А доки наш Мишко маленька миша,
допоки ще дає ночами спати,
я сни і мрії в люльці заколишу,
наївно і досвідчено, як мати...

Переберу у роздумах таланти
рідні, що близько, і, яка далеко.
В уяві син постане… не атлантом,
але принаймні трішечки атлетом,

розумним неодмінно – весь у тата
(нехай у кучерявим буде в нього!)
Нехай уміє солодко співати,
(як я, а не Юрко – заради Бога!)

Хай буде гарним (в братика чи тітку),
здоровим (у прапрадіда по мамі),
Щасливим і удачливим настільки,
щоб тим усім ділився з вами й нами.

Замріюся, притулена до мужа.
Вовтузиться тихенько миша наша.
Одне лише бентежить:
знати мушу,
а що, як не Мишко, а буде Маша?
30.09.2014