ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Баба Нібаба (1971) / Вірші

 Про вовків
Образ твору Пророцтво справдилось. Відтак
Погляньмо щиро правді в очі:
У вовчій зграї - свій вожак
І, хоч усьому є межа,
У ній закони діють вовчі.

Вовки обожнюють ягнят.
Їм, зазвичай, безмежно любі
Ті, що пасуться і мовчать
( Вовки - царі, тому й гарчать),
Усі безрогі та беззубі.

Вовки, агов! Униз хвости.
Не переконуйте щосили:
Їстівне - друзі і брати,
А неїстівне - вороги
( Даруйте, рима "підкусила").

Та люто шкіриться вовча,
Що згодом буде вовком вити.
О, так: ненавидіти вчать.
( О, як ненавидіти вчать!..)
А от любові не навчити.

2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-08-19 22:20:55
Переглядів сторінки твору 8143
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.747 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.439 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.08 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 09:49:50 ]
Вітаю, Нібабцю! Добре сказано. Одначе вовк у порівнянні з карликом-шакалом - просто благородна істота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:37:31 ]
Воно так, Таню, но в нашій прикордонній лісосмузі шакали не водяться, водяться тільки вОвки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-08-20 10:22:44 ]
Вітаю, Бабо Нібабо! Щось давненько Ви сюди не зазирали...
Про яке пророцтво йдеться у вірші, цікаво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:42:05 ]
А таке пророцтво, Валерик, що з вовками жити - по-вовчому вити, от. А не заглядала, бо ніколи було : відкрила нову ферму, вовків розводжу. Буду засилати своїх до їхніх - може, перегризуться між собою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-08-21 08:52:17 ]
Homo homini lupus est - це ще древні римляни казали.
Ідея хороша - треба й собі подумати над втіленням. Але як довго ті вовки ягнятами прикидались!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-21 10:41:39 ]
Та до них просто треба придивляцця пильніше. Вовка ж в мішку не утаїш :)) A за lupus, Валерик, і не нагадуйте. То така протівна хороба на очі - не знаю чи й чули: очі сльозяться, печуть, нічого не бачать. І в результаті люди купують те, що зовсім їм не потрібне. А потім не знають, що із ним робить, тільки обходять сусідів і під носа їм тикають - от, мовляв, яку непотріб продали. Тому, Валерик, потрібно вчасно лікувацця. Від "лупусу" і від всього іншого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 12:53:22 ]

Ця вовча зрая згине.../ Прочитайте мій вірш "Вовки", він перекликається з Вашим/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:43:47 ]
Вашими б словами - та їм по шиї! ( перекликається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-20 13:01:42 ]
З поверненням, Нібабцю!
Добрий мікс "їстівного" і "неїстівного". Моцно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:44:36 ]
Дякую, Ваня! Бобра Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-20 16:10:26 ]
Сподобалося...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:45:26 ]
Дякую, що не злякалися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-20 22:37:45 ]
Мабуть, і любові можна навчити. Аби ж вчили ті, хто насправді вміє любити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-21 10:30:28 ]
Мені здавалося, що із задатками до любові вже народжуються. Відтак, вона або проявляється потім, або ні. Без альтернатив. І, думала, навчити любові неможливо, так само, як неможливо навчити глухого співати ( або так, як неможливо навчити Нібабу палити: вчили усі, кому не лінь - і парторг, і завфермою, і Ларіска-бухгалтерка. Баба шо? Візьме сігаретку, покруте і викине. А от споживати канхвети ніхто не вчив - сама уродилася така способна канхвети споживати :)). Але Ви от кажете: любові можна навчити. І так Вам хочеться вірити!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-25 12:19:17 ]
а в телячій зграї діють телячі закони. вони кращі. телята зализують одне одного.