 | |
| Молоде вино | |
| Homo scribendi peritus | |
| Класики | |
| Вічноживі | |
| |
ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.04.25
22:40
І
По набережній синього Дунаю
прогулююся як учений кіт
сам по собі, тому не помічаю
собак, які вигулюють кубіт.
То й не радію як новій копійці
суґестії, здибаючи щодня
по вигляду, неначе, українців,
По набережній синього Дунаю
прогулююся як учений кіт
сам по собі, тому не помічаю
собак, які вигулюють кубіт.
То й не радію як новій копійці
суґестії, здибаючи щодня
по вигляду, неначе, українців,
2025.04.25
22:00
Обличчя війни трагічне й потворне.
Обличчя війни із крові і сліз.
Ламають людей ненависті жорна.
Вбивають людей серед поля беріз.
Обличчя війни - чи це справді обличчя,
Чи пика у шрамах і віспах злоби,
Чи маска, яку хтось жорстоко скалічив
Обличчя війни із крові і сліз.
Ламають людей ненависті жорна.
Вбивають людей серед поля беріз.
Обличчя війни - чи це справді обличчя,
Чи пика у шрамах і віспах злоби,
Чи маска, яку хтось жорстоко скалічив
2025.04.25
14:48
Як це так? - маленька Люда
В батька враз питає. –
Два горби он у верблюда.
Інший горб лиш має?
Той надумав щось мудріше.
Їй відповідає:
- Хто працює, доню, більше, -
В батька враз питає. –
Два горби он у верблюда.
Інший горб лиш має?
Той надумав щось мудріше.
Їй відповідає:
- Хто працює, доню, більше, -
2025.04.25
10:34
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2025.04.25
05:56
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.
2025.04.25
02:51
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.
2025.04.24
21:28
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути
2025.04.24
20:10
Що для мене сьогодні весна
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.
в час воєнний, тривожний до болю.
Серце гупає: зламані долі
українців, що вбила війна.
Ніби ціле - весна і печаль.
Ні зітерти, ні змити повіки.
З нами Бог і підтримує віра,
хоч несеться загарбницький шквал.
2025.04.24
17:39
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.
Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне
Благословило мій життєвий шлях.
Красива сойка, благородний птах,
Несла мені весну, легку й духмяну.
Навряд чи пам'ятають харків'яни
Старий наш парк в сережках і бруньках.
Минулого містечко дерев'яне
2025.04.24
16:00
Було, кажуть, в чоловіка вуликів багато.
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо
Від дядьків своїх навчився пасічникувати.
Все би добре, але напасть якась узялася,
Хтось на пасіку до нього щоніч прокрадався,
Оббирав найбільший вулик, увесь мед виносив.
Отож, в дядьків своїх рідних той помо
2025.04.24
09:24
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.
Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,
2025.04.24
06:24
Сонця промені над лісом,
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…
Наче тісто, хмару місять, –
Мнуть, розтягують, стискають
Посередині та скраю
Так, що зменшена хмарина
Пропадає в небі синім,
А в моєму ріднім краї
Розвиднятись починає…
2025.04.23
21:31
Старий продає мрію,
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого
якої в нього давно немає.
Море для старого є космосом,
у якому він заблукав.
Так важливо зберігати
милосердя серед стихії
та жорстокості природи.
Хлопчик для старого
2025.04.23
18:49
Спустилася тиша на лінію фронту,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…
Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,
що списа уткни – не впаде.
Уся у окопах зібралася фронда,
лишилось зело молоде…
Мала передишка і знову атака,
у небі вже дрони висять.
Сидять у столиці владці-небораки,
2025.04.23
12:21
Жовтим рястом уквітчаний луг
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.
І безкрая блакить небосхилу, -
Позбавляють мене від недуг,
Додають життєдайної сили.
Як земля зеленіє й бринить
Височінь непомірно глибока, -
Серце тішиться щастям щомить
І в очах ясно світиться спокій.
2025.04.22
21:54
Антитеза на вірш Анатолія Матвійчука
"Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).
МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ..."Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство» (Мт. 18:3).
МАЛЕНЬКИЙ
Я маленький.
Ще зовсім маленький.
Хоч невдовзі у мене зима.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юк Рейн (1982) /
Проза
Фаберже
Додати Р Р† соціальну Р Сережу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фаберже
Дійові особи:
Саня - дворовой пацан.
Толя - дворовой пацан.
Ігарьок - дворовой пацан, однокласник Толі.
Обід, сонце в зєніті. На качєлі, яка являє собою палку надіту на гак форми англійської літери "S" і підвішеної на канат гойдається Саня. Саня, як товстіший ніж середнього тєлосложенія парєнь, увєрєно сидить на палці і синхронно покачує тілом в такт коливань качелі.
Саня. Пацани, оце ж і круто!
Толя. (не звертаючи увагу на Саню) А оце, дивись, нове пріложеніє установив, 82 Мб всього занімає. Ти, кстаті, їх платно скачуєш?
Ігарьок. Ну да, в мене в мамкі на роботі безлімітний інтернет, такшо можу качать шо хочу і скільки хочу.
Толя. В порядє. А дінамік голосно грає?
Ігарьок. Ну да, тож ти на уроках чув, та і так я включав. Хочеш включу зараз?
Толя. Ану давай.
Ігарьок включає рінгтон "Crazy frog". Хлопці слухають, схиливши голови над динаміком телефона.
Саня. Пацани, я шось не можу останановиться! Чуєте! Ей, пацани!
Ігарьок. Та тише ти, ми тут музон слухаєм!
Саня. Пацани, я рєально не можу остановиться, поможіть, я хочу злізти!
Толя. (ухмиляється) Давай пригай, дядя.
Саня. Блін, Толян, прошу, поможіть злізти!
Ігарьок. Так давай пригай, чьо ти боїшся?
Саня брикається на гаку, який впирається йому в яйця, намагаючись зняти себе з нього та стрибнути на землю. Йому це вдається і в якийсь момент Сашко вже стояв на землі обхопивши свій пах руками. Пацани похапцем підбігли до нього.
Толя. Саня, все нормально? Шо в тебе такє грусне ліцо?
Саня. Ай, яйця печуть.
Ігарьок. Ану покажи!
Саня забирає руки і на його базарних, кофєйних бріджах видніються потьокі крові.
Толя. Це шо таке?!
Саня спускає бріджи і перед ними з'являється кровавий образ розірваної крюком мошонки.
Толя. Диви, яйця білі зовсім! Фаберже видно!
Ігарьок.(шуткує) Притримуй рукою, шоб не випали!
Толя. Бистрєй біжи додому, дядя!
Саня біжить і притримує рукою розірвану мошонку. Хлопці летять за ним вже не стримуючи сміху.
Кінець.
Саня - дворовой пацан.
Толя - дворовой пацан.
Ігарьок - дворовой пацан, однокласник Толі.
Обід, сонце в зєніті. На качєлі, яка являє собою палку надіту на гак форми англійської літери "S" і підвішеної на канат гойдається Саня. Саня, як товстіший ніж середнього тєлосложенія парєнь, увєрєно сидить на палці і синхронно покачує тілом в такт коливань качелі.
Саня. Пацани, оце ж і круто!
Толя. (не звертаючи увагу на Саню) А оце, дивись, нове пріложеніє установив, 82 Мб всього занімає. Ти, кстаті, їх платно скачуєш?
Ігарьок. Ну да, в мене в мамкі на роботі безлімітний інтернет, такшо можу качать шо хочу і скільки хочу.
Толя. В порядє. А дінамік голосно грає?
Ігарьок. Ну да, тож ти на уроках чув, та і так я включав. Хочеш включу зараз?
Толя. Ану давай.
Ігарьок включає рінгтон "Crazy frog". Хлопці слухають, схиливши голови над динаміком телефона.
Саня. Пацани, я шось не можу останановиться! Чуєте! Ей, пацани!
Ігарьок. Та тише ти, ми тут музон слухаєм!
Саня. Пацани, я рєально не можу остановиться, поможіть, я хочу злізти!
Толя. (ухмиляється) Давай пригай, дядя.
Саня. Блін, Толян, прошу, поможіть злізти!
Ігарьок. Так давай пригай, чьо ти боїшся?
Саня брикається на гаку, який впирається йому в яйця, намагаючись зняти себе з нього та стрибнути на землю. Йому це вдається і в якийсь момент Сашко вже стояв на землі обхопивши свій пах руками. Пацани похапцем підбігли до нього.
Толя. Саня, все нормально? Шо в тебе такє грусне ліцо?
Саня. Ай, яйця печуть.
Ігарьок. Ану покажи!
Саня забирає руки і на його базарних, кофєйних бріджах видніються потьокі крові.
Толя. Це шо таке?!
Саня спускає бріджи і перед ними з'являється кровавий образ розірваної крюком мошонки.
Толя. Диви, яйця білі зовсім! Фаберже видно!
Ігарьок.(шуткує) Притримуй рукою, шоб не випали!
Толя. Бистрєй біжи додому, дядя!
Саня біжить і притримує рукою розірвану мошонку. Хлопці летять за ним вже не стримуючи сміху.
Кінець.
Додати Р Р† соціальну Р Сережу- LiveJournal
- ВКонтакте
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1206 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1206 seconds