ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ісус в Ірода Антипи
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Хароне, як перепливти..."

Відколи не люблю - відтоді не пишу.
Відколи не пишу - відтоді не живу.
Відколи не живу - відтоді не люблю...

Образ твору Хароне, як перепливти
Нікчемні оди псевдодрузів?
Слова - ціанисті меди
Самоотруєних ілюзій.

Яскравогаснучий болід
Паде впотьмах на власну плаху -
Солоний сміх, пекучий лід,
Підшкірний змій нічного страху,

Папірус болю, синій птах...
Сліди човна ведуть на берег.
У Прозерпіниних садах
Небавно стигнуть вірші-бери.

Хароне, як переплисти
Залежність рим і пломінь вічний?
... А на уламках берестин
Гойднеться місяць потойбічно,

Розгубить золото підков
Червоногривий привид літа, -
І обезболено любов.
Чи обезволено. Чи вбито..

2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-15 17:12:51
Переглядів сторінки твору 9688
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.694
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 17:37:27 ]
бери це так по-подолянському...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 20:59:18 ]
О, Брате :)) Ви - головний садівник монастирського саду? Чи вродили груші в цьому році? :)) Дійсно, так написалося, як говорять у нас -"бери" замість вишуканого "бере". Незчулася. Мабуть, виправлю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 21:10:14 ]
"бери" - виглядає наказовіш, та якщо саме у тому епізоді потрібно якби відстороненої зйомки, можна й бере

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 21:12:05 ]
часом, що не хрон, то харон... sіc.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:29:06 ]
А, груші не вродили, вродив "хрон" :). То навіть краще :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:54:55 ]
обезволено любов, наче так ліпше, Світлано

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 23:50:12 ]
Цю, щоб жила, треба обезболювати, бо "відколи не люблю - відтоді не пишу". А взагалі-то її було б краще не зачіпати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-18 00:05:32 ]
ну так є. Знеболюючі-знечулюючі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 17:46:43 ]
коли поетичний люд збирається на епізодичних іменинах поезії або на, так би мовити, застіллі, то, напевне, лунатимуть лише самі оди (тости во славу) іменинниці та її, я сказав би, доньки, доньок, працівниці, працівниць, наймички (вибачте мені вільні абстрактні метафорири), наймичок, вже не кажучи про якихось ремісників від поезії. це ж свято. я так розумію. а коли це не свято, то немає ні од, ні здравиць. бо немає і поважної причини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:06:22 ]
Ну чого лише на застіллі ( хоча й логічно: на підстіллі оди вже не сприймаються :)). Можна з різних причин - "На дєнь восшєствія на прєстол" чи "На смєрть князя..." Це залежить від того, у чиї "тоги" вбереться одист-модист: у одежі Піндора чи у камзоли Ломоносова :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-15 18:00:24 ]
Ціанисті меди самоотруєних ілюзій - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:07:11 ]
А хіба не ціанисті? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-11-15 19:14:13 ]
Неймовірно!!! Як заклинання!!! Світлано, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:13:11 ]
Люба :)). А Ви пам"ятаєте інший болід, Володимира Пішка, якого Ви мені колись подарували?

В підворітні зими я, доведений до істерики,
Спалахну і погасну, як в небі нічний болід.
Просто осінь, кохана. Уже обморозився терен.
Просто осінь, кохана. В туманах поморщився глід...

Я пам"ятаю. І дуже часто Вас згадую, те, як Ви мене відчули у хвилину відчаю.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 00:44:33 ]
Містика? Чи неймовірне відчуття? Тільки вчора переслуховувала усі ті вірші - і про болід в тому числі... Маю такий годинний запис автора, де він читає свої вірші у супроводі музики...
Світлано, а Ваш вірш я читала вголос... трохи захрипла і тому - трохи загрублим голосом... так мені... аж кімната мінилася... дуже сильно написано, потужне слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 13:04:13 ]
Це не містика, Люба, це, напевно, Харон нас поплутав :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 19:14:38 ]
Йойойой! Містифіковано як! Чудесно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-15 21:17:51 ]
Єсс, містифік :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов СЕРДУНИЧ (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-15 22:19:55 ]
Як багато образів! Як багато запитань! Як глибоко! Проникає до сАмого денця серця! І міркуєш, і перечитуєш знову й знову! Дякую, пані Світлано, за поезію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 00:00:59 ]
Запитань багато, але вони риторичні :)). Доброї ночі, пані Любо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 00:03:32 ]
Могло бути й "бера" - мені зрозуміло (у нашому регіоні так говорять). І словник теж підтверджує.
А от "берестИ" начебто хоче "бЕрести":)
Але й так - файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 00:42:18 ]
Мирославе, дякую. Берест (кора), виявляється, в українській мові - чоловічого роду ( була впевнена, що існує і берестА, аж ні - русизм). Але є берестина. Тому відредагувалося легко :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 01:09:01 ]
"Нікчемні оди псевдодрузів" перепливати досить зручно на човні гумору.
Тут інша проблема: казати авторові правду, поки у нього в руках весло, якось трохи стрьомно... Тому піду не прямо, а городами: вопшем, якщо я колись заримую "кров - любов" і т.п., лупи мене по руках лінійкою...
...А от зараз веслом по голові - не треба! Ех, піду щось холодне прикладу, поки ґуля не набігла :))
Да, а бери - вони, по-моєму, по всі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 01:11:40 ]
Ну от, натисла не те, що треба )) Дописую.
Да, а "бери" - вони, по-моєму, по всій Україні - таки "бери". То хіба у спеціальній літературі їх називають "бере", та ще й часом з великої літери - поважають ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 12:52:23 ]
Ех, любов моя, любов, що робить мені з тобов? :)) Шукатиму їй альтернатив, но не знаю коли. На городі зараз нема чого робить, так що БЕРИ, кума, лінійку, і чимчикуй сюда - будем кроїть байкового халата :)) Чи вже справилась?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 22:55:43 ]
А, Грені, ти була така добра: про кров-любов сказала, а про "ранку-коханку" - нє. Тому я заздалегідь приготувала варіант: Мотики в руки - й на Таганку. Мотикую... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 13:08:26 ]
Любов і кров – спокусливо близькі.
Таврує час поношені обличчя,
личини слів, та рими ті слизькі
мандрують із сторіччя у сторіччя.

Ось Дилетант шукає слово «кров»
в означеннях аматорського блуду
і плутає бажання та любов
у світі упередженого суду.

А ось Митець згори хулить: Ганьба!
Не гоже йти, де ходжена дорога,
достойний путь – затаєна тропа,
де хтось колись убив єдинорога.

А може – вибирає кожен сам,
блукаючи в гармоніях бедламу,
бо є надія, що духовний храм
оцінить сенс й уживаного краму.

Олександр Олехо
(спеціально для віртуальної куми - із дозволу автора :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-11-16 20:48:09 ]
Підшкірний змій нічного страху - шикарно! І не тільки це.
А оце:
Слова - ціанисті меди
Самоотруєних ілюзій. - взагалі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-16 22:57:42 ]
Привіт, мій підколодний :)) Дякую за "це", і "оце", і за "шикарно" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:53:14 ]
дуже сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 23:59:25 ]
:))