ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
2024.03.29
14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
2024.03.29
14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
2024.03.29
14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
2024.03.29
14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
2024.03.29
14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
2020.03.12
2020.02.03
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Секрет віри (поема)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Секрет віри (поема)
СЕКРЕТ ВІРИ ( ПОЕМА 16+ )
Він був патрицій. Ще колись давно
Служив у Азії. І звідти зі скарбами
Привіз рабів, що їх було дано
Йому за битву Риму з ворогами.
Був поміж них суворий чоловік,
В якому виділялась сила й гідність.
Незлим патрицій був, і дав йому повік
Вести будинок, чистить труби мідні,
Та наглядать, що дієься в саду-
Робота неважка. Не те, що в полі
Зігнувши спину, наче ту біду,
У тяжкій праці нести свою долю.
Цей чолов"яга вправно наглядав
За справами. Але, крім керувати,
Якусь незриму Таїну він знав,
І став підлеглим всим передавати.
Хазяїн в цім не заважав йому.
Як справи йдуть- навіщо заважати?
Та Імператор Риму у тюрму
Рабів- сектантів повелів забрати...
Юнак і дівчина, досвічені раби,
Із дня народження жили в його оселі.
Зростали разом, І обіцяні були
Ім воля й шлюбні радощі веселі...
Був суд суворим- Імператорів наказ.
Усим рабам життя пообіцяли,
Й прощення повне, та лише нараз
Від Віри відректися наказали.
Тремтіли всі, старі і молоді...
Суворий Вождь на них дивився грізно,
Коли пропонували на суді
Від Віри відректись, доки не пізно.
Юнак і дівчина, тремтячи обнялись
І невідомо, чи його боялись,
Чи суду... Ніжно за руки взялись,
І... відректись від Віри відказались.
Був вибір зроблено... Остання їхня ніч,
Коротка ніч Незрадженої Віри,
Пройшла цнотливо, з іншими опліч...
А в клітках вже на них чекали звірі...
Та от- арена. Вивели юрбу
Повз глядачів облич цікавих море,
І поставали люди на мольбу
Навколішки перед Вождем суворим.
Ніхто не знає, що він їм казав,
Як відкривав ім таїнство пізнання,
Життя одвічне як пообіцяв
Взамін за смерть страшну від розтерзання.
Всі ще молились, та позаду їх
Із кліток звірі- так це любить Рим!-
І з ревом хижим кинулись на них,
Хапаючи одного за одним.
Все менше тих, хто молиться... Одні
Скупались в пазурах кривавих трунку,
Тікають інші... Наче уві сні
Стоять фігури юнака та юнки
Навколішках перед Вождем... Він знав...
Він віру дав! Він захистить! Одмолить...
От лев на хлопці одяг розірвав,
І по арені тягне тіло голе...
Лиш Вождь стоїть... І дівчина... Вона
Як уві сні з колін тремтячи встала,
Сама до лева гола підійшла...
Як віддалась, себе йому віддала...
Оголена, красива, молода...
Ні разу ще кохання не пізнавши,
Від страху, чи від пристрасті- бліда,
Чекає вся, навколішки упавши...
Стрибок- і з нею кінчено нараз.
І в пазурах її тендітне тіло
Пізнало шалу таїнства екстаз...
Ну, а душа- до неба відлетіла...
Скінчилась травля, вигуки дзвінкі...
Кривавим пиром вдовольнились звірі.
Їх заганяють знову у клітки...
І... Неушкоджений стоїть загиблих Лідер...
Ця дивина по Риму розійшлась...
Чимало віривших у Аполона, в Гора, в Сета,
В Ізиду, бачили- стара їм віра- зась...
І Вождь знайшов у них собі нових адептів.
.... .... ..... .... .... .....
Коли людей ведеш у боротьбі,
Ти знай лиш сам- усім не варто знати
Секрет пізнань, відомий лиш тобі.
Життя одвічне як же легко обіцяти...
примітка. У творі Автор не приводить аналогій з зародженням Християнства. У стародавньому світі існувало безліч сект, що сповідували вічне життя. Вірш- про лідерів, як таких. Читайте. Думайте.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479982
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 17.02.2014
автор: Сокольник
Він був патрицій. Ще колись давно
Служив у Азії. І звідти зі скарбами
Привіз рабів, що їх було дано
Йому за битву Риму з ворогами.
Був поміж них суворий чоловік,
В якому виділялась сила й гідність.
Незлим патрицій був, і дав йому повік
Вести будинок, чистить труби мідні,
Та наглядать, що дієься в саду-
Робота неважка. Не те, що в полі
Зігнувши спину, наче ту біду,
У тяжкій праці нести свою долю.
Цей чолов"яга вправно наглядав
За справами. Але, крім керувати,
Якусь незриму Таїну він знав,
І став підлеглим всим передавати.
Хазяїн в цім не заважав йому.
Як справи йдуть- навіщо заважати?
Та Імператор Риму у тюрму
Рабів- сектантів повелів забрати...
Юнак і дівчина, досвічені раби,
Із дня народження жили в його оселі.
Зростали разом, І обіцяні були
Ім воля й шлюбні радощі веселі...
Був суд суворим- Імператорів наказ.
Усим рабам життя пообіцяли,
Й прощення повне, та лише нараз
Від Віри відректися наказали.
Тремтіли всі, старі і молоді...
Суворий Вождь на них дивився грізно,
Коли пропонували на суді
Від Віри відректись, доки не пізно.
Юнак і дівчина, тремтячи обнялись
І невідомо, чи його боялись,
Чи суду... Ніжно за руки взялись,
І... відректись від Віри відказались.
Був вибір зроблено... Остання їхня ніч,
Коротка ніч Незрадженої Віри,
Пройшла цнотливо, з іншими опліч...
А в клітках вже на них чекали звірі...
Та от- арена. Вивели юрбу
Повз глядачів облич цікавих море,
І поставали люди на мольбу
Навколішки перед Вождем суворим.
Ніхто не знає, що він їм казав,
Як відкривав ім таїнство пізнання,
Життя одвічне як пообіцяв
Взамін за смерть страшну від розтерзання.
Всі ще молились, та позаду їх
Із кліток звірі- так це любить Рим!-
І з ревом хижим кинулись на них,
Хапаючи одного за одним.
Все менше тих, хто молиться... Одні
Скупались в пазурах кривавих трунку,
Тікають інші... Наче уві сні
Стоять фігури юнака та юнки
Навколішках перед Вождем... Він знав...
Він віру дав! Він захистить! Одмолить...
От лев на хлопці одяг розірвав,
І по арені тягне тіло голе...
Лиш Вождь стоїть... І дівчина... Вона
Як уві сні з колін тремтячи встала,
Сама до лева гола підійшла...
Як віддалась, себе йому віддала...
Оголена, красива, молода...
Ні разу ще кохання не пізнавши,
Від страху, чи від пристрасті- бліда,
Чекає вся, навколішки упавши...
Стрибок- і з нею кінчено нараз.
І в пазурах її тендітне тіло
Пізнало шалу таїнства екстаз...
Ну, а душа- до неба відлетіла...
Скінчилась травля, вигуки дзвінкі...
Кривавим пиром вдовольнились звірі.
Їх заганяють знову у клітки...
І... Неушкоджений стоїть загиблих Лідер...
Ця дивина по Риму розійшлась...
Чимало віривших у Аполона, в Гора, в Сета,
В Ізиду, бачили- стара їм віра- зась...
І Вождь знайшов у них собі нових адептів.
.... .... ..... .... .... .....
Коли людей ведеш у боротьбі,
Ти знай лиш сам- усім не варто знати
Секрет пізнань, відомий лиш тобі.
Життя одвічне як же легко обіцяти...
примітка. У творі Автор не приводить аналогій з зародженням Християнства. У стародавньому світі існувало безліч сект, що сповідували вічне життя. Вірш- про лідерів, як таких. Читайте. Думайте.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479982
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 17.02.2014
автор: Сокольник
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію