ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буду собі сидіти,

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

  не здаватись
було

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-12-15 13:22:47
Переглядів сторінки твору 4379
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.386 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.386 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2025.08.17 12:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 17:36:18 ]
Чим то ви того мертвяка настрахали? Мабуть міцним здоров'ям і кріпким духом. Отож не здаватися - завжди актуально. І ще - геєна під тонкою шкарлупою земної поверхні вельми правдоподібна. Але на противагу здалося б означити і райську обитель. Як на мене, найбільш придатне для цього місце - сама земна поверхня, лиш би її упирі та вурдалаки не засмітили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 20:18:24 ]
Молитвою, Олександре.
Як мені казали старі люди (ми з Вами ще нівроку), вся чортівня забуває слово Боже, знала вона його чи ні. Виварюй у смолі чи не виварюй, ніхто праведником не стане. А лише очистяться душі від скверни. І повернуться до людства новонародженими - без вад і поганих звичок.
Погоджуюсь з Вашим коментарем, і поет Ви - ще той козак.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:10:54 ]
Ваші вірші настільки технічно правильні і всі, як на підбір... як ото на тій лісопильні, що навпроти мого робочого місця і я кожен день маю можливість спостерігати, як старанно працівники вибирають дощечки найвищого гатунку, складають у стосики, а потім приїжджають фури з-за бугра за ними і боронь-боже, щоб там яка вада на тій дощечці, усе без вузликів і ґудзочків.
Ви впізнавані, пане Мк.Боянов. Не знаю правда, це плюс чи мінус...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:29:36 ]
..вибачаюсь, Микола Бояров.
щось у мене якісь зорові глюки)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:41:19 ]
Якщо піднімусь до наступних творчих висот, то Боянов буде моїм псевдонімом. Чудова підказка.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 18:39:18 ]
Нас, Боярових моєї родової гілки, не настільки багато на українській землі, щоб ми не по-родинному різнились. Любов до слова у тих межах, які опанували, відчуття прекрасного, охайність і відповідальність у справах і за за справи. І яким може бути той Бояров, який пропрацював усе доросле життя в установі, в якій і до персоналу, і до справ, і до папірців було особливе ставлення? За нього мене частіше за все і сприймають.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 18:56:53 ]
О, у Вас R2!!!
Вітаю щиро!!!!!!!
Чесно, чуть-чуть Вас не признала спершу, тому і тяпнула 5,25. Жалкую, дуже жалкую. Я б зняла цю оцінку, якби Ви дозволили і прибрали оту галочку "не оцінювати". А так, не маю такої можливості.
З пошанівком і найкращими намірами,
Кс. Озерна.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 19:28:46 ]
Це може бути технічною помилкою, яка виникла тому, що мені хотілось публікуватись, а вірш не виникав там, де вірші інших авторів. І я почав тиснути на віконця, погоджуючись з будь-якими варіантами, крім "знищити публікацію". Може, R2 я десь і активізував. Тож не забирайте. А оцінка... Я не проти. Не проти покращення. Хоч тут пощастить Хочу.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2014-12-15 20:39:40 ]
Хай щастить! Ви того варті усім Вашим Боярівським родом!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-15 21:01:17 ]
"У пательнях", як я написав, "бульки чималі".
А великі бульки, як кажуть старі люди, бувають перед закінченням дощу. Вони, грім, який відступає, потім немає ні бульок, ні зливи, ні грому - і тиша. Минулось.

З тостом за нескінченість бульок,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 16:37:57 ]
Боюся навіть уявити, як ви з тим "чорним ріелтором" балакали ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:29:06 ]
Це, можна сказати, школа спілкування. Існують певні правила. Казали старі люди, і я запам'ятав: якщо твій опонент упертий, то не будь упертим ти. Твердо стій на своєму і не сперечайся, і не намагайся щось довести, бо це марно.
З мертвяками інша картина. Якщо він наснився і кличе, то не йди. Слово мовить, і ти не почув, то прокинешся на цьому світі. А почув і побалакали - кепські справи.
Зустрілись вживу, то керуйся обставинами. Білочка, яка розмовляє, може затягти до себе в колесо, і спробуй з нього зіскочити неушкодженим.

Можна навести багато прикладів з життя. І мене одного разу затягло таке собі колесо. Але то була не білочка.

З пошанівком,
М.Бояров.