ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2024.09.08 23:40
excruciating happiness
sweet pain
that's what I feel for you
my dear Ukraine

maidans grow hopes in news
old promised lands
words board my drifting heart

Іван Потьомкін
2024.09.08 20:53
Дивитись в очі смерті...
Чекать, хто моргне першим?
Як у безіграшковому дитинстві?..
Ні, смерть не така всесильна,
Як часом здається.
Віч-на-віч був з нею
Хлопчиськом-сиротою по війні.
З холоду й голоду склепив повіки,

Леся Горова
2024.09.08 14:57
Знову осінь із сумом вінчана.
Їй туманами - білий вельон.
Засипаєш журбу із відчаєм
Ти собою, о, земле-нене!

І від того, що сиро кутаєш,
Заливаєш себе печаллю.
Паперовими квітнуть рутами

Ольга Олеандра
2024.09.08 14:44
Кожна історія має добігти кінця.
Наша [так сталось] завершилась ще до початку.
Хоч я і бачу [у пам’яті] твого лиця
риси кохані. Це все, що лишилось на згадку.

Кожна історія містить прихований сенс.
Якщо знайти, [сподіваюсь] біль стане світлішим.
С

Євген Федчук
2024.09.08 13:42
Сидять дідусь з онуком над ставок,
За поплавцями мовчки позирають.
Та риба щось клювати не бажає,
Пустий в воді бовтається садок.
Дідусь сидить спокійно, а онук
То схопиться метелика зловити,
То бабка прогуде над ним сердито,
А той вхопити не всти

Хельґі Йогансен
2024.09.08 11:45
Зійшлись докупи різні два світи:
Яскравий глянець, поряд — смерть, руїни.
Який з них твій? В якому зараз ти?
І що в тобі лишилось від людини?

Бокали повні, музика та сміх.
До біса всіх, війну, каліцтва, втрати...
Та тільки гаснуть в небі ліхтарі

Борис Костиря
2024.09.08 11:14
Вітер часу змітає мене.
Листя опадає з дерев,
як волосся з голови
лисіючої людини.
Вітер жбурляє листя під ноги,
як подарунок вічності.
Він простилає килим,
яким пролягає шлях

Микола Дудар
2024.09.08 10:18
Заблокована ніч… кілька вулиць пройдох
На теренах судьби, на хвилі свідомості
Самоту не розкроїш, принаймні на двох,
За усі, геть усі, на світі коштовності…
Від новин до новин ти себе не замкнеш
Не омиєш від бруду тутешнього душу
Тільки все це у вір

Микола Соболь
2024.09.08 09:31
А я не гордий. Господи пробач,
що нас іще не всіх росія вбила.
Лунає по землі дитячий плач
і множаться десятками могили.
Переживемо ми і цю біду.
Хіба уперше? Історично – звикли.
До цвинтаря молитися іду,
у храмі звір являє свої ікла.

Юрій Лазірко
2024.09.08 06:40
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

Віктор Кучерук
2024.09.08 06:26
Зранку вітер різкуватий,
Озирнувшись навкруги, –
Спішно взявся очищати
Брук од листя й пилюги.
Так незримою мітлою
Об каміння шурхотить,
Що сліди мілких вибоїн
Появляються щомить.

Артур Курдіновський
2024.09.08 05:54
А круглий стіл сьогодні спорожнів.
У лицарів моїх важкі турботи.
Порожні крісла та нестача слів...
Скажи, як бути, вірний Ланселоте!

Сьогодні бал. Я осторонь стою.
Вже пропустив куранту і павану.
Можливо, що загину у бою,

Іван Потьомкін
2024.09.07 20:50
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.

Хельґі Йогансен
2024.09.07 12:10
Чомусь не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій...

Безсонна ніч затьмарює мій розум.
Змішалося все: і світло, і пітьма.
Реальна ти?.. Навіяна в гіпнозі?..

Юрій Гундарєв
2024.09.07 11:32
вересня у Львові сталася страшна трагедія. Внаслідок чергової російської ракетної атаки загинула вся родина Ярослава Базилевича - 43-річна дружина Євгенія і три дочки: 21-річна Ярина, 18-річна Дарина та Емілія, якій було лише сім рочків… Батько чудом зали

Володимир Каразуб
2024.09.07 11:29
Цей світ не каже: ось твоя межа,
Хоч креслить площі, вулиці і храми,
Безмежну карту де кишить життя
За вікнами трагедії та драми.
Він каже: слухай, можеш то не будь,
Як блудний син, навчайся в Соломона,
Та молода і сонцем повна грудь
Збезчестить св
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анна Віталія Палій (1965) / Вірші

 * * *
Прийму вогонь, як естафету духу,
І як палити - то нехай горить!
Душа - струна для послуху і слуху
І хай звучить та нескінченна мить,
Та без страху, без болю, без сум`яття.
Моя любов - моє мале розп`яття,
А хто вже любить, того не болить!
2006р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-03 17:51:27
Переглядів сторінки твору 3400
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.869 / 5.5  (4.878 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.842 / 5.5  (4.863 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2020.11.26 08:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 18:32:33 ]
Фрагмент на тлі чогось цілісного і більшого, ніж сказане, але ще довго буде звучати завдяки прихованим нетиповим оксюморонам майстерно вплетеним у змістовну картинку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 16:54:29 ]
Після Ваших слів і сама глибше глянула у писаний давніше вірш... Дякую, пане Ігоре!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-03 20:40:11 ]
Душа - струна для послуху і слуху... - коштовний рядок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 16:57:57 ]
Приємно, що ця теза і для Вас коштовна...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:20:15 ]
Знайоме відчуття...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 17:03:17 ]
Однаковий перегук, різне оспівування... Світлано...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирон Шагало (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-04 07:56:03 ]
"Моя любов - моє мале розп`яття" - чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 17:07:39 ]
Вірю, із симпатією читаючи про Ваші вишукані каштани на східний манір...) Мироне...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-02-04 12:41:29 ]
Аню, а може "моє земне розп'яття"(за ним небесне, як Суд Божий), бо "мале" асоціюється потім із "великим", а це незрозуміло. Як завжди, щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 17:19:16 ]
Суд Божий - не розп`яття, а просто розподіл одних туди, інших - сюди... Розп`яття - це терпіння задля спасіння. У Христа воно було теж на землі, а не на небі, у небі такого поганого не відбувається... Але у Нього воно було і фізичним і духовним. Тому варто подумати... Мале - щодо людей, велике - щодо Бога (задля свого спасіння)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-02-04 13:50:04 ]
Щиро, правдиво, гарно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 17:20:53 ]
Вдячна, Вікторе.