ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Щодо незадоволення коханняи (філософсько-еротичне)
Щодо незадоволення коханням ( філософсько-еротичне )

Чи винен я, моя маленька,
Що інтерес до тебе згас?
Весела, ніжна, солоденька,
Без меркантильності прикрас,

Іний би мав, та був щасливий
Тебе, і думав би собі-
Яке ж-то щастя привалило...
А може й ні... Не думав би...

Але не я. Потік гарячий
Кохання, пестощів, бажань
Я довго-витончено вдячу
На відповідь тобі. Це дань

Моя тобі... Та ти не можеш
Зіграти роль, коли моє
Бажання ти нестримно ловиш,
І саме те мені даєш,

Що хочу я, чого жадаю,
Окрім загальних почуттів...
Не зрозумієш... Не пізнаєш..
Ти гарна... Та вже відлетів

Мій інтерес тієї ночі,
Що так жадала діалогу...
Та ти не можеш... Чи не хочеш...
Ти створена не задля цього...

Ти можеш те лиш, що ти можеш,
Ніяк не більше. Ця програма
В тобі незмінно-непорочна,
Як цнота Єви і Адама...

А я шукав в тобі не Єву,
(давно ця тема відлетіла)...
Шукав гріху проросле древо,
Шукав Ліліт прекрасне тіло,

Шукав безумства зорепаду,
Шукав зірниці серед ночі,
Шукав в тобі свою відраду.
Життя і смерть... Та ти не хочеш,

Вже вдягнена у втому шалу,
Задовольнить усі бажання.
Потреби в цьому ти не мала...
То марні й мОї сподівання...

Отак удвох скрізь ночі морок
В сплетінні тіл себе проносим.
Фантазій цвіт звели на порох...
Та відпустити не попросим

Одне одного. Ми- надбАння
Міцної дружби. Сексу зливи.
Це нам замінює кохання.
Ми гарні люди. То ж не диво,

Що механічно давим ложе
Без барв, без вишуків, сюжетів...
Та я поет... І дай-но Боже
Зустріть мені Свою Поетку...

Ми вдвох чинитимемо дії
Такі, що світ не бачив... Боже!..
Удвох здійснити наші мрії
Одне однОму допоможем...

А ти, мала, іще зустрінеш
Собі, на щастя, чоловіка.
Як механічне піаніно,
Сімейне щастя з ним довіку

Зіграє вальси Мендельсона.
І я, вдоволено-драйвово,
Вдягнувшись у костюм фасону
Знайомого, вас поздоровлю.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491267
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 09.04.2014
автор: Сокольник



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-27 23:16:31
Переглядів сторінки твору 937
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Іронічний неореалізм
Поезія фентезі
Еротична поезія
Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній