ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.09
22:05
Зелене листя опадає,
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.
Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.
Як вічний неоплатний борг.
Це значить, що життя трває,
Що в ньому поселився Бог.
Зелене листя передчасно
Покинуло свої місця.
Людське тепло у листі згасло.
2025.11.09
17:48
Мені вже набридло. Дійсно, набридло. Я — лікар-психіатр, який провів роки в університеті, вивчаючи неврологію, психіатрію, біохімію, анатомію, фармакологію, фізіологію. Мені вдається відрізнити генералізований тривожний розлад від ситуативної тривожності,
2025.11.09
16:06
Конкістадоре, у самоті
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Обличчя – смерті маска
Хоча було живе колись
Чекає огир твій
І мов від німба ангельського
Повіває святим
Броньована твоя кіраса
Утратила свій вилиск
Обличчя – смерті маска
Хоча було живе колись
2025.11.09
15:43
Я знову прокидаюсь на світанні,
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.
"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?
До мене завітало крізь дощі
Таке кохання, що і не кохання,
Така собі тортура для душі.
"Усе на світі має власну вартість".
Я добре вивчив цей закон життя.
Чи треба божевіллю піддаватись?
2025.11.09
12:20
Дорога то спускалася униз,
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
То знову піднімалася угору.
Воли плелися по шляху не споро,
Тягли набитий всяким крамом віз.
На возі двоє: уже сивий дід
Сидить собі попереду, дрімає.
Він, начебто волами управляє,
Хоч ті самі чвалають куди слід.
2025.11.09
11:59
Догорає сонячна юга
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
У горнилі втраченого миру.
У вітрилах долі - пилюга,
А над головою небо сіре.
Без війни піввіку я прожив,
А тепер спокутую провину:
Московити кидають ножі
2025.11.09
02:41
З неземної красоти
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
Він ліпив себе для себе.
Все було: і тил, й фронти…
Зацікавився Макс Вебер.
Як-не-як філософ Макс…
Як-не-як політісторик…
Макс запхав його в тлумак
Й підписав: тут хворий.
2025.11.08
23:25
А евенки і чукчі Аляски
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
полюбили опудало казки
і лишилися боси-
ми... не ескімоси,
а евенки і чукчі Аляски.
***
А зі США надійдуть томагавки
2025.11.08
22:39
А величний, хоча й не високий,
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
запроваджує вето на спокій,
і вважає народ,
що це не ідіот,
а величний, хоча й не високий.
***
А занозою електорату
2025.11.08
22:01
Луг укрився туманом,
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
як вічним сном.
Туман прийшов несподівано,
невчасно, зненацька,
мов апоплексичний удар.
Туман укрив нас
вічними міфами і легендами.
Туман проникає
2025.11.08
21:08
Довгі роки Олеся жила, відчуваючи, що її життя є своєрідною постійною репетицією. Протягом більше десяти років кожен день починався з ритуалу перевірки: чи замкнені двері, чи вимкнена плита, чи рівно лежать речі. Це займало години. Вона розуміла, що справ
2025.11.08
16:18
Сіріє небо, гублячи блакить.
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
Іржа вражає вже пожовкле листя.
Що стрімко долу падає, летить.
А з ним і літніх днів пора барвиста.
Стікає в небуття. І тане час,
Що кожному відведений у долі.
Невже пісень веселих
світоч згас,
2025.11.08
15:39
Там, де сонце торкає землі, помічаю дива:
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
Розливає лафіт незнайомий мені сомельє.
"Добрий вечір"- вітає. Киваю і я - "Навзаєм"
Завмирає і дивиться, ніби мене впізнає.
Ніби я - той бувалець, якого давно чатував.
Так і хочу йому простягнути у рук
2025.11.08
11:46
Дозимове дієслово цвітом стелить…
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
А маршрутки, як дикунки, топчуть листя…
Ну а джмелик, (від Анжели) подивився
І подумав, що дострелить… Помилився.
24.10.2025.
2025.11.07
21:47
Поодинокі дерева
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
із перемішаним жовтим
і зеленим листям,
ніби перемішаними
смугами долі.
Вони стоять
і чогось чекають.
Можливо, пришестя Месії.
2025.11.07
16:48
я – дрібна блошива мавпа
а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а друзі мої – нарики
(усе це жартома)
або я – схолола піца
ще б сюди лимон згодився
а як сама?
і мною поторбасували
усі щурихи в цім кварталі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Колись у прадавньо-радянські часи
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1607 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1607 seconds