Месія явився! Славімо Його!
Іще не міняється повість,
як наша Вітчизна стає на крило
і душі єднає надії тепло
і духу незламного прорість.

Єднаймося, брате, зі Сходу – по Сян,
од Криму – до піку Карпаття.
Ісус – перед нами. Шляхів – океан...
Та тільки от...
                       ...треба полоти бур’ян,
що ріс реп’яхами прокляття.

Борімося, друзі. Це кличе Тарас.
Загоїмо рани і стигми.
Поразки навчають. Весь досвід – за нас.
Та тільки ось...
                      ...треба стоятити цей раз
од Сяну до самого Криму.

Позаду Єгипет, пустелі, моря.
І ось вона – обітована.
Та онде...
                      ...не йде до пророка гора,
якщо на екранах ще скаче мара
і править орда самозвана.

Минули майдани як повен Дніпро –
буремний у темну негоду.
На часі бої і правдиве перо.
Але пам’ятаймо, що тільки добро
послужить на славу народу.

Хай Ірод лютує у пущах своїх –
йому не далеко до ями.
Пора викидати з політики тих,
які не спокутали скоєний гріх,
не змиють на совісті плями.

Вертепам і блазням пройти не дамо.
Здеремо зі шкірою їхнє клеймо.
Анафемі – їхні палати.

Збиваймо кайдани, скидаймо ярмо.
Ми разом ще сила. Ми вистоїмо.
Чекаємо миру у хати.

                                            07.01.2014

Відредаговано 30.06.2015