Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.03
22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
2026.10.03
20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.
Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
2026.10.03
19:56
Тягніться, очі, за Ель Греко,
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.
Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства
Спирайтесь, спини, на довгі сходні,
Кидайтесь в ноги густим смерекам,
Під стріхи лізьте в страху господнім.
Немов премудрість годинникарства
Шляхами манівців, без бою,
Хто знає, на які штукарства
2026.10.03
17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.
Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси
2026.10.03
13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.
Пишу, пишу життя, немов роман,
2026.10.03
13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.
2026.10.03
12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене
я помічав твій біль неясний
2026.10.03
12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
2026.10.03
10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ»
або «…остання мить ПОМПЕЇ…»
…І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с
2026.10.03
09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.
А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,
2026.10.03
06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих
2026.10.03
00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.
Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри
2026.10.02
21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.
2026.10.02
21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би
2026.10.02
20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження»)
У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,
2026.10.02
20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...сяють, ніби зірочки.
Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»
А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
Река желаний
К реке меня вывела лесная тропинка совсем неожиданно. В жаркий полдень устроившись под раскидистым Вековым дубом, присев на шелковую травушку прячась в тени его ветвей,смотрела на плывущие по небу облака. Ветерок нёс прохладу, от неглубокой речушки, дно которой, будто выложил Мастер из камней ровными рядами. Они были - одни круглые и серые , другие овальные и розовые, третьи голубоватые с острыми краями , большие и маленькие. Все камешки переливались от света солнечных лучей отражаясь всеми цветами радуги в чистой воде .Незаметно подкрался тихий вечер.
Лиловая Заря уходила за горизонт, стихли звуки дневного многоголосья, стемнело.....
Слетая с небес в речную гладь, купались звёзды, по серебряной дорожке плыл золотой месяц . Раздевшись я вошла в реку желаний, но дно ускользнуло у меня из под ног , превратившись в бездну....
Пропали иллюзии. Остановилось время. Окунувшись с головой в другой мир , мир сказочного волшебства где играла Божественная музыка , где пели Ангелы гимн Мирозданию. А маленькие феи зажигали большие фонари вдоль тропинки которая вела в сад мечтаний. Голову кружил аромат удивительных цветов, зазвенели нежно колокольчики, запели птахи.
Проснулась Богиня утренней Зари, небо засияло чистым янтарём, над водой расстилался молочной дымкой туман. Почувствовав потоки энергии и жизнерадостности я открыла свои глаза, и с благодарностью , и с любовью приняла тепло ласкающего ветерка. Чёрный цвет пустоты - отступил, ночь сложила свои крылья. Яркий Солнечный Свет наполнял Благоденствием новый день. Жизнь. Сердце. Душу.
Кругом царила Гармония, Покой и Равновесие из которых состоит Вселенная. Река Желаний - это канал, энергия, вход в другое измерение....
Камни на дне - наши поступки, дела, ошибки ...
Вековое дерево - связь прошлого, настоящего и будущего....
Заря - наше рождение и наш закат....
Вода - чистота помыслов и быстротечность времени....
Мастер - Учитель - Бог - Отец - Всевышний - наше устремление к добру и свету, милосердию в сердце, безусловной любви, чистой душе, познанию себя и безграничных возможностей.
С лёгкостью я бежала навстречу к Тебе, взявшись за руки мы придём вместе к нашей Реке Желаний. Где водопадом чувств царит сама Любовь!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Река желаний
К реке меня вывела лесная тропинка совсем неожиданно. В жаркий полдень устроившись под раскидистым Вековым дубом, присев на шелковую травушку прячась в тени его ветвей,смотрела на плывущие по небу облака. Ветерок нёс прохладу, от неглубокой речушки, дно которой, будто выложил Мастер из камней ровными рядами. Они были - одни круглые и серые , другие овальные и розовые, третьи голубоватые с острыми краями , большие и маленькие. Все камешки переливались от света солнечных лучей отражаясь всеми цветами радуги в чистой воде .Незаметно подкрался тихий вечер.
Лиловая Заря уходила за горизонт, стихли звуки дневного многоголосья, стемнело.....
Слетая с небес в речную гладь, купались звёзды, по серебряной дорожке плыл золотой месяц . Раздевшись я вошла в реку желаний, но дно ускользнуло у меня из под ног , превратившись в бездну....
Пропали иллюзии. Остановилось время. Окунувшись с головой в другой мир , мир сказочного волшебства где играла Божественная музыка , где пели Ангелы гимн Мирозданию. А маленькие феи зажигали большие фонари вдоль тропинки которая вела в сад мечтаний. Голову кружил аромат удивительных цветов, зазвенели нежно колокольчики, запели птахи.
Проснулась Богиня утренней Зари, небо засияло чистым янтарём, над водой расстилался молочной дымкой туман. Почувствовав потоки энергии и жизнерадостности я открыла свои глаза, и с благодарностью , и с любовью приняла тепло ласкающего ветерка. Чёрный цвет пустоты - отступил, ночь сложила свои крылья. Яркий Солнечный Свет наполнял Благоденствием новый день. Жизнь. Сердце. Душу.
Кругом царила Гармония, Покой и Равновесие из которых состоит Вселенная. Река Желаний - это канал, энергия, вход в другое измерение....
Камни на дне - наши поступки, дела, ошибки ...
Вековое дерево - связь прошлого, настоящего и будущего....
Заря - наше рождение и наш закат....
Вода - чистота помыслов и быстротечность времени....
Мастер - Учитель - Бог - Отец - Всевышний - наше устремление к добру и свету, милосердию в сердце, безусловной любви, чистой душе, познанию себя и безграничных возможностей.
С лёгкостью я бежала навстречу к Тебе, взявшись за руки мы придём вместе к нашей Реке Желаний. Где водопадом чувств царит сама Любовь!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
