ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.20
00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.19
18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
2025.11.19
17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
2025.11.19
13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
2025.11.19
13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
2025.11.19
12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
2025.11.19
01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.18
19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
2025.11.18
18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Чорний чоловік. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чорний чоловік. Маленька поема
Я в квартирі сьогодні своїй.
Не у домі. Він є. Та не мій.
Як же гарно, що можу відвідати
Цей уламок дитинства малий...
Тут сховались минулого сни,
Наче плач по дитинству рясний...
Сколихнулась портьєра, і поряд
Наче я...Тільки образ не мій...
Трісне пострілом дзеркала скло-
Це послання мені надійшло.
Протяглася рука із минулого...
Як же довго тебе не було!
Ось відмірює кроки паркет...
Ти підходиш... Звучить менует...
Ти стоїш у мене за плечима,
І шепочеш у вухо сонет.
Ось і ти, Чорний мій Чоловік.
Ти за мною з дитинства? Я звик
Просто в очі стрічать небезпеку.
От і зараз... Звикаю... Вже звик...
Ти приходиш провісником бід?
...тіло з розумом мов в боротьбі....
-Стій за мною. Кажи, чого треба.
В очі я не загляну тобі.
-В руку руку! Ідемо у ніч,
Де совиний вчувається клич,
Де на вітах спочиє примарою
Величезний сивіючий сич.
Де не чутно людських голосів.
Де для всіх вже померли усі.
Краєм ями, що зветься калюжею,
До останніх, ОСТАННІХ ЧАСІВ...
..... ..... ..... .....
Підійдемо, мій Чорний, туди
Де мені (чи тобі) яма вирита.
Йде біда. Як провісник біди,
Ти мені це сказати вирішив.
Що хотів ти сказать візавіі?
Про табун азіатських коней?
Чи про бій, у якому в крові
Переможець так само потоне?
Чи про те, що прискорився час,
І роками життя вже не міряти?
Що Архангела трубного глас
Чують ті, хто не хоче в це вірити?
..... ..... ..... .....
Чорне небо... І яма... І дуже
В ній огидна багниста калюжа.
Я над нею. Один. Де ж ти зник?
Мій двійник- Чорний мій Чоловік?
Тихий вечір. Зоря догорає.
Їдуть містом останні трамваї...
Ціле дзеркало... Тиша... Я знаю-
Ти десь поряд... І яма чекає.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115072401173
Не у домі. Він є. Та не мій.
Як же гарно, що можу відвідати
Цей уламок дитинства малий...
Тут сховались минулого сни,
Наче плач по дитинству рясний...
Сколихнулась портьєра, і поряд
Наче я...Тільки образ не мій...
Трісне пострілом дзеркала скло-
Це послання мені надійшло.
Протяглася рука із минулого...
Як же довго тебе не було!
Ось відмірює кроки паркет...
Ти підходиш... Звучить менует...
Ти стоїш у мене за плечима,
І шепочеш у вухо сонет.
Ось і ти, Чорний мій Чоловік.
Ти за мною з дитинства? Я звик
Просто в очі стрічать небезпеку.
От і зараз... Звикаю... Вже звик...
Ти приходиш провісником бід?
...тіло з розумом мов в боротьбі....
-Стій за мною. Кажи, чого треба.
В очі я не загляну тобі.
-В руку руку! Ідемо у ніч,
Де совиний вчувається клич,
Де на вітах спочиє примарою
Величезний сивіючий сич.
Де не чутно людських голосів.
Де для всіх вже померли усі.
Краєм ями, що зветься калюжею,
До останніх, ОСТАННІХ ЧАСІВ...
..... ..... ..... .....
Підійдемо, мій Чорний, туди
Де мені (чи тобі) яма вирита.
Йде біда. Як провісник біди,
Ти мені це сказати вирішив.
Що хотів ти сказать візавіі?
Про табун азіатських коней?
Чи про бій, у якому в крові
Переможець так само потоне?
Чи про те, що прискорився час,
І роками життя вже не міряти?
Що Архангела трубного глас
Чують ті, хто не хоче в це вірити?
..... ..... ..... .....
Чорне небо... І яма... І дуже
В ній огидна багниста калюжа.
Я над нею. Один. Де ж ти зник?
Мій двійник- Чорний мій Чоловік?
Тихий вечір. Зоря догорає.
Їдуть містом останні трамваї...
Ціле дзеркало... Тиша... Я знаю-
Ти десь поряд... І яма чекає.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115072401173
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1664 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1664 seconds