ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Діана Радь (1999) / Вірші

 І все таки я помилялась
І все таки я помилялась , щодо віку, поведінки та й кохання.
Не залежить від цифри нічого - абсолютно,
Кожен може бути , як слабким так дураком,
Важливо лиш те, як ставляться до тебе, твої з ним почуття
Якщо ти відчуваєш себе потрібною, слабкою,
То неважливо менший чи старший на рік чи на два
Головне - це яке буде ваше життя,жінка хоче дарувати турботу
Керувати всім,хоч все ще маленька, але мало тих
Старших, менших - з якими відчуваєш
Переповнення сил,жагу до життя...

Завжди чекала чогось, але не думала ,що саме потрібно
Пробувала,шукала, гадала, потім знову в пустоту верталась.
Виявляється,дії, емоції,погляди,сміх- найбільш особливе
Ніколи очі не збрешуть,а відчуття рідко бувають не правдиві,
Я так чекала вічної любові,що на всі замки закрила серце,
Навіть тоді,тому,з ким здалося, що проведу життя -
Серце не відкрила,хоч вигляд зробила...

І все таки я помилялась в тому що для щастя потрібно.
Одне невинне слово,невинний рух,посмішка яка від серця,
Мало хто вміє мене веселити, якось важко це людям дається,
Але ті хто це може - назавжди будуть мати краєчок в моєму серці
І не важливо як хто,головне що такі є, і вони зімною.
Я хочу бути щаслива, турбуватись,щоб було взаїмно,
І не так як у всіх, хочу дій, а не пустих слів,
Хоч вони деколи так потрібні, не хочу брехні,вона душі губить
Та не допоможуть там ніякі ліки...

Я романтику люблю, якось банально - захід та схід сонця
Тиха прогулка навіть без розмов, іноді слова зовсім не потрібні,
Можна навіть не триматись за руки, а поруч йти -
Для мене це цікаво, якась загадка, я так хочу потрапити до раю.
Знати хочу те відчуття коли не має значення твій вигляд
Особливості фігури,коли тебе просто люблять,за те,що ти є,
За твої дивні жарти, за вічний сміх та інколи істерику,
За скуювджене волосся на вітру, і стомлений погляд
З синяками під очима.Просто за те що існуєш, за все що є в тобі...
За погляди на життя, щоб ставились до тебе особливо,
Не як до всіх, іноді це руйнує якісь власні стереотипи,
Які так важливі...

Кохайте,відкривайте душу,всі ми трохи зламані,
У всіх є замки,і інколи варто відкрити їх, щоб бути щасливим
З тим , хто тобі їх відкрив, тільки тобі...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-05-23 18:04:02
Переглядів сторінки твору 1301
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2015.06.29 17:40
Автор у цю хвилину відсутній