Коли бюрократи прокрались,
коли генерали злякались,
коли задрижала держава
на грані падіння, –
тоді-то – не десь і не звідкись, –
а тут, поряд з нами, – з’явились
такі собі хлопці й дівчата
з несплячим сумлінням.
Вони були завжди, у цьому вся річ,
і світ на них держиться сотні сторіч.

Приспів:
Лиш з доброї волі, лиш з доброї волі
приходять на поміч до тих, хто в недолі.
І з доброї волі ідуть без вагань
найкращі сини в найкривавішу брань.

Везуть допомогу для фронту,
мов роблять звичайну роботу, –
без них ворогам знахабнілим
ми б носа не втерли.
Таких, що не б’ють себе в груди,
повік шануватимуть люди;
таких, що не словом, а ділом…
Вони – волонтери!
Це їхнім завзяттям наш вулик гуде,
і значить, країна вже не пропаде!

Приспів.

Як маєш ідеї та сили,
не жди, щоб тебе запросили:
роботи на кожного стане
на нашому полі.
Якби ж всі позлазили з печі
й, де треба, підставили плечі,
то, може б, у світі й не стало
недоброї волі?!!

10.2014