
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.14
22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.
2025.10.14
21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.
2025.10.14
20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...
У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»
2025.10.14
19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.
Небажані
2025.10.14
12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією.
Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть.
Злі генії добре вміють прикидатися добрими.
Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників.
Імідж благод
2025.10.14
10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води
2025.10.13
23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…
2025.10.13
22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.
Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест
2025.10.13
22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,
2025.10.13
20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.
Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
2025.10.13
06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний
2025.10.13
04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес
2025.10.12
22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
2025.10.12
19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…
До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…
2025.10.12
19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом заясніє ще.
Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,
2025.10.12
14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Серго Сокольник /
Вірші
Ховайся!!!
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ховайся!!!
Вірш створений разом з поетесою Надією Капінос
Наче сонячний день...
Що ж на серце насунули хмари?..
Я присяду в тіньку.
Тінь- це добре. І з неї видніш...
Напівсон надійде...
А у нім поетичні примари
За совочок піску
Чублять патли... Щось бачив дурніш?
Щось не в руку той сон.
Хтось плісняву цукерку оближе...
Ці цукерки гіркі,
Бо дурнею гірчить блекота.
Краще буду... Та он-
Напишу- хто так пише?- ПРО ЇЖУ!
Як на цвинтарі в ніч
Відьми зілля варили... з кота.
.......... .......... ..........
...додавали чабрець, куркуму
І часник з майонезом...
Напівсвіжий кажан...
Ще сухенькі якісь спориші...
(...тільки як не цукруй,
Не вимішуй старанно протезом,
Якщо ти - графоман,
Щось НЕ ДУЖЕ виходять вірші...)
О! З чого б це- вірші?...
Може, звариться з зілля котлета...
Чи якесь дюпоне...
Колобка "зафугуєм" у піч...
-краще дмухай мерщій!
Бо- гаряче! (згубити Поета
Тим своїм "праліне"
Позбиралися Відьми у ніч)
Запах вару міцний...
Щось одразу натхнення пропало...
Чи то битися, чи
Танцювати лезгінку й тустеп?..
І по плитах вони,
Мов скажені, півночі гасали.
Про Поета забули,
Й пішло все "не в той трохи степ"...
Раптом сторож прибіг
На цей гвалт. По-єсенінськи п"яний.
Відьом віником всіх,
Брудно лаючись, порозганяв (няв-няв!!!)
Залишився лиш чан...
А у ньому чарівная страва...
Сторож чарочку- сьорб!...
І заїсти до чану припав.
Закусив... Витер вуса...
Для чогось поправив чуприну...
Раптом щоки поблідли...
Прискорився зляканий пульс...
І полізли до вух
Дієслівні ( та іншії ) рими,
І до ранку ввижались
Оголені листочки муз...
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115080600804
Наче сонячний день...
Що ж на серце насунули хмари?..
Я присяду в тіньку.
Тінь- це добре. І з неї видніш...
Напівсон надійде...
А у нім поетичні примари
За совочок піску
Чублять патли... Щось бачив дурніш?
Щось не в руку той сон.
Хтось плісняву цукерку оближе...
Ці цукерки гіркі,
Бо дурнею гірчить блекота.
Краще буду... Та он-
Напишу- хто так пише?- ПРО ЇЖУ!
Як на цвинтарі в ніч
Відьми зілля варили... з кота.
.......... .......... ..........
...додавали чабрець, куркуму
І часник з майонезом...
Напівсвіжий кажан...
Ще сухенькі якісь спориші...
(...тільки як не цукруй,
Не вимішуй старанно протезом,
Якщо ти - графоман,
Щось НЕ ДУЖЕ виходять вірші...)
О! З чого б це- вірші?...
Може, звариться з зілля котлета...
Чи якесь дюпоне...
Колобка "зафугуєм" у піч...
-краще дмухай мерщій!
Бо- гаряче! (згубити Поета
Тим своїм "праліне"
Позбиралися Відьми у ніч)
Запах вару міцний...
Щось одразу натхнення пропало...
Чи то битися, чи
Танцювати лезгінку й тустеп?..
І по плитах вони,
Мов скажені, півночі гасали.
Про Поета забули,
Й пішло все "не в той трохи степ"...
Раптом сторож прибіг
На цей гвалт. По-єсенінськи п"яний.
Відьом віником всіх,
Брудно лаючись, порозганяв (няв-няв!!!)
Залишився лиш чан...
А у ньому чарівная страва...
Сторож чарочку- сьорб!...
І заїсти до чану припав.
Закусив... Витер вуса...
Для чогось поправив чуприну...
Раптом щоки поблідли...
Прискорився зляканий пульс...
І полізли до вух
Дієслівні ( та іншії ) рими,
І до ранку ввижались
Оголені листочки муз...
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115080600804
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію