ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Проза

  З Рубрики Інше
***
Хвиля хвилі
-----------
Я стою серед вітрів
І гойдаю морем хвилі.
День на хвилю постарів,
Хвилю не хвилюють милі.

Милі хвилі хвилі зріз,
А хвилинам ідіоми -
Як зарублені на ніс,
Крають берег аксіоми.

14 Липня 2006

***
Люблю
-----
Згубилось тіло у любові -
А значить нічого ховати...
Вона живе у кожнім слові
Її руками не втримати.

Вона в Тобі, Вона без Тебе,
Вона з хреста і Божа Мати.
І я люблю, вдихнувши неба,
Твоїх очей сліпкі дукати.

І я люблю за душу думку,
І за образу уст сирітки.
Нехай заповне поцілунком-
Ти знаєш що і знаєш звідки...

Комусь від Неї стане тепло,
А хтось згорить у Ній заживо...
І заплативши болем пекла,
Опустить хрест у гріх цнотливо.

16 Липня 2006

Поміж Краплин

На слух привітний стукіт у вікно...
Це знову час з`їзджає шклом розбито.
І в котрий раз одне і теж кіно -
Душа у неповторність перелита.

Поміж краплинами врятуй мене -
Там у надію вирядився спокій,
Там ще живе все те, що промине,
Там ще не чути відчайдушних кроків.

Нехай живу поміж дощу краплин...
Між них розтанути - журбою стати,
Та не ховатися в комку хвилин,
Коли, розбивши супокій, з`їзджати.

10 Березня 2006

Рука малює пестощами тіло

Рука малює пестощами тіло
і дихання зісунулось у стогін.
Від мандрів цих нестримно-очманілих
злипає очі враз і кожен огин.

Немов росою, надми вкриті потом,
і кожен рух уже торкає неба...
Нам байдуже, що з нами буде потім -
гойдаєм світ і мріємо... про себе.

23 Липня 2006

Лазірко зиркає

"...у дурному вірші Лазірко"
Сергій Корнієнко

Лазірко зиркає словами з-під пера,
та бульбашки, що гусячі, по шкірі
роздмухує,
(луну витрухує)
ось так -
"oh, yeah... oh, yeah... oh, yeah...",
жартує, та не лицемірить.
Підошва неба стерлася з дощу і Ра
спагетно перелазить через діри,
а вуха слухають,
як серце бухкає
таки
моє... моє...моє...
на бульбашки - бракує шкіри.
Хай вірш зелений та дурний, не вірш - а гра,
бракує глибини, душі та виру,
назвіть - порнухою,
слівцем під мухою
ще б пак -
так є... так є... так є...
аби всещиро.
Кишить думками - де є дуст? Пора
іти горі до Магомета. Віриш?
Коли столи ще є,
коли є з ким (хто п`є)
а - є,
направду -
є... є... є...
Я накриваю з миром,
ви ж наливайте - в міру.
Образа - пшик,
до неї - звик,
а неба чорний черевик
старанно досвінговує
останнього проміння крик.
Віршу - гаплик!
Всесвітньо - гик :)

7 Січня 2009

Ні-чи-я

Невпинний колообіг
у пізнанні власнім,
себе до неба роззявляє
зозуляче
"я".
Роздмухалась любов
у попелястім щасті
і вирвалась душа,
мов пір`я.
В леті яснім
голодне "я" по волі,
воля з болю -
ні...чи...я.

23 Квітня 2008

Відьмацька ніч

Ця ніч відьмацька - тож мітла тремтить в міжніжжі,
забудь про всіх живих, святих - тепер пітьма.
А крок - по вусі кажана скажено ріже,
на свіжу кров чекає комарні юрма.

Сповзає, мов змія, на хутір крадьки темінь.
Несеться вітер стрімголов бозна-куди,
заховують у гнізда птахи власний лемент,
туман шляхи латає ниткою з води.

Мольфар-мірошник меле світло в жорнах-хмарах,
мережать лоскоти русалки у ставку
несе з корчми хмільним слівцем та перегаром,
сопе ковальський міх, чекаючи на "куй".

Де око не клади - чатують з лихом змори:
анциболот, хованець, той що греблі рве,
лісун, очеретяник, щезник в мухоморах,
у світлячках пекельник - глянь, тай оживе.

Біда несе в торбині кодло битих злиднів,
клекоче трунком, гострить нишком язика,
очиська перекочує вогнем огидні
та приколисує недугу на руках.

Стару церквицю підпирає болем віра,
а три хрести, мов круки, здзьобують зірки,
і стрижні в`їлись, мов капкан у лапу звіра -
ятрять в дошках, Бог проглядає крізь дірки.

Відьмацька ніч - розпусниця, стара повія.
За щастя - душу, за любов - кубло з утіх.
Важкі повіки вгору тягне нечисть Вію -
це час прийшов прозріти і допити гріх.

13 Листопада 2007

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 18:24:05
Переглядів сторінки твору 2064
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 4.480 / 5  (5.069 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.127 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.02 17:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Смаль (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-25 21:19:47 ]
Гарна гра слів