ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 Побачення

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Мирон Шагало 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Чорногуз 5.25 Майстер-клас / Майстер-клас
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-11-09 22:39:46
Переглядів сторінки твору 12726
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 08:07:19 ]
Білявий смутку, хлопчику німий,
Блакиттю очі сповнені по вінця.
Мій неслухняний, непосидо мій -
Упав, обдер і ліктики, й колінця...

Так поспішали стигнути, рости,
Переписати верб осінні лики!..
Білявий смутку, хлопчику, прости, -
І ти, і я тепер такі великі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:15:59 ]
Головне - аби виросли синхронно ))
Верби так "непереписаними" і лишилися?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-09 23:26:29 ]
Тільки перелистаними :)) Слухали-м пісню і вирішили залишити все так, як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 09:12:55 ]
болісно і зрозуміло без відеосупроводу (він у мене шкутильгає. 3 та 4G поки що не мої). рими... та які вони? якраз такі, як для побачення з дитинством, і такі, які ми (принаймні, я) не дуже роздивляємося, коли резонуємо серцями творам улюблених авторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:48:34 ]
О°Панасе, логічний ланцюжок "шкутильгає-без супроводу-болісно" мені зрозумілий, ще і як :)) Рими якраз такі, якими оперують не улюблені, а автори-початківці (дата написання вірша, як і дата народження автора вказані правдиво, не сумнівайтеся :)). А опублікувала, аби ще раз подивуватися і подякувати Оксанці Первовій-Рошці, яка не тільки заспівала мою неспівабельну поезію, а й поклала її на музику. Прошу Вас, не розчаровуйтесь і не пробачайте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 19:50:33 ]
"болісно" було у значення болючості. я пропустив вірш крізь себе, як актори свої ролі. зупинився він у серці. такий от ланцюжок. та й стереотипи мої старечі... живу одним днем - сьогоднішнім, виплакуюсь минулими днями та роками у віршах також сьогоднішніх. у мої козацькі роки не віршував. країну будував. не було часу про батьківські сади-хати-вишні згадувати. нове життя оспівував. та не у віршах. не вмів. жалкую, звісно. були б такими чудовими, як Ваші. якби вмів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-10 10:28:29 ]
Зворушливо, правдиво і тепло. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:52:13 ]
І Вам дякую, Мироне. Ви такі речі розумієте :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 11:30:47 ]
Вже не хлипає серце - збентежено стишилось... Дуже зворушливий вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:54:15 ]
Привіт, Інночко. Цей вірш нагадує, якою доброю дитиною колись я була і якою мегерою тепер стала :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 11:32:55 ]
Так зворушливо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 18:57:35 ]
Так, мабуть, усі прощаються із дитинством. А деякі не прощаються. А деякі впадають... :)) Дякую, Лесю. Рада.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 13:23:51 ]
Ми стояли з дитинством, обнявшись, і плакали...

Геніально просто...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:01:05 ]
Так само буде, коли ми, нарешті, зустрінемось із Вами: обнімемося і плакатимемо :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 16:04:12 ]
Просто чудово! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:03:11 ]
О, Йванко. Із "Маршрутки"- на концерт? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-11-10 17:26:18 ]
"Браво!", Світлано! Чудовий вірш і гарний голос!
Зачарували...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:09:48 ]
Спасибі Вам. Голос ( і музика) Оксани Первової (мій вже "не працює":)). Те, що вірш заспівав - її заслуга.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 17:27:09 ]
Уперше так читаю про дитинство, як щось персоніфіковане.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-10 19:16:27 ]
У мене все так, не лише дитинство: і щастя, і вірш, і біда рогата :)). Дякую за відвідини і бажаю багато "сонячних мережечок", пане Іване.