Народе, схаменись,
               на тебе уповають
і моляться підчас,
                      і приміряють суть
               небесного буття,
                      і всю надію мають,
коли у боротьбі за тебе умирають,
а в час випробувань і душі віддають.
               Безсмертний ти єси і гіллям, і корінням,
               а доля на вагу не варта п’ятака.
               І тільки й того є, що золоте терпіння
               та воля над усе у ролі кріпака.
То чом же і тепер не думаєш за себе,
угоднику дурний воюючим чинам,
що тикаєш свій перст навпомацки у небо
і воза із багна усе тягаєш сам?
               Купуєшся на міф ідеї комунізму,
               і продаєш своїх онуків і дітей,
               заради торжества чужого егоїзму
               на згарищі палких обвуглених ідей.
Віками у ярмі вела тебе Росія.
За Крим і Рим її – твоя пролита кров.
               І пам’ять ще жива,
               і тліє ще надія,
               що у твоїй душі ще дух не охолов.
Козацький дух навчить,
               як він один уміє,
               що ні чужий орел, ані своя «месія»
               не обере тобі за тебе ні любов,
               ані свободи заповітну мрію.

                              24.10.2014