ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.04.29 09:38
55
Дві п‘ятірки - не лише відмінно,
це не тільки наступний клас,
а й нерідко знешкоджені міни
на шляху кожного з нас.

Але попри тривожний вітер,
щоденне сиренне безсоння
вперед до жаданого світла -

Тетяна Левицька
2025.04.29 06:11
Поблизу
Несамовитий крик сирени, ковдра тепла,
Шахед над головою бавиться... Нестерпно...
Укрилась повністю, тремтять шибки віконні
Формальдегідом пахне смерть в повітрі — стогін.
На схід із бункера жене отар вовчисько,
Гримить і бахкає гроза — ракети близьк

Борис Костиря
2025.04.28 21:56
Перевтілення
Людина може перевтілитися
у дельфіна.
Людина може перевтілитися
у ящірку, хранительку
мудрості. Людина може
перевтілитися в ніщо.
Різноманітні форми
перевтілення. Але як важко

С М
2025.04.28 18:31
Мало не остригся (Crosby, Stills, Nash & Young)
Мало не остриг
Хайр, у невиразний день
Трохи запатлав
Типу так, але хотів не те
Не остригся, і дивуюся з чуття
Якби утримав дивацький стяг
Ніби віру, що потрібна комусь

Ярослав Чорногуз
2025.04.28 17:50
Чому згасло кохання?
Розвалився неба п'єдестал,
На комп'ютерні розпався глюки...
Ти раніш Богинею була,
А тепер лише - ревнива злюка.

Де той поклоніння ідеал?
Що плекав у віршах я роками?
При тобі не можу назагал

Олена Побийголод
2025.04.28 14:21
1908. Село (в скороченні)
Із Андрія Бєлого

Плещуть скупченням косматим
по сирих полях
кострубаті темні хати,
обсідають шлях.

Пригнобила їх неволя,

Тетяна Левицька
2025.04.28 13:26
Гружавина
Переповнилась чаша терпіння,
перейшов чорний кречет межу.
Може, я не твого, птахо, рівня
та, поглянь, у моєму саду

білопінно розквітнули груші —
на зеленім гіллі — білий сніг.
Не дозволю я кривдити душу,

Юрій Гундарєв
2025.04.28 09:52
Віктор Банніков, київська пантера
квітня народився легендарний воротар непереможного київського «Динамо» 60-х

Один із найкращих голкіперів тогочасної футбольної Європи, він буквально зачаровував своїми неймовірними стрибками, реакцією і пластичністю, за що отримав ім‘я - київська панте

Світлана Пирогова
2025.04.28 09:22
Твоє тепло поглинуло минуле
Твоє тепло поглинуло минуле,
Затьмарились імлою риси.
Мовчала з жалібним "ку-ку" зозуля,
Блукала в кроні кипариса.

Рожеві мрії збились гострим списом,
Незіграні зостались ролі.
Вода холодна хлюпала на мисі,

Віктор Кучерук
2025.04.28 06:02
* * *
Друзі хутко повтікали
Якнайдалі від війни, –
Спромоглися дати драла
Їхні доньки і сини.
Полякалися родини
Кровожерних вічно псів
І забули, що святині
Захищати треба всім.

Борис Костиря
2025.04.27 21:46
Вежа
За межами людського пізнання
стоїть башта, до якої
не можуть дійти.
Вежу огортають оруйні
чагарники. Людей, які йдуть до неї,
спіткає якась біда,
щось невідоме чинить перепони.
Мандрівник може

Іван Потьомкін
2025.04.27 18:41
***
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Олександр Сушко
2025.04.27 18:34
Віпш Василя Кузана
Я там трохи, того..

Артур Курдіновський
2025.04.27 17:56
Епоха брехні
Еліта зі смердючого салуну
Ґвалтує ломом імпотентний світ.
З корівника приперлась на трибуну
Та з рук свободи вибиває щит.

Сидить свиня в овальнім кабінеті,
На чорне каже "біле" й навпаки.
Можливо, теж у власному клозеті

Віктор Насипаний
2025.04.27 16:27
Все можливо
З Кості вчителька сміялась: - Де тобі, дитино?

Нереально, щоби в мене мав колись "відмінно".

Щоб "дванадцять" було в тебе, - треба вчитись дуже.

А в твоєму, бач, випадку неможливо, друже.

Євген Федчук
2025.04.27 16:21
Як москалі «скинули» ординське іго в 1480 році
Вся історія московська із суцільної брехні.
За що тільки не візьмися, правди і на гріш немає.
Та брехнею тою влада дух москальський піднімає,
Щоб погнати і згноїти їх у черговій війні.
Хочу ще одну сторінку в цій історії відкрити,
Як позбавилися іга
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тея ТектоНічна
2025.04.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 *****
антракт порожня зала
і the end
байдужа сцена шарпані куліси
облізлі крісла
парапет самотньо дише

маріонетку зрадили
давно
в пилюці замкнена у скрині
обличчя ліплене
із глини нитки як слина

не прийде вірний
ляльковод
нема аншлагу її слава
у тіло увіп'яла жало
життя пройшло як не було

у думці уціліла мантра
я не сама в театрі

2015









    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-06 23:24:16
Переглядів сторінки твору 3477
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.973 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-07 10:56:51 ]
Про "жало" - саме ВОНО!
Сумний і гарний твір, сприймається із нутрощів запилюженої скрині з реквізитом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-07 12:21:59 ]
Коли не сама в "театрі", то якось легше, чи не так? Якщо актриса, то 100% не сама. Поезія, напевно, не може існувати без самонавіювання, так само як і театр. Одні актори скаржаться на суглоби та іншу рамну частину тілес, другі на зрадливих коханок і коханців, треті - можливо, з першими і другими, пишуть про час і про себе в ньому. Без плачів щось не пишеться, а якщо пишеться, то з натяком на філософію кобзарського штибу.
Вірш має деякі ґанджі технічного характеру.
Оцей рядок стосується саме цього вірша, а все інше - за результатам випадкових (несистематичних) спостережень. Воно саме впадає в очі.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-07 13:45:58 ]
Гарно і змістовно. Справді, життя - не слава, а роль...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-07 17:30:03 ]
така правда життя. не всі ролі позитивні. маріонетки. ляльководи - лялькарі бавляться у свої брудні ігри ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 14:25:28 ]
Дякую, пані Ірино, так вже є, було і буде - одні йдуть, інші приходять, а скриня одна, і пилюка сива на скронях осідає, все міняєтьсязмінюється, молоде - старішає, нове - давністю обростає, лиш одне лишається незмінним - єство...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-09 15:10:58 ]
Не відаю хто сказав, але згадалося - життя - театр, і всі ми тут актори. Воно так, але кожен під себе пише сценарій спектаклю в якому обирає собі роль - головного героя, чи другопланового. Анно-Віталіє, щира дяка за прочитання, ціную.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-09 15:35:21 ]
Пане Вікторе, завше, у всі часи і до нині, кожна маріонетка має безліч ляльководів, ниточок багато, є за що смикати. Мислю, бути маріонеткою чи ляльководом однаково відповідальна місія - ляльковод керує і несе відповідальність, маріонетка ж виконує всю роботу, і лише безсовісні завдань не виконують, таки так. Спасибі за прочитання.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-10 20:32:50 ]
Спасибі, Миколо, видається що Ви розумієте мою писанину як ніхто, і це не може не тішити. Звичайно, самонавіювання краще за садомазо, але це так, кому як. Гадаю, краще дивитися правді у вічі, підніматися, обтрусити пилючиння і йти далі, аніж скиглити. Щира дяка!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-10 21:11:39 ]
Не завжди це так, як Ви пишете про те, що хтось щось розуміє краще за інших. Природно, що пишу не про себе, а про явище. І воно має такі безадресні ознаки чи прикмети:
- хтось не має тями ні в віршових формах, ні в віршових розмірах, ні в поетичних стилях. Але він озивається - по-доброму чи якось інакше в залежності від шлеї, яка потрапила чи не потрапила під відоме місце, або керуючись іншими чинниками;
- хтось має якусь тяму у всьому означеному вище, але все одно поводиться в залежності від шлеї тощо.
Мені ніщо нікуди не потрапляє, я і маю тяму, і не маю її в чомусь, але намагаюсь бачити у творі автора саме твір, в якому я або не розібрався, але розберусь, або в якому я розібрався, та не поспішаю робити висновки. Бо і розібравшись будь-в чому, можна відчувати свою невпевненість, що це саме так.
І про всяк випадок я не виношу категоричних ішень або оцінок.

З пошанівком,
М.Бояров.