ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Пектораль
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
Мій читацький денник. Віктор Домонтович
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Звичка
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Осінній шлях
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
* 75 *
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
Втома
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
***
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Шостий день
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
* * *
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Квітники одиноцтва
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
Міжзоряне кохання
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Поле воєнної неслави Московії – Нарва 1700 року
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
* * *
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Від Кватроченто до Кусто
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.

хома дідим
2026.05.10 09:59
* 74 *
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

  не здаватись
було

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-15 13:22:47
Переглядів сторінки твору 4438
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.386 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.386 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2026.04.11 12:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 17:36:18 ]
Чим то ви того мертвяка настрахали? Мабуть міцним здоров'ям і кріпким духом. Отож не здаватися - завжди актуально. І ще - геєна під тонкою шкарлупою земної поверхні вельми правдоподібна. Але на противагу здалося б означити і райську обитель. Як на мене, найбільш придатне для цього місце - сама земна поверхня, лиш би її упирі та вурдалаки не засмітили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:18:24 ]
Молитвою, Олександре.
Як мені казали старі люди (ми з Вами ще нівроку), вся чортівня забуває слово Боже, знала вона його чи ні. Виварюй у смолі чи не виварюй, ніхто праведником не стане. А лише очистяться душі від скверни. І повернуться до людства новонародженими - без вад і поганих звичок.
Погоджуюсь з Вашим коментарем, і поет Ви - ще той козак.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:10:54 ]
Ваші вірші настільки технічно правильні і всі, як на підбір... як ото на тій лісопильні, що навпроти мого робочого місця і я кожен день маю можливість спостерігати, як старанно працівники вибирають дощечки найвищого гатунку, складають у стосики, а потім приїжджають фури з-за бугра за ними і боронь-боже, щоб там яка вада на тій дощечці, усе без вузликів і ґудзочків.
Ви впізнавані, пане Мк.Боянов. Не знаю правда, це плюс чи мінус...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:29:36 ]
..вибачаюсь, Микола Бояров.
щось у мене якісь зорові глюки)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:41:19 ]
Якщо піднімусь до наступних творчих висот, то Боянов буде моїм псевдонімом. Чудова підказка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:39:18 ]
Нас, Боярових моєї родової гілки, не настільки багато на українській землі, щоб ми не по-родинному різнились. Любов до слова у тих межах, які опанували, відчуття прекрасного, охайність і відповідальність у справах і за за справи. І яким може бути той Бояров, який пропрацював усе доросле життя в установі, в якій і до персоналу, і до справ, і до папірців було особливе ставлення? За нього мене частіше за все і сприймають.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:56:53 ]
О, у Вас R2!!!
Вітаю щиро!!!!!!!
Чесно, чуть-чуть Вас не признала спершу, тому і тяпнула 5,25. Жалкую, дуже жалкую. Я б зняла цю оцінку, якби Ви дозволили і прибрали оту галочку "не оцінювати". А так, не маю такої можливості.
З пошанівком і найкращими намірами,
Кс. Озерна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 19:28:46 ]
Це може бути технічною помилкою, яка виникла тому, що мені хотілось публікуватись, а вірш не виникав там, де вірші інших авторів. І я почав тиснути на віконця, погоджуючись з будь-якими варіантами, крім "знищити публікацію". Може, R2 я десь і активізував. Тож не забирайте. А оцінка... Я не проти. Не проти покращення. Хоч тут пощастить Хочу.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 20:39:40 ]
Хай щастить! Ви того варті усім Вашим Боярівським родом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 21:01:17 ]
"У пательнях", як я написав, "бульки чималі".
А великі бульки, як кажуть старі люди, бувають перед закінченням дощу. Вони, грім, який відступає, потім немає ні бульок, ні зливи, ні грому - і тиша. Минулось.

З тостом за нескінченість бульок,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 16:37:57 ]
Боюся навіть уявити, як ви з тим "чорним ріелтором" балакали ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:29:06 ]
Це, можна сказати, школа спілкування. Існують певні правила. Казали старі люди, і я запам'ятав: якщо твій опонент упертий, то не будь упертим ти. Твердо стій на своєму і не сперечайся, і не намагайся щось довести, бо це марно.
З мертвяками інша картина. Якщо він наснився і кличе, то не йди. Слово мовить, і ти не почув, то прокинешся на цьому світі. А почув і побалакали - кепські справи.
Зустрілись вживу, то керуйся обставинами. Білочка, яка розмовляє, може затягти до себе в колесо, і спробуй з нього зіскочити неушкодженим.

Можна навести багато прикладів з життя. І мене одного разу затягло таке собі колесо. Але то була не білочка.

З пошанівком,
М.Бояров.