Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
2025.12.15
19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.
У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,
2025.12.15
19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.
2025.12.15
14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.
не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
2025.12.15
11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.
Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,
2025.12.15
08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.
Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
2025.12.15
07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
2025.12.15
06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...
2025.12.15
00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.
2025.12.14
22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.
Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.
Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Уля Задарма (1978) /
Вірші
за мотивами казки СИНЯ БОРОДА
*** прочитала казку СИНЯ БОРОДА ( враження ще з дитинства - страшна-страшнюча казочка )... і от ...щось таке...за мотивами ...якісь відлуння казки ( хі...)
РОЗМОВА ПРИМАР - УБИТИХ дружин КОРОЛЯ СИНЯ БОРОДА
( за потаємними зачиненими дверцятами в підземеллі палацу )
примара 1 : -Ця темрява густа,як мармелад...
А спогади...А спогади - каТАми
нявчать...нявчать голодними котами,
про те,що не повернеться назад...
примара 2 : -Які товстезні бігають щурі,
хоч кров схолола...І зотліла сукня...
примара 3 : -...нема очей - не бачити зорі,
не плакати,зачувши звуки лютні...
примара 4 : - Сестриці,так не личить гречним паннам-
хай мертвим...Але - про щурів!...котів!
примара 1 : - Колись мене ВІН ніжно кликав - АННО!...
примара 2 : -Мені -МАРІЯ... -тихо шепотів...
примара 3 : - ...любив мене...
примара 1 : -Та ні - МЕНЕ любив!
примара 4: - Любив УСІХ! підвал... темниця... яма...
...усім меча у серденько встромив...
А я буЛА - найпершою... І рана
вогнем палає з тих далеких днів:
... Гучне весілля! ЗОЛОТОМ - приДАне...
А наречена - з роду ЧАКЛУНІВ...
Король дізнався - налякався... вбив!
( все ж - в"язочку ключів ЗАЧАКЛУВАЛА,
допоки кров не зВУрдилась руда...
У Короля - не серце - КАМІНЬ - стало
і СИНЯ - КУрам НАсміх! - борода...:):):)
...з тих пір нема йому ніде споКОю..
...та чую...чую котиться луною
ноВЕ весілля шляхом під горою...
ВЕСІЛЛЯ СИНЬОЇ БОРОДИ
-Як ВЕСІЛЛЯЧКО гуляє -
Гоц! Гоц! Гуп - Гуп!
-В гальби пиво наливає-
і танцює,і співає
весь люд! Весь люд!
-Одружився наш воЛОдар - грізний СИНЯ БОРОДА!
Вже п"ятнадцята дружина - і красива й молода!
(-Де ж поділись - чотирнадцять?)
Свят-куй,народ!
(-Засолив у бочці з квасом
сам чорт! Сам чорт...)
(-Наш король чорТУ - знайомий-
брат,сват - свій чуб!
-Тільки цить! Про це - нікому!!!)
Гей! Гей! Гуп! Гуп!
ПРОЩАННЯ СИНЬОЇ БОРОДИ З МОЛОДОЮ ДРУЖИНОЮ
-як тужно вітер плаче у деревах...
Уже в похід заграли сурмачі...
(...Жінкам - молитви,а муЖАМ - мечі...)
-ЙДЕМО В ПОХІД! ТОЖ ОСЬ ВАМ,КОРОЛЕВО,
ОД ВСІХ ПОКОЇВ - КЛЮЧИКИ Й КЛЮЧІ...
-О,мій Король...Чомусь у сновидінні
скотилось Сонце з почорнілих круч...
-УВЕСЬ ПАЛАЦ - У ВАШІМ ВОЛОДІННІ !
ЛИШ НЕ СПУСКАЙТЕСЬ( ЗА МОЇМ ВЕЛІННЯМ ! )
У ПІДЗЕМЕЛЛЯ...( ТАМ БЛУКАЮТЬ - ТІНІ...)
ХОВАЮТЬ ВІД ОЧЕЙ ПОХМУРІ СТІНИ
ТІ ДВЕРІ ПОТАЄМНІ ... В ПАВУТИНІ...
ЩО ВІДЧИНЯЄ ЦЕЙ - НАЙМЕНШИЙ - КЛЮЧ!
-тремтять між хмар печальні клапті неба...
сіріє день,немов мутНА вода...
В опочивальнях - холодно без Тебе...
-НАКАЗ МІЙ НЕ ПОРУШТЕ,КОРОЛЕВО!
СПУСКАТИСЬ В ПІДЗЕМЕЛЛЯ - БЕЗ ПОТРЕБИ...
-корюсь,мій Пане Синя БОРОДА...
( Кохаю ВАС...хоч серце б"ється птахом:
кохання ЦЕ - мабуть, МОЯ БІДА... )
МОНОЛОГ КОРОЛЕВИ
Мій пане,за кінським копитом ще куриться порохом...
Цілунок прощальний не студить холодна вода!
В порожніх кімнатах - лиш тіні...А сВІчки - як сполохи...
І нудить цим світом дружина твоя молода...
бо дзвони весільні ще ген по угіддях - відлуннями...
А Ти вже зникаєш на битім шляху між дерев...
Чекати повернень,покірно німіючи буднями,
то доля дружин - хоч селянок,а хоч королев...
І ТЯгнуться дні,як неНАвисна нитка за голкою...
В печальних поКОях споКОю - ні вдень,ні вночі...
Твоя НЕ-ПРИСУТНІСТЬ лишає сліди,наче опіки...
Твоя НЕ-ПРИСУТНІСТЬ - у ЗВ"ЯЗЦІ ХОЛОДНИХ КЛЮЧІВ
що водить мене по палацу,як звіра - на шворочці...
Кімнати,покої - по колу,хоч очі заплющ!
Бо ГОЛОС - тоненький,страшний,наче привид у мороці,
ШЕПОЧЕ... ШЕПОЧЕ...ШЕПОЧЕ про ДВЕРІ та КЛЮЧ...
...покручені сходи - печальні,потворні,як ПОкручі,
чепляють за ноги,немов зачарований плющ...
...спуститись...додолу...
додолу ... там двері... ось - ключ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
за мотивами казки СИНЯ БОРОДА
*** прочитала казку СИНЯ БОРОДА ( враження ще з дитинства - страшна-страшнюча казочка )... і от ...щось таке...за мотивами ...якісь відлуння казки ( хі...)
РОЗМОВА ПРИМАР - УБИТИХ дружин КОРОЛЯ СИНЯ БОРОДА
( за потаємними зачиненими дверцятами в підземеллі палацу )
примара 1 : -Ця темрява густа,як мармелад...
А спогади...А спогади - каТАми
нявчать...нявчать голодними котами,
про те,що не повернеться назад...
примара 2 : -Які товстезні бігають щурі,
хоч кров схолола...І зотліла сукня...
примара 3 : -...нема очей - не бачити зорі,
не плакати,зачувши звуки лютні...
примара 4 : - Сестриці,так не личить гречним паннам-
хай мертвим...Але - про щурів!...котів!
примара 1 : - Колись мене ВІН ніжно кликав - АННО!...
примара 2 : -Мені -МАРІЯ... -тихо шепотів...
примара 3 : - ...любив мене...
примара 1 : -Та ні - МЕНЕ любив!
примара 4: - Любив УСІХ! підвал... темниця... яма...
...усім меча у серденько встромив...
А я буЛА - найпершою... І рана
вогнем палає з тих далеких днів:
... Гучне весілля! ЗОЛОТОМ - приДАне...
А наречена - з роду ЧАКЛУНІВ...
Король дізнався - налякався... вбив!
( все ж - в"язочку ключів ЗАЧАКЛУВАЛА,
допоки кров не зВУрдилась руда...
У Короля - не серце - КАМІНЬ - стало
і СИНЯ - КУрам НАсміх! - борода...:):):)
...з тих пір нема йому ніде споКОю..
...та чую...чую котиться луною
ноВЕ весілля шляхом під горою...
ВЕСІЛЛЯ СИНЬОЇ БОРОДИ
-Як ВЕСІЛЛЯЧКО гуляє -
Гоц! Гоц! Гуп - Гуп!
-В гальби пиво наливає-
і танцює,і співає
весь люд! Весь люд!
-Одружився наш воЛОдар - грізний СИНЯ БОРОДА!
Вже п"ятнадцята дружина - і красива й молода!
(-Де ж поділись - чотирнадцять?)
Свят-куй,народ!
(-Засолив у бочці з квасом
сам чорт! Сам чорт...)
(-Наш король чорТУ - знайомий-
брат,сват - свій чуб!
-Тільки цить! Про це - нікому!!!)
Гей! Гей! Гуп! Гуп!
ПРОЩАННЯ СИНЬОЇ БОРОДИ З МОЛОДОЮ ДРУЖИНОЮ
-як тужно вітер плаче у деревах...
Уже в похід заграли сурмачі...
(...Жінкам - молитви,а муЖАМ - мечі...)
-ЙДЕМО В ПОХІД! ТОЖ ОСЬ ВАМ,КОРОЛЕВО,
ОД ВСІХ ПОКОЇВ - КЛЮЧИКИ Й КЛЮЧІ...
-О,мій Король...Чомусь у сновидінні
скотилось Сонце з почорнілих круч...
-УВЕСЬ ПАЛАЦ - У ВАШІМ ВОЛОДІННІ !
ЛИШ НЕ СПУСКАЙТЕСЬ( ЗА МОЇМ ВЕЛІННЯМ ! )
У ПІДЗЕМЕЛЛЯ...( ТАМ БЛУКАЮТЬ - ТІНІ...)
ХОВАЮТЬ ВІД ОЧЕЙ ПОХМУРІ СТІНИ
ТІ ДВЕРІ ПОТАЄМНІ ... В ПАВУТИНІ...
ЩО ВІДЧИНЯЄ ЦЕЙ - НАЙМЕНШИЙ - КЛЮЧ!
-тремтять між хмар печальні клапті неба...
сіріє день,немов мутНА вода...
В опочивальнях - холодно без Тебе...
-НАКАЗ МІЙ НЕ ПОРУШТЕ,КОРОЛЕВО!
СПУСКАТИСЬ В ПІДЗЕМЕЛЛЯ - БЕЗ ПОТРЕБИ...
-корюсь,мій Пане Синя БОРОДА...
( Кохаю ВАС...хоч серце б"ється птахом:
кохання ЦЕ - мабуть, МОЯ БІДА... )
МОНОЛОГ КОРОЛЕВИ
Мій пане,за кінським копитом ще куриться порохом...
Цілунок прощальний не студить холодна вода!
В порожніх кімнатах - лиш тіні...А сВІчки - як сполохи...
І нудить цим світом дружина твоя молода...
бо дзвони весільні ще ген по угіддях - відлуннями...
А Ти вже зникаєш на битім шляху між дерев...
Чекати повернень,покірно німіючи буднями,
то доля дружин - хоч селянок,а хоч королев...
І ТЯгнуться дні,як неНАвисна нитка за голкою...
В печальних поКОях споКОю - ні вдень,ні вночі...
Твоя НЕ-ПРИСУТНІСТЬ лишає сліди,наче опіки...
Твоя НЕ-ПРИСУТНІСТЬ - у ЗВ"ЯЗЦІ ХОЛОДНИХ КЛЮЧІВ
що водить мене по палацу,як звіра - на шворочці...
Кімнати,покої - по колу,хоч очі заплющ!
Бо ГОЛОС - тоненький,страшний,наче привид у мороці,
ШЕПОЧЕ... ШЕПОЧЕ...ШЕПОЧЕ про ДВЕРІ та КЛЮЧ...
...покручені сходи - печальні,потворні,як ПОкручі,
чепляють за ноги,немов зачарований плющ...
...спуститись...додолу...
додолу ... там двері... ось - ключ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
