Зі сторінок

народної преси

Аварія? Війна? У Швеції – тривога.
Чорнобилем пашить підводна «булава».
Іде через Гольфстрім Донбасу допомога.
– У нас усе о’кей! – передає Москва.

Не визнає Ла-ла, що, наче кіт, нашкодив,
і оніміло теле-радіо, але
поширює ефір овації народу
і аплодує світ, – оле-оле-оле!

Але у еФеСБе по горло є роботи.
Засмоктує «Біду», а Врунгель* – у Кремлі.
І радіоефір у Рашії не проти,
що діють у льоду пірати Сомалі.

Передається SOS – така радіограма.
У шефа є прийом на цей сигнал біди:
– Маркіза! Всё о’кей!
А далі – телеграма:
– Стояти до кінця або і назавжди...
Занурюйтесь у мул чи заривайтесь,
а головне – живими не здавайтесь,
якщо уже нема повітря і води…

І екіпаж до подвигу готовий.
Усе одно усім – не знести голови…
І капітан «Побєди» рапортує, «стоя»,
що лежачи на дні, загине під вагою
не ядерної, а тяжкої булави.

А карли у Кремлі і щирі, і відверті.
Двосотенний баласт занурили у мул…
Пішли усі у рай. А там у караул
і рапорт подадуть: «Ты чё не знаєшь, Петя,
мы вытащили всё – и водку, и ракеты,
а экипаж «Беды» «узял и утонул»**.

                              10.2014

* – похідне від брехун;
** – із інтерв’ю Путіна. На запитання журналіста, – А что случилось с «Курском»? – той «ничтоже сумяшеся и с ухмылкой» відповів: – «Утонул...».