Колись мені казали мої тато,
Буде в твоїм житті всього багато.
У житті буває всяко, і буває різно,
Лиш вертатися додому ніколи не пізно.

Тепер уже не можу з батьком говорити,
По тій причині, самі знаєте чому.
Але за те що вчив мене добро творити,
Я буду вдячний все життя йому.

Правий був батько, всього було в житті,
У рідному чи у чужому краю.
Слова ті, справедливі і святі,
Я в пам’яті своїй завжди тримаю.

Навчив мене він волю боронити,
Тримати міцно кулаки у боротьбі.
Своєму слову й правді не змінити,
Не зрадить Україні і собі.

Батькові слова, як стежечка до волі,
Вели мене. Немов зоря горіли.
І жовто – сині прапори – чекання долі,
Над Україною тепер замайоріли.

Надвірна 1996 р.