Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.20
09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підійме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підійме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни
2026.06.20
06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.
2026.06.19
21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.06.19
20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
2026.06.19
19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ
2026.06.19
16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
2026.06.19
15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Колись у прадавньо-радянські часи
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
