ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.12
13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.
Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,
2026.05.12
12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.
Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,
2026.05.12
11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.
Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.
2026.05.12
10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
Вітаємо!
Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від
2026.05.12
09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають
2026.05.12
08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні
2026.05.12
07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не просто оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути
2026.05.12
05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...
2026.05.12
01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.
А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,
2026.05.12
00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться.
Насильна дружба гірша за ворожнечу.
Сильних історія навчає, слабких – повчає.
Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
2026.05.11
21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.
Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
2026.05.11
20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар
2026.05.11
19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по
2026.05.11
16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.
Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.
Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,
2026.05.11
13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.
У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.
У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим
2026.05.11
12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.
Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.
Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Чорний чоловік. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чорний чоловік. Маленька поема
Я в квартирі сьогодні своїй.
Не у домі. Він є. Та не мій.
Як же гарно, що можу відвідати
Цей уламок дитинства малий...
Тут сховались минулого сни,
Наче плач по дитинству рясний...
Сколихнулась портьєра, і поряд
Наче я...Тільки образ не мій...
Трісне пострілом дзеркала скло-
Це послання мені надійшло.
Протяглася рука із минулого...
Як же довго тебе не було!
Ось відмірює кроки паркет...
Ти підходиш... Звучить менует...
Ти стоїш у мене за плечима,
І шепочеш у вухо сонет.
Ось і ти, Чорний мій Чоловік.
Ти за мною з дитинства? Я звик
Просто в очі стрічать небезпеку.
От і зараз... Звикаю... Вже звик...
Ти приходиш провісником бід?
...тіло з розумом мов в боротьбі....
-Стій за мною. Кажи, чого треба.
В очі я не загляну тобі.
-В руку руку! Ідемо у ніч,
Де совиний вчувається клич,
Де на вітах спочиє примарою
Величезний сивіючий сич.
Де не чутно людських голосів.
Де для всіх вже померли усі.
Краєм ями, що зветься калюжею,
До останніх, ОСТАННІХ ЧАСІВ...
..... ..... ..... .....
Підійдемо, мій Чорний, туди
Де мені (чи тобі) яма вирита.
Йде біда. Як провісник біди,
Ти мені це сказати вирішив.
Що хотів ти сказать візавіі?
Про табун азіатських коней?
Чи про бій, у якому в крові
Переможець так само потоне?
Чи про те, що прискорився час,
І роками життя вже не міряти?
Що Архангела трубного глас
Чують ті, хто не хоче в це вірити?
..... ..... ..... .....
Чорне небо... І яма... І дуже
В ній огидна багниста калюжа.
Я над нею. Один. Де ж ти зник?
Мій двійник- Чорний мій Чоловік?
Тихий вечір. Зоря догорає.
Їдуть містом останні трамваї...
Ціле дзеркало... Тиша... Я знаю-
Ти десь поряд... І яма чекає.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115072401173
Не у домі. Він є. Та не мій.
Як же гарно, що можу відвідати
Цей уламок дитинства малий...
Тут сховались минулого сни,
Наче плач по дитинству рясний...
Сколихнулась портьєра, і поряд
Наче я...Тільки образ не мій...
Трісне пострілом дзеркала скло-
Це послання мені надійшло.
Протяглася рука із минулого...
Як же довго тебе не було!
Ось відмірює кроки паркет...
Ти підходиш... Звучить менует...
Ти стоїш у мене за плечима,
І шепочеш у вухо сонет.
Ось і ти, Чорний мій Чоловік.
Ти за мною з дитинства? Я звик
Просто в очі стрічать небезпеку.
От і зараз... Звикаю... Вже звик...
Ти приходиш провісником бід?
...тіло з розумом мов в боротьбі....
-Стій за мною. Кажи, чого треба.
В очі я не загляну тобі.
-В руку руку! Ідемо у ніч,
Де совиний вчувається клич,
Де на вітах спочиє примарою
Величезний сивіючий сич.
Де не чутно людських голосів.
Де для всіх вже померли усі.
Краєм ями, що зветься калюжею,
До останніх, ОСТАННІХ ЧАСІВ...
..... ..... ..... .....
Підійдемо, мій Чорний, туди
Де мені (чи тобі) яма вирита.
Йде біда. Як провісник біди,
Ти мені це сказати вирішив.
Що хотів ти сказать візавіі?
Про табун азіатських коней?
Чи про бій, у якому в крові
Переможець так само потоне?
Чи про те, що прискорився час,
І роками життя вже не міряти?
Що Архангела трубного глас
Чують ті, хто не хоче в це вірити?
..... ..... ..... .....
Чорне небо... І яма... І дуже
В ній огидна багниста калюжа.
Я над нею. Один. Де ж ти зник?
Мій двійник- Чорний мій Чоловік?
Тихий вечір. Зоря догорає.
Їдуть містом останні трамваї...
Ціле дзеркало... Тиша... Я знаю-
Ти десь поряд... І яма чекає.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115072401173
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1208 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1208 seconds