ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.26
15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»
Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)
2026.08.26
13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.
2026.08.26
13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно
2026.08.26
10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…
Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя
2026.08.26
10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок
2026.08.26
08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
2026.08.26
07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
2026.08.26
06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
2026.08.25
23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
2026.08.25
23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
2026.08.25
20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
2026.08.25
20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
2026.08.25
16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
2026.08.25
15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
2026.08.25
13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
2026.08.25
06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Колись у прадавньо-радянські часи
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.329 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.329 seconds