ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Спроба заснути (постгрипозне)
Образ твору І чом жоден дурень не пише
Таких картин:
Де глухне ялинне відлуння, де
Ти – один;
Де смуга призахідна вужчає,
Нишкне, мре;
Де травами – знаки оклику
І тире;
Де всіх нас засмоктує райдуги
Хижий рот;
Де давиться сміхом на виході
Доктор Фройд;
Де корчиться світ, линяє у
Фіолет;
Де наче живі ще всі – але вже
Ледве-лед…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-04 19:34:31
Переглядів сторінки твору 4325
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.739
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-04 20:54:17 ]
та пишуть, пишуть: і для себе, щоб якось розвіятися (розважитись, аби відвернути свою увагу від якихось проблем), і для читачів, щоб цю або іншу проблему винести на люди, і щоб останні побачили, що не лише вони цим займаються, тобто пишуть, пишуть: і для себе, щоб якось розвіятися (розважитись, аби відвернути свою увагу від якихось проблем), і для читачів, щоб цю або іншу проблему винести на люди, і щоб останні побачили, що не лише вони цим займаються, тобто, пишуть, пишуть: і для себе, щоб якось розвіятися (розважитись, аби відвернути свою увагу від якихось проблем), і для читачів...
і т.д.
потім проблема забалакується настільки, що до неї можна звикнути, і тоді про неї знову пишуть, пишуть, щоб вона таки не забалакувалась, а щоб з неї щось вийшло. можливо, нова збірка віршів про війну або про кохання, про кохання або про війну, про війну або про кохання, бо таки про це пишуть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-04 22:24:44 ]
Ужас який ))
Я спочатку подумала, що в мене температура знов піднялася. От хіба можна так лякати кволу жінку? :))
А якщо серйозно - не уявляю, як можна писати про війну. І навіть думати над цим не хочу. Я вже краще про зиму-весну-настрій-погоду. Ну, на крайняк - про грип ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-05 08:53:21 ]
за спостереженнями низки провідних науковців NASA, якщо не говорити або у якийсь інший спосіб не згадувати про те чи інше астрономічне тіло чи явище, то вони зникають. щоправда, воно може з'явитись знову і при цьому отримати нову назву.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-05 12:45:22 ]
Цікаве спостереження. Деякі поетичні феномени мають схожу манеру. Правда, стиль не міняють - лише назву ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-05 01:02:39 ]
живі ще всі, це пречудовий бантик, Гренуілье

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-05 12:50:33 ]
Всі живі і всі тут - і це тішить неймовірно, братику :))
Бантики і платтячка потихенько дістаю з чемоданчика - але як тепер віршик про тучі виставляти, га? Прямо не знаю... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-11-05 12:06:06 ]
дядько Фройд вдавився ще на вході :о)

о! ці знаки оклику - і тире...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-05 12:52:33 ]
Та я чогось вирішила, що дядько таке видовище навряд чи пропустив би - от і дотягла його до виходу. Начебто не дуже і впирався ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-05 22:44:40 ]
Дядько Фройд таки знав де зле, і добре де. Мислю Вашу поезію треба перечитувати кожного дня, і не одноразово. Філософська лінія проймає, дякую Вам. Натхнення!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-05 23:45:01 ]
Дякую, Марино.
Дядечко надто захопився "нижнім поверхом" (ну мужчина, шо з нього візьмеш), і йому банально не хватило життя, аби задерти нарешті голову і помітити, що в нашій "багатоповерхівці" є ще багато чого і кого - коротше, лоханувся слєгка, чого вже там приховувати ))
Най вас Бог боронить і відвертає від перечитування моїх страшилок - я їх і сама боюсь :) Ото разок читнули - і притьмом додому, та під ковдру, та "Машу і Ведмедя" на ніч дивитися ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-06 00:44:15 ]
Ахаха! Поздно каятись й лякати страшилками на ночь, велика дєвочка вже, і дуууже любить такого роду поезію, так що, я залишаюсь))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-06 00:56:09 ]
Ну, дивіться, моє діло - попередити. Під стіл, цур, не ховатися і валер'янки не просити (кіт все одно не дасть, самому мало ;)) )