ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Артур Курдіновський
2024.11.23 06:14
Лавреат літературної премії імені Ярослава Дорошенка
Мій творчий шлях був дуже нелегким. Він проходив крізь приниження, зневагу, хамство та несправедливість. Щоразу мені зустрічалися не ті люди. Це засилля невігласів, малограмотних та недалеких людей я залишив на тій дорозі. А сам пішов новим шляхом. І ось,

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 паралель
Багато чого тобі (мені) може не подобатися. Не завжди можна пересилити себе заради це все бачити - як оце зараз, у 2020-тому році на сайті.
А вірш був старим.
це його дата виходу "в люди".
'2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-02 21:32:32
Переглядів сторінки твору 4967
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.878
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 22:35:58 ]
Якась важка туга і печаль вкралася в душу, пане Опанас, не пізнаю почерку Вашого пера, смутно йому чомусь, що таке?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 22:38:43 ]
багато хто нині віршує неначе про себе, а там - сама лише уява. гра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 22:52:44 ]
забавляння словами ніхто не відміняв, але бринить краплепавутинно неспокій і смуток ...мені чомусь так увиділося

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 23:09:22 ]
це чарівна властивість паперу, на якому надруковані тексти, - передавати енергетику.

смуток має місце. але то довга розмова. вірша може вийти менше, ніж її. а ми ж автори поезій, а не коментарів ÷]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 00:33:33 ]
воєнна тематика... тоді і тепер...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:26:58 ]
втратити будь-яку кінцівку можна і під трамваєм або біля токарно-гвинторізного верстата. але нині інші часи та паралелі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 06:56:16 ]
справді, за такими простими словами, невибагливими образами - глибока-глибока туга і всі складнощі буття: паралелі і меридіани доль... їх складно передати. А Вам вдалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:45:50 ]
це висока відзнака.
не можу не подякувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 07:05:29 ]
знакомито, особливо вражає закінчення....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:56:10 ]
останнього часу "закінчення" досить часто стали іменувати кінцівкою. воно-то так, а водночас, і не дуже попри те, що воно таки так.
а вийшло б каламбурно: "кінцівка про кінцівку".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 09:25:08 ]
Мені таки ближче слово "пропалювати" піч, а не "протоплювати". В українській мові топити можна свої мешти в рові з водою...
На жаль, пане Опанасе, нічого нема вічного, навіть і така виплекана стараннями Німеччина такою не є... На жаль.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:44:48 ]
у нас з Вами географічна розбіжність :]
а за нею і всі інші.
ось як пише словник:
"ПРОТОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТОПИТИ, топлю, топиш; мн. протоплять; док., перех. і неперех.
1. Розпалювати і підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін., обігріваючи приміщення; топити. Він жив по-холостяцькому,.. коли протоплював плиту і грів чай, а частіше в нетопленій кімнаті лягав у холодну постіль (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 364); Каже [баба]: — Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити (Українські народні казки, 1951, 290); — Ідіть, вдово, нам з дочкою поможіть, Дамо взимку вам чим хату протопить (Іван Манжура, Тв., 1955, 241); — Батько залагодять дірку... холодно — нехай протопимо грубу... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 24); Роздобувала [Марія Степанівна] паливо, щоб протопити в хаті (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 10).
2. Топити (див. топити 1) якийсь час."
...
3 (це вже від мене). а як мені тоді бути з римою?
...
та я з Вами весь час погоджуюсь, бо ми ходимо колами біля однієї істини.
і Бохум може стати вічним містом, як і Рим. принаймні, для тих, хто з нього якщо кудись і відправиться, то лише водами банально відомої підземної річки Стікс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 12:43:08 ]
аби тепло)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 12:59:25 ]
газу вдосталь. тиск - 12 см водяного стовпа. це норма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 22:20:17 ]
А чому пропав мій коментар?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 22:29:49 ]
я щойно про нього написав, що мені здалось, наче він не для цього вірша. я ще прудкий. дякую, то так вийшло. без дурних намірів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 22:34:37 ]
Та я не мав на увазі конкретну особу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 22:42:58 ]
то таке...
немає причини для неспокою. та і цей вірш вже залишив стовпчик "останніх надходжень". можна мені згадати і про відпочинок. вахта добігла кінця :]
щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 22:36:53 ]
Під час попередньої війни у нас згоріло усе, і досі не все ще до кінця доведено до ладу, а тут ось знову... а недавно Путін грозився увійти у Варшаву.

Ви, майстер слова, Опанасе. Вірш зримий, чуттєвий, можна сказати - досконалий, хоча мене, як читача дещо спіткнули слова "не вироди", але ж, як не спіткнешся, то й не піднімешся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 22:54:08 ]
"іроди" були б надто біблійними. "вироди", як на мене, є кращим варіантом.
напевне, фашистам часів Другої світової далеко до сучасних т.з. "антифашистів" цієї. звірі - і ті програють у звірячості озброєним поборникам днр-ів і лнр-ів.
не перехваліть мене. я слухаю себе - і відтворюю почуте. потім відтворене розноситься тишею. вона пружна. не вакуум :]