
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
2025.08.24
22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,
2025.08.24
15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше
2025.08.24
11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
але моє серце має ту ж форму
був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром
2025.08.24
10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….
2025.08.24
09:29
Із Бориса Заходера
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,
2025.08.24
09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.
Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
2025.08.24
06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…
2025.08.23
21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.
Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Юлія Бричко (1996) /
Проза
Дружба
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дружба
Дружба… Як часто щодня ми чуємо це слово, або ж споріднені йому… Сучасний світ знецінив цю лексему, так само, як вірність, любов…
Тепер це спосіб вербального впливу. Ми називаємо когось другом, коли потребуємо певної його допомоги: «Ти ж мій друг, для друзів ж не шкода?». Коли не хочемо зав’язувати з кимось надто близьких стосунків: «Ну ми ж лише друзі!». Коли маємо на меті здаватися краще на фоні знайомих, більш успішних людей: «Ви його знаєте? Так він ж мій друг!». Люди стали застосовувати це слово до більшості знайомих, крім тих, що викликають антипатію. Але у певних випадках й останніх можуть назвати другом. Сучасний світ ототожнює слова знайомий, товариш і друг, що, здається, ці почуття скоро стануть чимсь фантастичним.
А що ж таке справжня дружба? Жоден науковець й ні один тлумачний словник не дадуть вам точного визначення цьому поняттю. І річ навіть не в професіоналізмі дослідників, просто у кожної людини дружба своя.
Чесно кажучи, я не бачу сенсу говорити зараз якісь над розумні речі. Просто подумайте для себе чи є у вашому житті людина, задля якої ви готові покинути все і бігти на допомогу? Чи є така людина, дзвінок якої бажаний незалежно від часу доби? Чи є хтось з ким ви можете щиро сміятися, безупинно говорити і мовчки розуміти один одного? Чи є той, хто забере собі частину вашого горя і поділить без найменшого сумніву із вами своє щастя? Якщо в цей момент ви про когось думали і опис хоча б на 90% зійшовся із характеристикою цієї людини – вітаю ! Певно у вас є справжній друг.
Дружба у сучасному суспільстві – це справжній скарб! Це почуття дає крила, натхнення, віру. Приємно знати, що десь поряд є той, чию руку ти можеш тримати у найважчі і найважливіші хвилини життя, хто допоможе, не вимагаючи нічого в замін, хто втішить і просто надихне йти далі. Нехай ця людина не показує на публіку вашу дружбу, не говорить кожного дня як вона до вас ставиться, можливо не усі знають,що ви так дружите, а іноді ви просто задумуєтесь, що тримає вас разом, але коли потрібно - завжди знаєте, що поряд з вами іде він – кращий друг! Не втрачайте таких людей, адже без друзів йти по життю важко і зовсім не весело!
2015 р.
Тепер це спосіб вербального впливу. Ми називаємо когось другом, коли потребуємо певної його допомоги: «Ти ж мій друг, для друзів ж не шкода?». Коли не хочемо зав’язувати з кимось надто близьких стосунків: «Ну ми ж лише друзі!». Коли маємо на меті здаватися краще на фоні знайомих, більш успішних людей: «Ви його знаєте? Так він ж мій друг!». Люди стали застосовувати це слово до більшості знайомих, крім тих, що викликають антипатію. Але у певних випадках й останніх можуть назвати другом. Сучасний світ ототожнює слова знайомий, товариш і друг, що, здається, ці почуття скоро стануть чимсь фантастичним.
А що ж таке справжня дружба? Жоден науковець й ні один тлумачний словник не дадуть вам точного визначення цьому поняттю. І річ навіть не в професіоналізмі дослідників, просто у кожної людини дружба своя.
Чесно кажучи, я не бачу сенсу говорити зараз якісь над розумні речі. Просто подумайте для себе чи є у вашому житті людина, задля якої ви готові покинути все і бігти на допомогу? Чи є така людина, дзвінок якої бажаний незалежно від часу доби? Чи є хтось з ким ви можете щиро сміятися, безупинно говорити і мовчки розуміти один одного? Чи є той, хто забере собі частину вашого горя і поділить без найменшого сумніву із вами своє щастя? Якщо в цей момент ви про когось думали і опис хоча б на 90% зійшовся із характеристикою цієї людини – вітаю ! Певно у вас є справжній друг.
Дружба у сучасному суспільстві – це справжній скарб! Це почуття дає крила, натхнення, віру. Приємно знати, що десь поряд є той, чию руку ти можеш тримати у найважчі і найважливіші хвилини життя, хто допоможе, не вимагаючи нічого в замін, хто втішить і просто надихне йти далі. Нехай ця людина не показує на публіку вашу дружбу, не говорить кожного дня як вона до вас ставиться, можливо не усі знають,що ви так дружите, а іноді ви просто задумуєтесь, що тримає вас разом, але коли потрібно - завжди знаєте, що поряд з вами іде він – кращий друг! Не втрачайте таких людей, адже без друзів йти по життю важко і зовсім не весело!
2015 р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію