Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.09
17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за
2026.08.09
15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.
Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,
2026.08.09
13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
2026.08.09
10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш
2026.08.09
07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
2026.08.09
00:07
Перші кроки серед руїн
Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало
2026.08.08
21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…
Не чекав з бюджету гроші,
2026.08.08
20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв
2026.08.08
19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
2026.08.08
17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.
Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
2026.08.08
16:11
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.
***
А ботаніки люльку курили
2026.08.08
15:10
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.
Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати
2026.08.08
13:44
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?
Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,
2026.08.08
11:56
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
2026.08.08
11:56
коли розвиднюється
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
але хмарам тісно
і цей розклад
небесний цей ландшафт
гармоніює із душевним
надто звісним
із люстром де усі
шляхи навспак назад
2026.08.08
09:52
P.S. Четвер – есей
0 Друзям. Песах. Смеркалось.
1 От і Четвер. З Петром приготували Пасху, запекли ягня, щоб Учитель спожив зі Своїми учнями.
2 Знайомий воду приніс*. В цей час і учні зайшли.
3 Накритий стіл в світлиці. З’явивсь Ісус і почали. Ще
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Вірші
Купівля рабині. Спомин у метро. (16+)
Купівля рабині. Спомин у метро. ( 16+ )
Ти стоїш у метро за півметра.
Погляд твій- мов ікона жива...
Від здогадки стискається серце-
Може я тебе вже... купував?
Вже яке ми життя проживаєм?
Пам"ять серця, хоч час уже сплив...
Де ж я бачив тебе?.. На базарі,
Де колись я тебе там купив...
Дивний ринок прадавнього сходу...
Ти соромишся серед дівчат...
Покривало відтінює вроду...
То за скільки ж тебе вторгувать?
Ти стояла, оголеність тіла
Продавець зі знанням вихваляв...
І відчув я, як ти захотіла
Щоб тебе саме я вторгував.
Торгувались... Питав безсоромно,
Що з тобою можливо робить.
Не тебе. Продавця. Як невтомно
Ти хазяїна зможеш любить.
Твого лона торкався руками.
Шал по тілу... І пружність грудей
Відчував... Це не зовсім те саме,
Як тримав би я вільну тебе...
Хоч здригалась від сорому й хіті,
Та відмовити ти не могла
В відчутті доленосної миті.
Врешті-решт ти рабиня була.
Ціну збив. Розплатився. Так треба.
Це базар, тут багато рабинь.
І була ти на сьомому небі,
Як тебе я за руку повів
До своєї оселі, де мала
Ти мені підкоритись уся.
Ти чекала... Здригалась, бо знала-
Насолоді не буде кінця...
Відчиняються двері вагону...
Я з тобою свій погляд схрестив...
Я виходжу, відчувши навздОгін,
Як ти хочеш... аби я... купив...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493691
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 20.04.2014
автор: Сокольник
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Купівля рабині. Спомин у метро. (16+)
Купівля рабині. Спомин у метро. ( 16+ )
Ти стоїш у метро за півметра.
Погляд твій- мов ікона жива...
Від здогадки стискається серце-
Може я тебе вже... купував?
Вже яке ми життя проживаєм?
Пам"ять серця, хоч час уже сплив...
Де ж я бачив тебе?.. На базарі,
Де колись я тебе там купив...
Дивний ринок прадавнього сходу...
Ти соромишся серед дівчат...
Покривало відтінює вроду...
То за скільки ж тебе вторгувать?
Ти стояла, оголеність тіла
Продавець зі знанням вихваляв...
І відчув я, як ти захотіла
Щоб тебе саме я вторгував.
Торгувались... Питав безсоромно,
Що з тобою можливо робить.
Не тебе. Продавця. Як невтомно
Ти хазяїна зможеш любить.
Твого лона торкався руками.
Шал по тілу... І пружність грудей
Відчував... Це не зовсім те саме,
Як тримав би я вільну тебе...
Хоч здригалась від сорому й хіті,
Та відмовити ти не могла
В відчутті доленосної миті.
Врешті-решт ти рабиня була.
Ціну збив. Розплатився. Так треба.
Це базар, тут багато рабинь.
І була ти на сьомому небі,
Як тебе я за руку повів
До своєї оселі, де мала
Ти мені підкоритись уся.
Ти чекала... Здригалась, бо знала-
Насолоді не буде кінця...
Відчиняються двері вагону...
Я з тобою свій погляд схрестив...
Я виходжу, відчувши навздОгін,
Як ти хочеш... аби я... купив...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493691
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 20.04.2014
автор: Сокольник
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Наложница, разденься! (16+)"
• Перейти на сторінку •
"Леденцы (рассказ о тех, кто повидал печальный край)"
• Перейти на сторінку •
"Леденцы (рассказ о тех, кто повидал печальный край)"
Про публікацію
