Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.14
19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
2026.06.14
17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
2026.06.14
11:25
Анатолій Матвійчук
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
Найгірше - коли нездари судять Митця...
Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.
2026.06.14
11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!
Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,
2026.06.14
09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…
2026.06.14
07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні
2026.06.14
07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні
О ні я бував там доволі
2026.06.14
06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26
2026.06.13
21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.
Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,
2026.06.13
20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних
2026.06.13
16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.
Он щебече соловейко —
Зупинилася,
2026.06.13
14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.
Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,
2026.06.13
13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?
Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
Реальность - Иллюзия - Сон
Создавая Мир Совершенства Творец дал нам возможность создавать своей свободной волей свой мирок - Величественный, светлый и чистый, очень уютный, радостный от ярких красок в сердце, там живет Богом данная Душа, как частица Его Света.
Язык реальности, речь смысла, а не формы, это означает, что свойства Вселенной Моей Души отражаются во всем, во всем повторяются, в том числе и нашем теле.
Мое нахождение между крепким сном и пробуждением, странным образом связано друг с другом.
Утро пятницы оказалось солнечным. Луч рассвета играл по моей подушке озорной шаловливостью и с нежным теплом, я на некоторое время забылась, вспоминая пограничное видение ...
Перед пробуждением, ясно слышала щебетание птиц, на рассвете славящих начало нового дня.
Перрон. Утренний рассвет и звенящая пустота ...
Женщина, всего одна женщина, ждала прибытия поезда. Мудрость окрасила серебром её волосы, которые красивым локоном выбились из под шляпки. Неподалёку к столбу привязан замечательной красоты вороной жеребец. В его грациозности ощущалась статная и благородная порода. Пар ещё клубился над его крупом, будто всадник спешил не опоздать. Хозяина рядом не было ... Я оглянулась вокруг, смятение и тревога наполняли мою душу. По мере того как рассеивался молочной дымки туман, все четче и четче вырисовывалась картина вокруг ... Всем своим существом чувствовала взгляд, что сверлит, изучает, с нежностью и волнением затрепетало сердце, участился пульс, холодная дрожь пробежала по всему телу.
Мужчина появился как призрак, извне ... Собрав все свое мужество, или женственность, сама того не понимая, я сделала шаг навстречу ...
Это был Он - единственный, желанный и любимый. Слились в объятиях два мира, желая не потерять один другого в Вечности подарившей свидание.
Все так быстро испарилось, исчезло не оставив следа. Я подошла к женщине и почему то спросила разрешения остаться рядом. Она ответила, что мое место, в моем мире и невозможно изменить ход событий, невозможность эхом отозвалась в душе и обжигающий водопад хлынул из под прикрытых ресниц ...
И вот я стою перед домом, вдыхая непорочную свежесть...
Небольшая змейка грусти пробралась прямо к сердцу. Вдруг из подъезда выходит мой муж, на раскрытой ладони протягивает маленькую резную шкатулочку, в которой рядом лежат два обручальных кольца с бриллиантами. Душа моя словно взлетела на самую верхушку яблони, и уселась там, как
птица Гамаюн и запела, сладкоголосо очаровывая Мир, и весь мир слышал песню Счастья.
Желание проснуться не было. Чувство счастья и радости, это постоянное мое Восприятие Жизни, несмотря на внешние обстоятельства. В этом есть смысл, ведь если Закон Судьбы движет мыслью, мы можем видеть как отражается Небесное постоянно проявляясь на Земле.
И почему?
Мы говорим семь чудес света, семь нот, семь цветов радуги, семь дней в неделе, а в теле человека семь чакр. Говорим: семь пядей во лбу ...
Возможно ли это понять?
Как понять себя, познать Мир внутри, чтобы отражать его Светом во внешний мир создавая цветущий рай на Земле. Нужно стать СовершенствОМ - совершенными в Любви Небесных Отца-Матери.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Реальность - Иллюзия - Сон
Создавая Мир Совершенства Творец дал нам возможность создавать своей свободной волей свой мирок - Величественный, светлый и чистый, очень уютный, радостный от ярких красок в сердце, там живет Богом данная Душа, как частица Его Света.
Язык реальности, речь смысла, а не формы, это означает, что свойства Вселенной Моей Души отражаются во всем, во всем повторяются, в том числе и нашем теле.
Мое нахождение между крепким сном и пробуждением, странным образом связано друг с другом.
Утро пятницы оказалось солнечным. Луч рассвета играл по моей подушке озорной шаловливостью и с нежным теплом, я на некоторое время забылась, вспоминая пограничное видение ...
Перед пробуждением, ясно слышала щебетание птиц, на рассвете славящих начало нового дня.
Перрон. Утренний рассвет и звенящая пустота ...
Женщина, всего одна женщина, ждала прибытия поезда. Мудрость окрасила серебром её волосы, которые красивым локоном выбились из под шляпки. Неподалёку к столбу привязан замечательной красоты вороной жеребец. В его грациозности ощущалась статная и благородная порода. Пар ещё клубился над его крупом, будто всадник спешил не опоздать. Хозяина рядом не было ... Я оглянулась вокруг, смятение и тревога наполняли мою душу. По мере того как рассеивался молочной дымки туман, все четче и четче вырисовывалась картина вокруг ... Всем своим существом чувствовала взгляд, что сверлит, изучает, с нежностью и волнением затрепетало сердце, участился пульс, холодная дрожь пробежала по всему телу.
Мужчина появился как призрак, извне ... Собрав все свое мужество, или женственность, сама того не понимая, я сделала шаг навстречу ...
Это был Он - единственный, желанный и любимый. Слились в объятиях два мира, желая не потерять один другого в Вечности подарившей свидание.
Все так быстро испарилось, исчезло не оставив следа. Я подошла к женщине и почему то спросила разрешения остаться рядом. Она ответила, что мое место, в моем мире и невозможно изменить ход событий, невозможность эхом отозвалась в душе и обжигающий водопад хлынул из под прикрытых ресниц ...
И вот я стою перед домом, вдыхая непорочную свежесть...
Небольшая змейка грусти пробралась прямо к сердцу. Вдруг из подъезда выходит мой муж, на раскрытой ладони протягивает маленькую резную шкатулочку, в которой рядом лежат два обручальных кольца с бриллиантами. Душа моя словно взлетела на самую верхушку яблони, и уселась там, как
птица Гамаюн и запела, сладкоголосо очаровывая Мир, и весь мир слышал песню Счастья.
Желание проснуться не было. Чувство счастья и радости, это постоянное мое Восприятие Жизни, несмотря на внешние обстоятельства. В этом есть смысл, ведь если Закон Судьбы движет мыслью, мы можем видеть как отражается Небесное постоянно проявляясь на Земле.
И почему?
Мы говорим семь чудес света, семь нот, семь цветов радуги, семь дней в неделе, а в теле человека семь чакр. Говорим: семь пядей во лбу ...
Возможно ли это понять?
Как понять себя, познать Мир внутри, чтобы отражать его Светом во внешний мир создавая цветущий рай на Земле. Нужно стать СовершенствОМ - совершенными в Любви Небесных Отца-Матери.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
