1
Плинув рай-острів, за формою - риба.
Ніс дивоглядії-снива, дивани.
Діти мастили повидлами скиби...
І виростали - хто пізно, хто рано.

Їм не казали, що хижі акули.
Казка за казкою... Мультики добрі.
Острів імлистий бої сколихнули.
Хтось белькотнув: "Уставайте, за обрій...".

Діти побігли - камінням... лускою...
Сказано: треба охвітне шукати.
Що ж ти, мольфаре підступний, накоїв?
Жваві малята, загрозливі скати.

Плавають голими пупси, балетки,
Пальми нахилені, зрубані сосни.
Пеппі згубила смугасту шкарпетку.
Шарф підібрали щурі вінценосні.

Попліснявіли сири між капусти.
Вату залляли кармінові синім.
Хрипнуть від вірусу зла златоусти.
Без копійок порцелянові свині.

Ковзько і хитко... Вітрила роздерті.
В конгломераті - стрічки та ліани.
Вівці бажали дрібнішої дерті,
Важчих пайків - голосні павіани.

Рейвах, де мюслі хапали дорослі.
Впали скульптури зайчат на ведмедів.
Діяли всі блискавично, наосліп,
Острів спокійний анцибол пригледів.

Шиби розбиті, вітрища, палатки.
Їздять оглушно чиїсь драндулети.
Холодно дітям, ні голки, ні латки.
Три товстуни подалися в поети.

2
Острів-сновида сповитий у Прозу.
Кулі, петарди, пікети, погрози.
Карлсон-безштанько, тер`єри ікласті.
Кіт розчарований в кістці та Насті.
Рота солдатиків - з олова й цаму -
В тиші коробки викрикують: "мамо...".
Гноми не знали ні лепри, ні грипу.
Кнайпи розколоті. Зойки та скрипи...
Пір`я на тортах, банани пожерті.
Білка майнула за борт круговерті.
Сьома жар-птиця знялася у вирій.
До плавників хтось доточує гирі...

Важчає острів.
Падіж репутацій.
- Лад наведу... - рикнув лев Боніфацій.


2015