічого вже у ній не хочеться змінювати. Дякую Вам за зауваження! Поміркую над цим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-08-18 22:02:54 ]
"Переколоте небо голками блідих кипарисів.
Дзень! – порвалася нитка, розсипавши зоряний бісер"- оце чудові образні неповторні рядки і погоджуюсь з Оленою - остання строфа уся чудова, особливо музично звучать рими "есеї-Персея-принесе їм" - космічна музика.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Саковець (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-19 01:05:39 ]
Дуже приємні Ваші слова, пане Ярославе!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-19 23:24:55 ]
Іринко, зорепад - ще той. Молодець. Читала, а текст видавався дуже знайомим. Нарешті, зрозуміла чому. Коли дівкою була, також віршувала:

Оберемки шипшини з плодами нестиглими (рано!)
Понад річкою, шляхом і сходом, де сонячні рани
Кровоточили небом, не згоївшись присмерком рваним,
Йшли, неначе в пустелі колючі сухі каравани...

Так що Ви з Нібабою на одній хвилі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Саковець (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-23 11:29:24 ]
Дякую!!! :)