Микола :)) Із посмішечкою ( нарешті! бо попередній образ налаштовував на лад "ридати і втікать":)), із пошанівком, легенько так авторів ПМ "погладжує"... In casu трохи життя ускладнює для тих, що поспішають: поки знайдеш того автора за посиланням, а не за ім"ям, прізвищем, ніком... Нагадує дитячу гру у "Острів скарбів". Та in facto - не претензія на оригінальність, а спонукання до відвідання авторської сторінки, до повторного ( чи й просто) знайомства із конкретним поетом - а ну ж, виникне бажання у відвідувача ще якийсь віршик почитати.
In fine, панове, маю передчуття, що так звана "Боярівська хвиля" декого накриє з головою..
Ну, Гарда - це відомий розсадник не стільки русалок, скільки тих, хто гарячково усілякими способами ( in effectu!) обмірює розміри їхніх бюстів ( на безгрудді і вишня - грудь, як то кажуть :)) Щиро потішила Ваша імпровізація, Боян Ви наш Бояров. Дякую, як можу.

Ще б додати до назви підназву "Лета впадає в Гарду":))) , а до цитованого вірша, окрім посилання на сторінку, ще б прізвище й ім'я автора. Хоча, мо' то так інтригуюче й задумано, щоб сторонній читач поринув у контекст обговорення на тій сторінці, бо без нього годі второпати до чого тут Гарда до цитованого вірша :))

Далися вам ті русалки імпортні )) Та в нас їх теж вистачає - і річкових, і польових, вибирайте яку хочете, тільки толку з них... ну хіба що дачу маєте, то грядки прополять ))