ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

  не здаватись
було

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-15 13:22:47
Переглядів сторінки твору 4005
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 17:36:18 ]
Чим то ви того мертвяка настрахали? Мабуть міцним здоров'ям і кріпким духом. Отож не здаватися - завжди актуально. І ще - геєна під тонкою шкарлупою земної поверхні вельми правдоподібна. Але на противагу здалося б означити і райську обитель. Як на мене, найбільш придатне для цього місце - сама земна поверхня, лиш би її упирі та вурдалаки не засмітили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:18:24 ]
Молитвою, Олександре.
Як мені казали старі люди (ми з Вами ще нівроку), вся чортівня забуває слово Боже, знала вона його чи ні. Виварюй у смолі чи не виварюй, ніхто праведником не стане. А лише очистяться душі від скверни. І повернуться до людства новонародженими - без вад і поганих звичок.
Погоджуюсь з Вашим коментарем, і поет Ви - ще той козак.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:10:54 ]
Ваші вірші настільки технічно правильні і всі, як на підбір... як ото на тій лісопильні, що навпроти мого робочого місця і я кожен день маю можливість спостерігати, як старанно працівники вибирають дощечки найвищого гатунку, складають у стосики, а потім приїжджають фури з-за бугра за ними і боронь-боже, щоб там яка вада на тій дощечці, усе без вузликів і ґудзочків.
Ви впізнавані, пане Мк.Боянов. Не знаю правда, це плюс чи мінус...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:29:36 ]
..вибачаюсь, Микола Бояров.
щось у мене якісь зорові глюки)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:41:19 ]
Якщо піднімусь до наступних творчих висот, то Боянов буде моїм псевдонімом. Чудова підказка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:39:18 ]
Нас, Боярових моєї родової гілки, не настільки багато на українській землі, щоб ми не по-родинному різнились. Любов до слова у тих межах, які опанували, відчуття прекрасного, охайність і відповідальність у справах і за за справи. І яким може бути той Бояров, який пропрацював усе доросле життя в установі, в якій і до персоналу, і до справ, і до папірців було особливе ставлення? За нього мене частіше за все і сприймають.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:56:53 ]
О, у Вас R2!!!
Вітаю щиро!!!!!!!
Чесно, чуть-чуть Вас не признала спершу, тому і тяпнула 5,25. Жалкую, дуже жалкую. Я б зняла цю оцінку, якби Ви дозволили і прибрали оту галочку "не оцінювати". А так, не маю такої можливості.
З пошанівком і найкращими намірами,
Кс. Озерна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 19:28:46 ]
Це може бути технічною помилкою, яка виникла тому, що мені хотілось публікуватись, а вірш не виникав там, де вірші інших авторів. І я почав тиснути на віконця, погоджуючись з будь-якими варіантами, крім "знищити публікацію". Може, R2 я десь і активізував. Тож не забирайте. А оцінка... Я не проти. Не проти покращення. Хоч тут пощастить Хочу.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 20:39:40 ]
Хай щастить! Ви того варті усім Вашим Боярівським родом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 21:01:17 ]
"У пательнях", як я написав, "бульки чималі".
А великі бульки, як кажуть старі люди, бувають перед закінченням дощу. Вони, грім, який відступає, потім немає ні бульок, ні зливи, ні грому - і тиша. Минулось.

З тостом за нескінченість бульок,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 16:37:57 ]
Боюся навіть уявити, як ви з тим "чорним ріелтором" балакали ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:29:06 ]
Це, можна сказати, школа спілкування. Існують певні правила. Казали старі люди, і я запам'ятав: якщо твій опонент упертий, то не будь упертим ти. Твердо стій на своєму і не сперечайся, і не намагайся щось довести, бо це марно.
З мертвяками інша картина. Якщо він наснився і кличе, то не йди. Слово мовить, і ти не почув, то прокинешся на цьому світі. А почув і побалакали - кепські справи.
Зустрілись вживу, то керуйся обставинами. Білочка, яка розмовляє, може затягти до себе в колесо, і спробуй з нього зіскочити неушкодженим.

Можна навести багато прикладів з життя. І мене одного разу затягло таке собі колесо. Але то була не білочка.

З пошанівком,
М.Бояров.