Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
2025.10.27
2025.10.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Пан (1976) /
Вірші
1111
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
1111
ПЕРЕСПІВИ З ІНШОГО ЖИТТЯ.....
Сьогодні новий тиждень. За ці вихідні відбулося скільки всього що я просто в захваті. Сам незнаю що саме відбулося. Все було чудово. Спогадивсі нові приколи та цікаві справи. Але вс було просто для душі. Про те так мало для фінансів. Тепер збираюсь аби всі моі справи були корисні та довготривалі у сфері фінансів та справ. Там чужі. Там з неба дощі.
Там ми як божевільні.
Вернись скажу я тобі
і з янголом в вись.
Забув нема вороття
минув пішов із життя.
Скажи де ти де та ніч.
Хто ті що приходили..
Тиша.мовчання.сльоза.
Немає мене немає життя.
Сльози захисна рідина.
Дощ очищувальний процес. Музика спокій та емоціі.шум дощу молитва світу. Світ молиться коли сонце освітлює іншу частину світу. Молімося всі ми навіть тоді коли зовсім не молиться не співається не слухається. Просто не бажаєть бо апатизм сльози омиваютьс і депресія бо не розуміється що діється. Все це пустеля але втіха життя тільки там де ми чогось навчились і заполонили пустелю життя якимся розумінням... Сів до вагону. Поряд гарна дівчина біляа російськомовна. Мені з цього так прикро та боляче що вона російськомовна.а ще я не вмію закохуватись. А ще мене сьогодні перед самісіньким відіздом назвали брехуном. А ще мене душить те що неможу бути коханим. Мені все це так болить. Нібито стаєш змінюєшся і водночас отримуєш таку гедоту-гидоту-капость. Просто жахливо.я виізжжаю з києва до дніпропетровська. Я стомився від любові і просто хочу кохати. Пінгвін має таку властивість білий колір тоді коли баатьки -пінгвіни ідуть до сірих малюків з повними животами. А спина у пінгвіна чорна і жахлива для малюка пінгвіна бо вони ідуть від малдюка на полюванняя. Тож і життя у пінгвіна чороно-біле.я а малюк сірий
Ніхто не знає-
куди і звідки?,
ніхто не знає -
чому й навіщо?....
Зупинись...
Сьогодні новий тиждень. За ці вихідні відбулося скільки всього що я просто в захваті. Сам незнаю що саме відбулося. Все було чудово. Спогадивсі нові приколи та цікаві справи. Але вс було просто для душі. Про те так мало для фінансів. Тепер збираюсь аби всі моі справи були корисні та довготривалі у сфері фінансів та справ. Там чужі. Там з неба дощі.
Там ми як божевільні.
Вернись скажу я тобі
і з янголом в вись.
Забув нема вороття
минув пішов із життя.
Скажи де ти де та ніч.
Хто ті що приходили..
Тиша.мовчання.сльоза.
Немає мене немає життя.
Сльози захисна рідина.
Дощ очищувальний процес. Музика спокій та емоціі.шум дощу молитва світу. Світ молиться коли сонце освітлює іншу частину світу. Молімося всі ми навіть тоді коли зовсім не молиться не співається не слухається. Просто не бажаєть бо апатизм сльози омиваютьс і депресія бо не розуміється що діється. Все це пустеля але втіха життя тільки там де ми чогось навчились і заполонили пустелю життя якимся розумінням... Сів до вагону. Поряд гарна дівчина біляа російськомовна. Мені з цього так прикро та боляче що вона російськомовна.а ще я не вмію закохуватись. А ще мене сьогодні перед самісіньким відіздом назвали брехуном. А ще мене душить те що неможу бути коханим. Мені все це так болить. Нібито стаєш змінюєшся і водночас отримуєш таку гедоту-гидоту-капость. Просто жахливо.я виізжжаю з києва до дніпропетровська. Я стомився від любові і просто хочу кохати. Пінгвін має таку властивість білий колір тоді коли баатьки -пінгвіни ідуть до сірих малюків з повними животами. А спина у пінгвіна чорна і жахлива для малюка пінгвіна бо вони ідуть від малдюка на полюванняя. Тож і життя у пінгвіна чороно-біле.я а малюк сірий
Ніхто не знає-
куди і звідки?,
ніхто не знає -
чому й навіщо?....
Зупинись...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
