ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 * * *
Ілюзія щастя. За обрієм – тиша
і сите марою життя.
Сумління нічного уїдлива миша
гризе червоточину дня.

Час потерпає - утіха печалі
наповнює згодою дні.
Яблунь осінніх солодкі коралі
вбирають ще сонця вогні.

Серце поета вишукує слово
осяяти тлінну любов,
вигнану Богом із райського лона
в розбурхану мрією кров.

2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-18 23:03:19
Переглядів сторінки твору 3342
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.281 / 5.25  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.859
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:29:52 ]
Мені ж уявляється "і тепле криваве життя", і інакше не виходить. Чому життя "тепле від крові", а не від любові до ближнього?
І наприкінці знову "кров". Це рима майстрів високого класу - любов/кров/знов, та все одно перша кров (та, що на початку) мене як читача повертає саме до таких вражень.
"Тепле від крові життя".
Війна у державі. Гинуть люди, а вам - тепле від крові життя.
Збентежений
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:59:37 ]
Дякую, Гарріо, за візит. Але ваші звинувачення не сприймаю. Подивіться період Майдану - скільки я написав віршів, не байдужих і криваво-болючих. Так що не варто робити упереджених висновків. Мене нема в чому докоряти, бо болить не менше вашого. Але: якщо жити однією лишень війною, то ніколи вона не полишить твого серця. У мене був період, після початку подій на сході, коли я зовсім нічого не писав і не друкував(три місяці), бо рахував, що аморально віршувати, коли кров, страждання, смерть. Тепер думаю трохи інакше, бо життя, як би не боліло, продовжується. Крім того, ви трохи, мабуть, не зрозуміли тих рядків. За обрієм тиша - війни нема, це вірш не про війну. Тепле від крові життя - у прямому фізіологічному сенсі(а не в сенсі кривавих ран) і переносному(як бажання жити, діяти, творити). А те, що рими "високого" класу, вибачте, не переймаюсь. Переймаюсь тим, що між римами і будь вони, ці рими, мільйони разів вжиті раніше і іншими поетами, це не забороняє мені їх використовувати. Ви ж не відмовляєтесь від традиційної їжі(картопля, хліб) тільки тому, що до вас її вживали сотні років(на екстранеординарне не поміняєте, еге ж?). Тому, Гарріо, не бентежтесь. У мене все гаразд із душею. Можливо, не гаразд із віршами, але це вже таке... не усім дається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 10:06:53 ]
Ви мене сплутали з прокурором. Я лише поділився враженнями.
З відчуттям непорозуміння,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:26:50 ]
Нічого. Гарріо. Як мовить молодість - проїхали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 10:45:43 ]
Шановний пане Олександре! Я теж часто стикаюся з ситуацією, коли не можу знайти відповідних слів чи образів на вираження бажаних емоцій і відчуттів. Так вийшло і з другим рядком у цьому Вашому вірші. Признаюся, у мене теж спочатку виникла така асоціація, як у пана Гарріо. Мабуть тому, що час зараз такий і все сприймається в першу чергу через призму сучасних політичних подій.
Мої варіанти: 1) !...і теплокровне (повнокровне) життя... 2) якщо хочеться зберегти тут слово "тепле", як виразник затишку і т.д.: і тепле пульсує життя...
Ну, це так - напрямок думки...
Натхнення!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:39:19 ]
Дякую, Галино. Дійсно час такий, але дата написання вірша - 2011р., із незначними поправками учорашнім числом. Мабуть, таки треба вважати на сьогодення. Тоді із вашої підказкою, може, такий варіант: жагою пульсує життя. Щиро ваш однодумець.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 16:22:38 ]
Напрямок думки вловили :) Так знімаються небажані алюзії. Але варто ще помізкувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 19:14:46 ]
Галино, а чому так відчужено: Пане... Я думав, що ми уже перейшли цей офіціоз. Чи я помилявся?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 12:52:18 ]
Справді, 2-й рядок наче з іншої опери...

Серце поета вишукує слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:38:29 ]
Дякую, Любо. Хоч у вас нема претензій до рим. А ті рими, як перевірка на непересічність. Але мені і пересічним бути пасує - в такому віці, з таким "багажом" гуманітарного розуміння слова, з такою скромною амбітністю(нічого не пропустив із свого позитивного негативу?).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 16:18:59 ]
може, «сите безкровне життя»?
або «і світле небесне життя».


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 19:11:02 ]
Дякую, Опанасе за участь. Тоді вже краще "і сите марою життя", бо ж ілюзія щастя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 19:55:33 ]
4й рядок цікавий, зокрема

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:49:23 ]
Дякую, Ліо. Зі сторони видніше.