ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Назарук
2025.04.13 06:49
Вечорами довго сяють
Зорі чисті в небесах.
Сильний, брате, сильний, знаю,
Сильний в діях, не словах.
Ти душа, яка потрібна.
Ти свободи справжній смак.
Хай Господь веде, мій рідний.
Гасло - єдність, ти наш знак!

Володимир Назарук
2025.04.13 06:23
Лети, моя Зоє, лети,
Щодуж набираючи швидкість!
Прости, мила Зоє, прости!
Твоє почуття така рідкість...
Твій промінь - частина мене,
Що біло-блакитним палає,
Як велич відомих планет,
Яких, окрім тебе, не знаю...

Володимир Назарук
2025.04.13 06:12
Кров пролита" - це не смішно...
"Кров пролита" так страшна!
Усім українцям це звісно,
Бо в ній наша вічна душа.

2025

Віктор Кучерук
2025.04.13 05:24
Знову настрій у мене чудовий,
Знову щастям зогрітий сповна, –
Від твоєї палкої любові,
В серці квітне жадана весна.
Знов душа, мов настроєна арфа,
Ожила та чарівно бринить, –
Я дивлюся упевнено в завтра
І тобою милуюсь щомить…

Микола Бояров
2025.04.12 21:40
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мена й полонила панянка киргизька,
Сержанта тоді ще славетного війська –
Цікавили ж більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Борис Костиря
2025.04.12 21:33
Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати
навколишню реальність.
Чорне стало білим,
а біле - чорним.
Матерія вислизає
із-під ніг. Я не можу
вхопити за хвіст

Борис Костиря
2025.04.12 21:28
Море висохло...
Тепер у ньому не потоне
корабель, який стоїть
на дні з камінням
і кістяками риб.
Море, яке штовхало
у божевілля штормів,
лякало шаленістю хвиль,

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко
2025.04.12 13:11
Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін
2025.04.12 12:23
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Д(Л)-2

 Ненароком
І ми залишились
одні...
Про се, про те
ішла розмова...
Рука блукала
по стегні
і раптом -
зовсім випадково!.. -
тебе торкнулася
між ніг...
Здригнулась ти.
І сіла боком...
Зненацька -
бісики в очах:
"Скажи,
що ти це ненароком?.."
І я погодився,
хоча...


05.05.2015

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-07 16:11:22
Переглядів сторінки твору 3621
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-07 22:08:42 ]
Оте "між ніг" якось занадто плоско, щоб не сказати різкіше... Хочеться якоїсь вишуканої метафори, родзинки. А Ви так - просто, як двері... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 14:08:42 ]
О, Галино, у предтечі цього вірша було ще різкіше - але інші поетеси мене за це "висікли різками":)
Жодної метафори у голову не приходить - може, запропонуєте?
А за складність в реалі колись критикували - мовляв, будь простіший, і до тебе люди потягнуться. Я послухався :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 12:12:09 ]
тебе торкнулася ОТАМ... - а читач хай домислює в міру своєї зіпсутості :) І в риму лягає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 14:05:24 ]
Ні, на жаль, не лягає: у мене тут рими "одні - стегні - між ніг", "розмова - випадково", "боком - ненароком", "очах - що так".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 14:14:00 ]
чому ж ні? "одні-стегні" - один ланцюжок, "отам - очах - що так" - 2-й.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-08 16:12:41 ]
ні, не умовили, мені поки що так подобається, як у мене.)) Дякую, Галино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-08 20:34:57 ]
Ох! Плачу-ридаю тяжко, що не вмовила....:))))))
Ви - автор, Вам і пожинати "лаври"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-08 22:03:41 ]
хоч той рядок геть вульгарний, але настроєне на риму вухо просить закінчен6я: "і я погодився.хоча... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-05-09 20:53:36 ]
Який рядок - той, який пропонуєте виправити, Яно, чи той, про який вела мову Галина?

Гарне закінчення Ви придумали, Яно, і, звісно, це краща рима, ніж моя, але тоді інтонація зміниться - в моєму варіанті герой погоджується і безнадійно опускає руки, а у Вашому у нього ще залишається надія на краще майбутнє, адже так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-05-10 17:12:53 ]
це я поспішала і написала на ходу, тому вийшло все на купу. п'ятий рядок вульгарно звучить.