ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог

Іван Потьомкін
2024.05.07 18:44
«Чи ти знаєш, чому я без остраху бавлюся з тобою?»- спитав якось хлопчик змійку. «Ані разу не спадало на думку». «А тому, що, як запевнив тато, із зубів твоїх висотали яд. Це, мабуть, після того, як чоловік із милосердя підібрав і поклав за пазуху напі

Юрій Гундарєв
2024.05.07 12:18
Микола Біленький. 53 роки. Львів‘янин. Професійний клоун.
У перші дні війни повернувся з Англії, де працював за контрактом, щоб добровольцем піти на фронт.
Після контузії залишається зі своїми побратимами, адже їм конче потрібне його сонячне мистецтво.

Олександр Сушко
2024.05.07 09:38
Зорані очі



Оригінал тексту автора

Зоряні очі
Справ щоденних й не так, щоб дуже,

Микола Соболь
2024.05.07 07:20
Впаде до ніг листок останній,
знесилений, мов листопад,
його нездійснене бажання –
не повернеш весни назад,
пожухлими створились луки,
густіші сутінки гаїв
і одинокий кавкіт крука,
де стихла пісня солов’їв.

Віктор Кучерук
2024.05.07 06:51
Розмежований війною,
Гомонить безладно світ, –
Постачати ще нам зброю,
Чи давати вже не слід?
Світ дарма гадає знову,
Зволікаючи, на жаль, –
Чи обмежиться лиш Львовом,
Чи до Праги пре москаль?

Артур Курдіновський
2024.05.07 01:36
Неначе все - так само, як раніше...
Але чомусь хапається рука
За порожнечу. Березнева тиша -
Багатообіцяюча така.

Здавалося б: чого мені чекати?
Викреслюючи урочисті дати
Пожовклого свого календаря,

Микола Соболь
2024.05.06 14:26
Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.

Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,

Юрій Гундарєв
2024.05.06 09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.

Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені

Світлана Пирогова
2024.05.06 09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)

Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.

В очах твоїх я бачу щастя,

Віктор Кучерук
2024.05.06 06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…

Артур Курдіновський
2024.05.06 02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!

Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка

Ілахім Поет
2024.05.06 00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч

Ігор Шоха
2024.05.05 20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.

Меланія Дереза
2024.05.05 20:09
П'ять речень Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч

Олександр Сушко
2024.05.05 18:39
Пасха Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти. Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

  не здаватись
було

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-15 13:22:47
Переглядів сторінки твору 3923
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 17:36:18 ]
Чим то ви того мертвяка настрахали? Мабуть міцним здоров'ям і кріпким духом. Отож не здаватися - завжди актуально. І ще - геєна під тонкою шкарлупою земної поверхні вельми правдоподібна. Але на противагу здалося б означити і райську обитель. Як на мене, найбільш придатне для цього місце - сама земна поверхня, лиш би її упирі та вурдалаки не засмітили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:18:24 ]
Молитвою, Олександре.
Як мені казали старі люди (ми з Вами ще нівроку), вся чортівня забуває слово Боже, знала вона його чи ні. Виварюй у смолі чи не виварюй, ніхто праведником не стане. А лише очистяться душі від скверни. І повернуться до людства новонародженими - без вад і поганих звичок.
Погоджуюсь з Вашим коментарем, і поет Ви - ще той козак.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:10:54 ]
Ваші вірші настільки технічно правильні і всі, як на підбір... як ото на тій лісопильні, що навпроти мого робочого місця і я кожен день маю можливість спостерігати, як старанно працівники вибирають дощечки найвищого гатунку, складають у стосики, а потім приїжджають фури з-за бугра за ними і боронь-боже, щоб там яка вада на тій дощечці, усе без вузликів і ґудзочків.
Ви впізнавані, пане Мк.Боянов. Не знаю правда, це плюс чи мінус...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:29:36 ]
..вибачаюсь, Микола Бояров.
щось у мене якісь зорові глюки)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:41:19 ]
Якщо піднімусь до наступних творчих висот, то Боянов буде моїм псевдонімом. Чудова підказка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:39:18 ]
Нас, Боярових моєї родової гілки, не настільки багато на українській землі, щоб ми не по-родинному різнились. Любов до слова у тих межах, які опанували, відчуття прекрасного, охайність і відповідальність у справах і за за справи. І яким може бути той Бояров, який пропрацював усе доросле життя в установі, в якій і до персоналу, і до справ, і до папірців було особливе ставлення? За нього мене частіше за все і сприймають.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:56:53 ]
О, у Вас R2!!!
Вітаю щиро!!!!!!!
Чесно, чуть-чуть Вас не признала спершу, тому і тяпнула 5,25. Жалкую, дуже жалкую. Я б зняла цю оцінку, якби Ви дозволили і прибрали оту галочку "не оцінювати". А так, не маю такої можливості.
З пошанівком і найкращими намірами,
Кс. Озерна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 19:28:46 ]
Це може бути технічною помилкою, яка виникла тому, що мені хотілось публікуватись, а вірш не виникав там, де вірші інших авторів. І я почав тиснути на віконця, погоджуючись з будь-якими варіантами, крім "знищити публікацію". Може, R2 я десь і активізував. Тож не забирайте. А оцінка... Я не проти. Не проти покращення. Хоч тут пощастить Хочу.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 20:39:40 ]
Хай щастить! Ви того варті усім Вашим Боярівським родом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 21:01:17 ]
"У пательнях", як я написав, "бульки чималі".
А великі бульки, як кажуть старі люди, бувають перед закінченням дощу. Вони, грім, який відступає, потім немає ні бульок, ні зливи, ні грому - і тиша. Минулось.

З тостом за нескінченість бульок,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 16:37:57 ]
Боюся навіть уявити, як ви з тим "чорним ріелтором" балакали ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:29:06 ]
Це, можна сказати, школа спілкування. Існують певні правила. Казали старі люди, і я запам'ятав: якщо твій опонент упертий, то не будь упертим ти. Твердо стій на своєму і не сперечайся, і не намагайся щось довести, бо це марно.
З мертвяками інша картина. Якщо він наснився і кличе, то не йди. Слово мовить, і ти не почув, то прокинешся на цьому світі. А почув і побалакали - кепські справи.
Зустрілись вживу, то керуйся обставинами. Білочка, яка розмовляє, може затягти до себе в колесо, і спробуй з нього зіскочити неушкодженим.

Можна навести багато прикладів з життя. І мене одного разу затягло таке собі колесо. Але то була не білочка.

З пошанівком,
М.Бояров.