Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гроб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гроб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Струмок надій змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
2026.04.27
11:45
Час іде скрадливо і неспішно
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
Хижим звіром, птахом, павуком,
Протікаючи у вічні вірші
І б'ючись об скелі літаком.
Його плин прискорюється звучно,
Не спитавши дозволу у нас.
Тигром невситимим стрімко, рвучко
2026.04.27
10:59
Хто постіль розстеляє?
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
Хміль чи боги?
Вівчар блаженний ?
Мармуру жарина?
Бажання, сенс,
Питоме животіння,
Маяк в молитві
2026.04.27
10:34
Знайди розраду, де її нема в помині.
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
В минуле стежка лопухами заросла.
На роздоріжжі рип'яхи і конюшина,
А на бруківці - кропива і ковила.
Ковтають сиві небеса хмарини спілі,
Немов колись зефір місцеві дітлахи.
Покинутих приміщень сходи задубілі
2026.04.27
06:34
гуляти із батьками в парк роззиратися на каруселі на інших людей із дітьми скриньки із морозивом а ще там сухий лід · оркестр із репродукторів виконує щось життєстверджувальне чим не едем але морозива ніколи не досить · роззиратися на газетний автомат 60х
2026.04.27
05:51
Там немає ні вікон, ні стін,
Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ні упертої в небо покрівлі, -
Тільки плач господині, як дзвін,
Б'ється гучно в руїни будівлі.
Там немає нічого уже,
Крім побитої цегли і тиньки,
Які сумно щодня стереже
Від біди збожеволіла жінка...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.23
2026.03.31
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юлія Бричко (1996) /
Проза
Дружба
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дружба
Дружба… Як часто щодня ми чуємо це слово, або ж споріднені йому… Сучасний світ знецінив цю лексему, так само, як вірність, любов…
Тепер це спосіб вербального впливу. Ми називаємо когось другом, коли потребуємо певної його допомоги: «Ти ж мій друг, для друзів ж не шкода?». Коли не хочемо зав’язувати з кимось надто близьких стосунків: «Ну ми ж лише друзі!». Коли маємо на меті здаватися краще на фоні знайомих, більш успішних людей: «Ви його знаєте? Так він ж мій друг!». Люди стали застосовувати це слово до більшості знайомих, крім тих, що викликають антипатію. Але у певних випадках й останніх можуть назвати другом. Сучасний світ ототожнює слова знайомий, товариш і друг, що, здається, ці почуття скоро стануть чимсь фантастичним.
А що ж таке справжня дружба? Жоден науковець й ні один тлумачний словник не дадуть вам точного визначення цьому поняттю. І річ навіть не в професіоналізмі дослідників, просто у кожної людини дружба своя.
Чесно кажучи, я не бачу сенсу говорити зараз якісь над розумні речі. Просто подумайте для себе чи є у вашому житті людина, задля якої ви готові покинути все і бігти на допомогу? Чи є така людина, дзвінок якої бажаний незалежно від часу доби? Чи є хтось з ким ви можете щиро сміятися, безупинно говорити і мовчки розуміти один одного? Чи є той, хто забере собі частину вашого горя і поділить без найменшого сумніву із вами своє щастя? Якщо в цей момент ви про когось думали і опис хоча б на 90% зійшовся із характеристикою цієї людини – вітаю ! Певно у вас є справжній друг.
Дружба у сучасному суспільстві – це справжній скарб! Це почуття дає крила, натхнення, віру. Приємно знати, що десь поряд є той, чию руку ти можеш тримати у найважчі і найважливіші хвилини життя, хто допоможе, не вимагаючи нічого в замін, хто втішить і просто надихне йти далі. Нехай ця людина не показує на публіку вашу дружбу, не говорить кожного дня як вона до вас ставиться, можливо не усі знають,що ви так дружите, а іноді ви просто задумуєтесь, що тримає вас разом, але коли потрібно - завжди знаєте, що поряд з вами іде він – кращий друг! Не втрачайте таких людей, адже без друзів йти по життю важко і зовсім не весело!
2015 р.
Тепер це спосіб вербального впливу. Ми називаємо когось другом, коли потребуємо певної його допомоги: «Ти ж мій друг, для друзів ж не шкода?». Коли не хочемо зав’язувати з кимось надто близьких стосунків: «Ну ми ж лише друзі!». Коли маємо на меті здаватися краще на фоні знайомих, більш успішних людей: «Ви його знаєте? Так він ж мій друг!». Люди стали застосовувати це слово до більшості знайомих, крім тих, що викликають антипатію. Але у певних випадках й останніх можуть назвати другом. Сучасний світ ототожнює слова знайомий, товариш і друг, що, здається, ці почуття скоро стануть чимсь фантастичним.
А що ж таке справжня дружба? Жоден науковець й ні один тлумачний словник не дадуть вам точного визначення цьому поняттю. І річ навіть не в професіоналізмі дослідників, просто у кожної людини дружба своя.
Чесно кажучи, я не бачу сенсу говорити зараз якісь над розумні речі. Просто подумайте для себе чи є у вашому житті людина, задля якої ви готові покинути все і бігти на допомогу? Чи є така людина, дзвінок якої бажаний незалежно від часу доби? Чи є хтось з ким ви можете щиро сміятися, безупинно говорити і мовчки розуміти один одного? Чи є той, хто забере собі частину вашого горя і поділить без найменшого сумніву із вами своє щастя? Якщо в цей момент ви про когось думали і опис хоча б на 90% зійшовся із характеристикою цієї людини – вітаю ! Певно у вас є справжній друг.
Дружба у сучасному суспільстві – це справжній скарб! Це почуття дає крила, натхнення, віру. Приємно знати, що десь поряд є той, чию руку ти можеш тримати у найважчі і найважливіші хвилини життя, хто допоможе, не вимагаючи нічого в замін, хто втішить і просто надихне йти далі. Нехай ця людина не показує на публіку вашу дружбу, не говорить кожного дня як вона до вас ставиться, можливо не усі знають,що ви так дружите, а іноді ви просто задумуєтесь, що тримає вас разом, але коли потрібно - завжди знаєте, що поряд з вами іде він – кращий друг! Не втрачайте таких людей, адже без друзів йти по життю важко і зовсім не весело!
2015 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
