ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
Від Хухри до Охтирки (той таки 1668 рік)
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
***
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки...
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Сьогодення
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Барбак (1984) / Вірші

 ***
Ніч розтинає свідомість
І зачинено двері
Це не я а натомість
Мій портрет на папері

Зайва обручка на пальці
Ніхто мене не тримає
Голодна осінь на кальцій
Кістляві дерева ламає

У забороненій зоні
Залишаюсь сама
Доволі спокійна ззовні
Зима




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-04-04 16:21:16
Переглядів сторінки твору 7081
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.770 / 5  (4.959 / 5.34)
* Рейтинг "Майстерень" 4.740 / 5  (4.819 / 5.22)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.16 16:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-04 17:25:00 ]
Я й не намагаюся бути зовсім прозорою...:)(щоб усе було зрозуміло...)
Заборонена зона - несправжня :)
Дякую за коментар, приємно, що Ви так часто звертаєте на мене увагу:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-04 17:28:40 ]
Тому я і запитався, бо мені цікава думка автора - як власне автор розуміє власні слова.;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-04 22:38:25 ]
Вірш привернув мою увагу одразу і, власне якраз виразом, котрий Юркові не зрозумілий, а мені, як дохтору - близький алегорично. (у людей похилого віку, гіпокальцемії і т.д - часто ламаються КОСТІ від звичних навантажень) - звідси й КІСТЛЯВІ :))
Гарно:
У забороненій зоні
Залишаюсь сама -
Доволі спокійна ззовні...
Зима.
Пора цвісти! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-04 22:51:55 ]
Славцю,
Так я знаю про старших людей...
Але тут йде мова про дерева.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-04 23:03:19 ]
Гамериканський тип мислення взяв таки верх :) Це ж просто і очевидно, як зєнітний залп:
старість ламає кості - а осінь ламає дерева
чому кістляві? - бо схожі на кості, а в тих костях є що - кальцій! Отже осінь ламає дерева, що відчуває потребу у тому мікроелементі! Це ж не БУКВАЛЬНО! Просто прикольна і дуже оригінальна трактовка, панімаєш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-04 23:39:09 ]
Юрасю! Я ж нічо про інтелект не казав, всі ми знаєм, жи в тебе він на висоті. Я казав про вплив мови на тип мислення, себто асоціативний ряд, що виникає (зринає) в уяві при прочитанні певних алегоричних висловів! От я про що! Хоча відчуваю, жи з Львівського хлопаки ту жилку вибити дюже важко :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-04 23:54:23 ]
Славцю, ну їх ті асоціації - я вже капусточки приніс - вотово шо асоціації викликає, аж шось сі виділєє.
Слухайно:
Голодна осінь на йод
Беззубі дерева пиляє. :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-04 23:59:31 ]
О! А я шо казОв! Ше троха наш хлоп! А добре так:
Весною в дерев - сушняк!
Двенять всі струмки - розсолом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-05 00:03:57 ]
Голодна зєнітка на Пропелєр Карлсона
Качка копає самальот :-))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-05 00:12:11 ]
Остання асоціація трохи мілітаризована, але з пивом потягне, жаль тіко самальот для фронта згодився б :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-05 00:19:02 ]
Чий пратівного пратівніка???
Ти видів коли небудь мисливця, котрий не хтів би здобути трофею...
Ну там роги, копита, кальцій для кісток...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-05 00:24:08 ]
Ага! То вона його копає - а він падає цілісінький в наші ангари? Це вже веселіше! "..... закидаєм бомбами..." :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-05 00:25:33 ]
Ладно - іду качку для копанє відходовувати.
Тримайсі Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-05 00:27:31 ]
Героям Слава! Па-па!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-05 10:39:21 ]
Ярославе, Ви просто супер:) Ви так гарно мене розумієте і так впевнено відвойовуєте мої рядки, я б навіть так не змогла (зсилаюся на тендітну жіночу натуру):)
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Лонглі (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-05 20:52:02 ]
Деревина - то целюлоза, ну лігнін...
Але той кальцій то не в тему...його в деревині у набагато раз менше ніж в кістках...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Барбак (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-06 10:42:33 ]
Ну дався вам всім той кальцій... Якби у віршах усе відповідало дійсності, то це була б не творчість, а наука.