У товаристві бізнесменів зав’язалася розмова про вічне і святе – кохання до жінки. Один каже:
- У мене коханка – супер-модель. 90-60-90 і ні йоту більше. Іду на ділову зустріч, вона поруч. У партнерів від заздрощів щелепи відвисають і клепки перестають працювати у нормальному режимі. А мені того і треба. Такі угоди підписував, що у самому рожевому сні не присняться. Одним словом, краса – це таки сила. Я їй на день народження «Ніссан» купив. 20 тисяч баксів. Для неї нічого не шкода. Хай їздить на здоров’я. І хай її Бог береже.
Другий своє рече:
- А у мене коханка, хай і не модель, але куди тим моделям до неї. Ноги від вух, вуха на місці, Ай-Кью 150 у будь-який час доби. Не знаєш, чого більше – краси чи розуму, і це, зауважте, білявка. Навіть не уявляю, щоби було, якби вона на чорне перефарбувалась. Одним словом, мрія будь-якого чоловіка. Я щонеділі у церкві пожертви роблю. Купив їй «Тойоту» – 40 тисяч, ясно, що не гривень. Хай їздить на здоров’я і Бог її береже.
А тут і третій озивається:
Чесно скажу: не маю коханки. Дружина є. У церкві обітницю давав, яка тут коханка. Параметри 120-120-120 і що? Кохаю, бо жона, як не як. Оце недавно подарував їй медальйон. А в середині два грама. Знаєте, що то є? Тритій – 30 тисяч у. о. за грам. Як дістав? Маю зв’язки в науковому середовищі. Усіма правдами і не правдами, матеріально-грошову стимуляцію задіяв, але дістав. Запаяв в медальйон, золотий ланцюжок і презент! Правда фонить трохи, але я близько не підходжу. Хай носить на здоров’я. Усі під Богом ходимо.

08.11.2014