ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.16 06:41
Чому вслухаюся уважно
У співи птиць і шум комах, -
Чому стає гуляти страшно
Уздовж річок та по гаях?
Чому бажаного спокою
В душі утомленій нема, -
Чому за світлістю тонкою
Надій лежить зневіри тьма?

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 паралель
Багато чого тобі (мені) може не подобатися. Не завжди можна пересилити себе заради це все бачити - як оце зараз, у 2020-тому році на сайті.
А вірш був старим.
це його дата виходу "в люди".
'2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-02 21:32:32
Переглядів сторінки твору 5287
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.878
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 22:35:58 ]
Якась важка туга і печаль вкралася в душу, пане Опанас, не пізнаю почерку Вашого пера, смутно йому чомусь, що таке?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 22:38:43 ]
багато хто нині віршує неначе про себе, а там - сама лише уява. гра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 22:52:44 ]
забавляння словами ніхто не відміняв, але бринить краплепавутинно неспокій і смуток ...мені чомусь так увиділося

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-02 23:09:22 ]
це чарівна властивість паперу, на якому надруковані тексти, - передавати енергетику.

смуток має місце. але то довга розмова. вірша може вийти менше, ніж її. а ми ж автори поезій, а не коментарів ÷]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 00:33:33 ]
воєнна тематика... тоді і тепер...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:26:58 ]
втратити будь-яку кінцівку можна і під трамваєм або біля токарно-гвинторізного верстата. але нині інші часи та паралелі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 06:56:16 ]
справді, за такими простими словами, невибагливими образами - глибока-глибока туга і всі складнощі буття: паралелі і меридіани доль... їх складно передати. А Вам вдалось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:45:50 ]
це висока відзнака.
не можу не подякувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 07:05:29 ]
знакомито, особливо вражає закінчення....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:56:10 ]
останнього часу "закінчення" досить часто стали іменувати кінцівкою. воно-то так, а водночас, і не дуже попри те, що воно таки так.
а вийшло б каламбурно: "кінцівка про кінцівку".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-10-03 09:25:08 ]
Мені таки ближче слово "пропалювати" піч, а не "протоплювати". В українській мові топити можна свої мешти в рові з водою...
На жаль, пане Опанасе, нічого нема вічного, навіть і така виплекана стараннями Німеччина такою не є... На жаль.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 09:44:48 ]
у нас з Вами географічна розбіжність :]
а за нею і всі інші.
ось як пише словник:
"ПРОТОПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОТОПИТИ, топлю, топиш; мн. протоплять; док., перех. і неперех.
1. Розпалювати і підтримувати вогонь у печі, грубці і т. ін., обігріваючи приміщення; топити. Він жив по-холостяцькому,.. коли протоплював плиту і грів чай, а частіше в нетопленій кімнаті лягав у холодну постіль (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 364); Каже [баба]: — Ти б, старий, пішов у ліс та вирубав липку, щоб було чим протопити (Українські народні казки, 1951, 290); — Ідіть, вдово, нам з дочкою поможіть, Дамо взимку вам чим хату протопить (Іван Манжура, Тв., 1955, 241); — Батько залагодять дірку... холодно — нехай протопимо грубу... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 24); Роздобувала [Марія Степанівна] паливо, щоб протопити в хаті (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 10).
2. Топити (див. топити 1) якийсь час."
...
3 (це вже від мене). а як мені тоді бути з римою?
...
та я з Вами весь час погоджуюсь, бо ми ходимо колами біля однієї істини.
і Бохум може стати вічним містом, як і Рим. принаймні, для тих, хто з нього якщо кудись і відправиться, то лише водами банально відомої підземної річки Стікс.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 12:43:08 ]
аби тепло)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 12:59:25 ]
газу вдосталь. тиск - 12 см водяного стовпа. це норма.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 22:20:17 ]
А чому пропав мій коментар?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 22:29:49 ]
я щойно про нього написав, що мені здалось, наче він не для цього вірша. я ще прудкий. дякую, то так вийшло. без дурних намірів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 22:34:37 ]
Та я не мав на увазі конкретну особу...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 22:42:58 ]
то таке...
немає причини для неспокою. та і цей вірш вже залишив стовпчик "останніх надходжень". можна мені згадати і про відпочинок. вахта добігла кінця :]
щасти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-10-03 22:36:53 ]
Під час попередньої війни у нас згоріло усе, і досі не все ще до кінця доведено до ладу, а тут ось знову... а недавно Путін грозився увійти у Варшаву.

Ви, майстер слова, Опанасе. Вірш зримий, чуттєвий, можна сказати - досконалий, хоча мене, як читача дещо спіткнули слова "не вироди", але ж, як не спіткнешся, то й не піднімешся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-03 22:54:08 ]
"іроди" були б надто біблійними. "вироди", як на мене, є кращим варіантом.
напевне, фашистам часів Другої світової далеко до сучасних т.з. "антифашистів" цієї. звірі - і ті програють у звірячості озброєним поборникам днр-ів і лнр-ів.
не перехваліть мене. я слухаю себе - і відтворюю почуте. потім відтворене розноситься тишею. вона пружна. не вакуум :]