По-перше, потрібно привчати політиків нести відповідальність за свої слова. По-друге, владу проукраїнську, з демократичними заявами, завжди підтримував на виборах, але ніколи не ідеалізував її, бо благими намірами, знаєте, куди дорога вимощена. Поки, на жаль, кращої нема. Дякую за візит.

Чому, Опанасе? Упевнений, що є багато достойників із молодшого покоління, тільки у нас так побудована система відбору до "корита", що у них, цих молодих і загалу невідомих, дуже мало шансів те "корито" перетворити на годівницю для всього трудового народу. У Яценюка багато амбіцій, планів, обіцянок, але в результаті мало що реалізовано. За дев'ять місяців щось таки можна було і реформувати. За великим рахунком ніяких визначних досягнень я не бачу, але галасу багато. Для реформувань самий час, незважаючи на війну, бо є розуміння людей ситуації, їх готовність терпіти, а що маємо? Розуміння і терпіння кінчаються, а позитивних зрушень нема. Недоліків так багато, що перераховувати навіть не хочу. Так що "не сотвори кумира" актуальне, як ніколи. Дякую за візит і відгуки.

сам дивуюсь, коли дізнаюсь, як українські водії терпляче ставляться до якихось скажених цін на пальне, як пенсіонери несуть свою копійчину до кас, щоб сплатити за комунальні послуги тощо. вміє народ терпіти. вміє. а всілякі медведчуки збурюють.
не можу сперечатись.
днями кабмін формуватимете. побачимо, з яких фейсів.

Виборами, перевиборами, Майданами, сміттєвими баками - в арсеналі є достатньо засобів, в тому числі не зовсім цивілізованих. Мені здається, що події останнього року змінили людей і вони, якщо і дають політикам час проявити себе, але терпіти своє повне безправ'я більше не будуть. Це навчання не одного дня, але й на багато років не варто розтягувати. Якщо ти - брехло, місце тобі на алеї слави для політиків-невдах, а не в уряді чи де ще. Може вам здатися, що моє бачення наївно-демагогічне, але хіба злодійськи-корупційний прагматизм справді невмирущий і ми приречені жити подачками його носіїв? Треба вірити не тільки в Бога, але й в людські чесноти. Колись то вони переможуть.

Поки що. Надіємось на зміни ще за життя. Дякую.

Ссылка не активна, потом найду, но от себя скажу в паралель приведенной вами цитаты: Чтобы вернуться (обрести) к идолам, нужно забыть Бога? Нужны ли такие идолы, если они не знают дороги к Храму? И какую Родину ищут в Украине российские наемники или их нет? Вопросов много, а оправдатилей еще больше, причем со стороны силы(а ведь Россия сильнее Украины, не так ли) они гораздо изощреннее и умелее.

Прочитал и если коротко, то: у правды красивое лицо, если она своя, а чужая правда это всегда монстр и чудовищно-безобразна. О современных событиях будут писать томы исследований, а вы хотите в краткой статье увидеть глобальные выводы. Там только вопросы-сомнения, но простых ответов никто не знает.

Сергію, мені заборонено вхід на вашу сторінку. Це що, помилка чи ваша позиція?

Абсолютно ніяк не діючи, не проявляючи свій патріотизм, свою місію у своїй країні, народ може не лише до кульі дійти а й до тотального голодомору, чи до "теплушок" в напрямку Тихого океану...
Безсовістність - ім'я твоє, одвічна наша бездіяльність...

Я не ховаюсь у псевдонім, просто так милозвучніше. Звичайна людська слабкість.

"Людська слабкість" - це, шановний Олександре, не людська недолугість, чи людська похибка, це насправді про людську витонченість, котра не заважає Творцеві діяти окрізь людину, і навколо людини, користуючись її відкритістю і прозорістю для Вищого.
Та навряд чи ви це поділяєте, бо нас тотально "вчать" іншому...