ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.06.28 15:06
Питання всіх часів
Усе життя – це лише пошук істини,
як путь у невідоме, в один бік.
А сенс буття – не має часу й відстані,
йому байдуже, миля, день чи вік…

І живемо, немов у невагомості,
десь гаємо години і роки.
У митях так, на рівні підсвідомості,

Світлана Пирогова
2025.06.28 14:50
До Дня Конституції в Україні
День Конституції є в Україні,
то ж хочеться усім, щоби закони
оберігали, захищали нині,
щоб ворог не порушував кордони.
Ми суверенні, вільні, незалежні
і знаємо обов'язки і право.
Гарант життя, щоб був завжди належний
для кожної людини від держави

Богдан Манюк
2025.06.28 14:32
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 9. Зотов прокинувся на квартирі у Львові, яку забезпечила йому місцева

Віктор Кучерук
2025.06.28 06:10
* * *
Задихаюсь від запахів літа, –
Потопаю в тих барвах цвітінь,
Де цвірінькають несамовито
Коноплянки й чижі: Дзінь-дзінь-дзінь.
Де постійно засліплює вічі
Тепле сонце промінням своїм, –
Де турботи і клопоти вічно
Послідовно оточують дім.

Борис Костиря
2025.06.27 22:02
Раптовий сніг
Раптовий сніг, немовби кара неба.
Раптовий сніг, такий раптовий сніг.
Нам кари іншої уже не треба.
Сама ненависть падає до ніг.

Раптовий сніг, немов парад ілюзій.
Раптовий сніг, як марення вві сні.
Раптовий сніг крізь марево алюзій

Козак Дума
2025.06.27 12:48
У пошуках долі
Смарагдом ваблять очі свіжі луки
і таємниче зеленіє ліс,
а небу до осінньої багнюки
іще полити доведеться сліз…

Вже ночі обернули на додаток
і убувати стали теплі дні,
що обіцяють трударю достаток,

Тетяна Левицька
2025.06.27 09:13
За обрієм літ
Я дякую Богу, що жити велів,
ходити навшпиньках по сталій землі,
та вірити в диво чудесне.
Змивати цілунки липневих засмаг
у волошковому озері благ,
щоб в купелі серце воскресло.

Радіти жар-птиці та літеплу теж,

Юрій Гундарєв
2025.06.27 08:44
Чужа нога на моїй землі
Знову вибухи у нічному Києві,
вкотре прагнуть нас залякати,
щоб, нарешті, ми всі заскиглили,
що готові уже все віддати…

Ось лунають заяви безбашенні
правителів руськіх:
«Де стає нога - це вже наше…»

Віктор Кучерук
2025.06.27 06:10
Незабутня колискова
Хоча ноги давно відходив
І свій вік доживаю по суті, –
Колискової пісні мотив
Я донині не можу забути.
Чую голос матусин і ритм
Не втихає старого мотиву, –
Ніби щедро плачу за візит
Колисковій оцій незрадливій:

Наталя Мазур
2025.06.26 23:57
Мак
Дикі маки забігли поміж пшениці,
І стоять край дороги, неначе ченці.
Мов легенда відома ураз ожила –
Червоніють поля край старого села.

Мак – не квітка, то спогад, то пам’ять, то знак,
Навіть в тиші є голос, допоки є мак.
Кажуть, маки червоні з’я

Борис Костиря
2025.06.26 21:57
* * *
Дерево згнило і впало,
залишився один пеньок.
Скільки мудрості й гіркоти
чаїлося в ньому!
Скільки нереалізованих мрій!
Скільки життєвих проєктів!
Дерево, яке впало,
нагадує Всесвіт,

Іван Потьомкін
2025.06.26 21:38
***
Та невже ж ти, моя любко,
Недовірлива така,
Що ніяк не хочеш вірить
Словам щирим козака?
Ну, стояв я із другою
Аж до пізньої пори.
Не звірявся їй в любові,
А про друга говорив.

Євген Федчук
2025.06.26 19:58
Останній похід князя Романа до Польщі в 1205 році
Неспокійно в Галичі та й по всій землі.
Скрізь полки формуються, у похід збираються.
Хто на славу, хто на здобич гарну сподівається.
Сам Роман Мстиславович буде на чолі.
Всі в похід збираються, хоч ніхто не зна
Проти кого їхній князь буде воювати.
І

Тетяна Левицька
2025.06.26 11:52
Революція гідності у святій Лаврі
I Кінець березня 2014 року видався надто холодним, хоча в повітрі пахло весною і Революцією гідності. На Хрещатику палили шини, прощалися з Небесною сотнею, а Оксана Шептуненко зі своїм чоловіком та сином їхали з Києва на екскурсійному автобусі у Почаївс

Богдан Манюк
2025.06.26 09:38
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік 7. Микола доручив правити кіньми Ґинкові, бо вкрай утомлений заледве не заснув на возі. Утрьох — він, старший син і Кася — везли додому борошно. Ще на Гул

С М
2025.06.26 07:33
Ріта-Паркувальниця (The Beatles)
О, Ріто-паркувальнице
Ріто-паркувальнице

Ріто-паркувальнице
Що стало би на заваді
Увечері ваше серце викрасти

При лічильнику я нидів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Гнатюк (1977) / Вірші

 Побратимові
А навколо холодно і грізно.
І не знати, ворог ти, чи ні?
Та й кого врятує твоя пісня -
Не найкраща зброя на війні?
Ти не бійся, брате,
Я з тобою
Ще стою в цій дивній боротьбі...
Вкотре перелічено набої.
І один --
Залишено
Собі.
09.01.2015




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-09 16:51:52
Переглядів сторінки твору 8980
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.302 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.264 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.835
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.05.03 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 17:04:26 ]
Дякую, Галю.
Сильно.

Хоча зараз ціна слова, як і ціна людського життя, катастрофічно падає...

Але пісню робити треба.
Щоби співали нащадки...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 17:08:11 ]
Так і я ж про те, Ігоре Зиновійовичу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 17:09:33 ]
Егеж, у волиняків думки і почуття сходяться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 18:31:52 ]
Що є, то є...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 17:11:11 ]
Галю, сумніви це - добре, але гарна пісня піднімає бойовий дух колосально, нерідко від болю лікує. Так що пишіть отакі сильні лаконічні тексти, для пісні можна трохи довше - мінімум два куплети з приспівом - а ми будемо співати для воїнів наших і для народу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 18:33:29 ]
То не я сумніваюся, Ярославе Олеговичу, то ЛГ. А стосовно пісень...то я Вам інші тексти покажу. Більш пісенні))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 17:29:13 ]
!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-09 18:33:44 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 00:22:35 ]
1) Та й кого врятує твОя пісня = Та й кого твоЯ врятує пісня ?
2) Вко(рт)е = коТРе :))
Добрих Свят!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 09:47:12 ]
За "вкотре" - дякую. Решти міняти не буду - НМСД така інверсія ніяк не виправдана і недоцільна.Бо ритміка не особливо збита


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-01-10 12:11:25 ]
Гарно, п.Галино, пережито і якось навіть по-чоловічому...Відчувається дух сильної української жінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 17:12:29 ]
Це, на мене, вірш не Вашого творчого рівня, якщо не потенціалу. Занадто все, вибачте, прозаїчно спрощено.
А вже в цій війні були випадки самопідриву гранатами. Здійснили справжні, а не диванні офіцери-читачі та слухачі.
Я який набій автор залишає собі?
Нащо?
Про останню кулю для себе вже писано-переписано. Рік тому з Яценюка сміялися з приводу його "кулі в лоба".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 18:05:34 ]
Так, банально. Погоджуюся. І настрій далеко не той, якого б хотілося. Але публікую, а чому? Бо це той випадок, коли не ти керуєш текстом, а він тобою. Біда так тяжко пише мною, так тяжко мною пише біль. Стус..



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 18:12:37 ]
і ще... я не можу писати про те, чого не пережила й не відчула. Вважаєте, чесно сидіти вдома за кавою і, лукавлячи емоціями, оспівувати чиїсь подвиги? Не всі читачі - естети, є ті, які шукають СПРАВЖНЄ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-10 18:36:46 ]
Галю, не погоджуся з тобою. звісно, якщо хтось пише про себе на війні, чи в полі, хоча ніколи ні там, ні сям не був, це одне. але ж поезія - це не документальна правда, еге ж? обов'язком поета є не сказати правду - це можна зробити простіше - прозою. поезія має геть інше завдання. її цінність не в подачі правди чи вигадки, а в способі подачі. зміст вірша може бути й правдою, але нема такої обов'язкової умови. та це не означає, що автор лукавить. все одно так чи інакше віршем передається його ставлення чи до війни, чи до поля, як він її чи його собі уявляє, як вона чи воно його дотикає, як тривожить, тобто автор пропускає ЛГ через себе в любому випадку. а найголовніше те, що правда полягає не так в об'єкті висвітлення, як у формі подачі. автор може 100 разів бути на війні чи у полі, але не вміти передати, і вірш звучатиме фальшиво. а може бути і навпаки. бетховен, будучи глухим писав такі твори, що людям зі слухом ніколи такого не написати. це свого роду внутрішня музика. не знаю, чи зрозуміло пояснила, але десь так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 18:22:20 ]
"І один залишено собі" - це справді виглядає вибухово ефектно.
Може, не для всіх. Про гусарську рулетку хто не чув? І в ній бере участь одна куля (патрон або набій як загальна назва).
Ви хотіли відгуку. То він такий:
Я нічого особливого не відчув, крім патетики (в самому кращому сенсі).
І якщо пісня не врятує, то нащо про неї згадувати? Можливо, існують інші амулети.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 18:27:08 ]
та куля у мене, швидше всього, таки матиме інше призначення. Саме думаю над цим


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 18:29:14 ]
і ще. Дякую за щирий відгук. І пробачте за імпульсивність, але я маю звичку викладати все - навіть найневдаліше))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 18:33:01 ]
Не вбивайте в собі поетесу :))
Рушниця в першому акті самі знаєте, що таке.
А це - куля. І плюс сила слова.
Щасти :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-01-10 18:39:35 ]
Якраз навпаки))) Стараюся її з себе видобути)))