Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.04
15:38
Наша зима розлуки не минула з лютим,
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
а триває синіми ночами полотен,
писаних під ван Гога —
з нетанучими сніжинками теплих спогадів,
за кожною з яких — і моя нехолонуча тривога.
Вона відчутно пронизує мене,
і згасає в регістрах невгамовної німоти
2026.05.04
15:10
Не дає болоту жити
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
Клятий Куриловський!
Ще одна припхалась Кака -
Білгород-Дністровська!
2026.05.04
14:15
Там вечір п’є із горщика туман,
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
І мама в коси заплітає літо...
Там ще не знаєш, що таке обман,
А знаєш тільки, як дощам радіти.
Там кущ порічок — розсип рубінІв,
І червень в очі дивиться так синьо,
Що вистачає тих щасливих снів
На все життя, на кож
2026.05.04
10:58
Розвиднюються обриси зникомі
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
Забутих міст, запилених споруд.
Не пропустивши у пророцтвах коми,
Вони прийдуть, щоб здійснювати суд.
І це говорить - забуття не вічне,
Циклічність часу знову поверне
Забуті голоси, погаслі свічі,
2026.05.04
09:12
Твори уяву, Незбориме -
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
Овечий скарб від прабатьків
На вівцях стежкою вовків
Торує шлях до полонини.
Мовчать Пенати*, страх Господній,
Але двоногий неземний
2026.05.04
08:23
Літо п'є ставки джерельні,
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
знищує посадки.
На розпеченій пательні
смажить день оладки.
Не тримають воду греблів
репані колоди,
журавлем курличе в небі
зношений колодязь.
2026.05.04
06:20
Легко дихаю і вільно йду
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
По уже розквітлому саду,
Де пелюсток ясних мерехтіння
З ароматами поперемінно
Слабнуть тільки для того на мить,
Щоб себе сильніше ще явить
У моїм піднесеному слові,
Повному захоплення й любові...
2026.05.03
17:30
хмаровиння білий плин
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
і самотній пароплав
я шукав себе за цим
де-не-де або деінде
коли бачив моряків
зважувався і питав
а чи хто не зна який
пароплав прибув сьогодні
2026.05.03
17:11
Я запитав в Ісуса: ти тут був
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
Чи не було тебе, і все- міський фольклор?
Почухав він потилицю: я був, але.. забув.
А я йому: Анкор, іще анкор!
2026.05.03
16:43
Ти завела собі кота.
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
А кіт завів мишей.
І скоро тріїця свята
поповнилась уже.
Наш друг-поет спустився з гір
давно трагічних лір
і, наче допотопний звір,
2026.05.03
15:04
Отих думок розпалене багаття
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
Гарячим подихом до нього вилось.
Бентежило в душі табу сум'яттям,
Крутилась курява від вітровію.
- Торкнутися б жаринкою любові,
Теплом, щоб висушити сліз утому,
І не завдати порухами болю,
2026.05.03
14:44
Хитрим, кажуть, свого часу був Павло Тетеря.
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
Обідає в Чигирині, Варшаві – вечеря.
Вмів не тільки послужити, але й прислужитись.
Ще й на тому, зрозуміло, добряче нажитись.
Наче, в‘юн на сковорідці Павло той крутився,
Але ні з чим в результаті, усе ж о
2026.05.03
13:43
Яків Хелемський (1914-2003; народився й провів юність в Україні)
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
Пари у танці кружляють закохано,
серце сповняють пісні.
Рвуться у вікна нестримно, непрохано
свіжі вітри весняні.
Юність минає умить зазвичай,
2026.05.03
13:26
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
Лишається себе картати
За невідвідані пенати,
Забуті краплі теплоти.
Пишу проникливі листи -
Цього для щастя малувато!
Здається, холод - назавжди...
2026.05.03
13:01
В котрімсь містечку раннього ранку
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
Сидів Бааль Шем Тов і крізь кільця диму
Раз по раз вдивлявся в перехожих.
«Хто це за один, що немовби
У ворота Небес задумав увійти?»-
Питає раббі в учня.
«Той, що шкарпетки шиє.
Він так щодня простує в синагогу
2026.05.03
11:10
Мріями не ходиться — ними літається.
Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вони займають простір невагомості,
де речі були розкладені по місцях.
Лад не наводиться, і подовгу там ніхто
не затримується.
Місія з поверненням –
у полумї плазми спротиву.
Назад не приймають без ризику згоріт
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
2026.04.14
2026.04.02
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Вірші
Блискавицi серця LIX, облiтаючи вiдболiти
1.
усе
що має відболіти
нестерпно прикре
і нудне
ситніше
ближче до корита
в помиях рило
день за днем
2.
таке
що має облітати
просохло
до останніх жил
сказати є що автомату
коли у серці засніжить
і кулі
з дикістю стрімкою
шукають місця
для вини
кривавою спливе рікою
це бісоявлененя війни
3.
це переповнення емоцій
і недоживлення подій
ти на якому
правдо
боці
найнепідкупніша з судів
тобою
їздять миротворці
латаюсь хрестиком
діла
то їхня шия
вік у шворці
без опочивки провела
4.
кров
на пагонах генерала
цвістиме липою
й вогнем
чого ти
правдонько
шукала
між тьмою вічною
і днем
кому ти долю дарувала
з короною
і кумачем
той зняв твій лик
із п’єдесталу
і блазня виставив
з мечем
5.
паяц в палац шмигнув
і щиро
роздав капусту паяцні
коли б то я
собі так вірив
на Боже ‘так’
порожнє ‘ні’
на п’яне ‘стій’
тверезе ‘тупни’
стисни скрути
і відіжми
загостення
проходить тупо
між дичиною
і людьми
6.
та світлий той
у кого свічка
від вітру вільна
і задух
несе мене венозна
річка
у море кисню
упаду
насолоджуся
кругозором
багатим стану
на сльозу
і небо
у душі прозоре
опеленаю
у грозу
7.
давися владою
паяце
лякай проказами
вогнем
ти вклав багато
сил
і праці
аби приборкати
мене
але любов
росте не з кусня
не з крихти
з царського стола
давися
поки сам не луснеш
ла-ла ла-ла
ла-ла ла-ла
8.
весна в любов
а та на серце
лягає наче там сніги
немов холодний світ
помер цей
а з ним душа
і вороги
і виросло
в безхмар’ї небо
що жоден постріл
не візьме
мені би трішки сонця
ще би
і покурличе в мандри
смерть
і роздаватиме надію
тепло і радість
той кого
так легко
розпинати вміють
прикрившись іменем
його
24 Грудня, 2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Блискавицi серця LIX, облiтаючи вiдболiти
1.усе
що має відболіти
нестерпно прикре
і нудне
ситніше
ближче до корита
в помиях рило
день за днем
2.
таке
що має облітати
просохло
до останніх жил
сказати є що автомату
коли у серці засніжить
і кулі
з дикістю стрімкою
шукають місця
для вини
кривавою спливе рікою
це бісоявлененя війни
3.
це переповнення емоцій
і недоживлення подій
ти на якому
правдо
боці
найнепідкупніша з судів
тобою
їздять миротворці
латаюсь хрестиком
діла
то їхня шия
вік у шворці
без опочивки провела
4.
кров
на пагонах генерала
цвістиме липою
й вогнем
чого ти
правдонько
шукала
між тьмою вічною
і днем
кому ти долю дарувала
з короною
і кумачем
той зняв твій лик
із п’єдесталу
і блазня виставив
з мечем
5.
паяц в палац шмигнув
і щиро
роздав капусту паяцні
коли б то я
собі так вірив
на Боже ‘так’
порожнє ‘ні’
на п’яне ‘стій’
тверезе ‘тупни’
стисни скрути
і відіжми
загостення
проходить тупо
між дичиною
і людьми
6.
та світлий той
у кого свічка
від вітру вільна
і задух
несе мене венозна
річка
у море кисню
упаду
насолоджуся
кругозором
багатим стану
на сльозу
і небо
у душі прозоре
опеленаю
у грозу
7.
давися владою
паяце
лякай проказами
вогнем
ти вклав багато
сил
і праці
аби приборкати
мене
але любов
росте не з кусня
не з крихти
з царського стола
давися
поки сам не луснеш
ла-ла ла-ла
ла-ла ла-ла
8.
весна в любов
а та на серце
лягає наче там сніги
немов холодний світ
помер цей
а з ним душа
і вороги
і виросло
в безхмар’ї небо
що жоден постріл
не візьме
мені би трішки сонця
ще би
і покурличе в мандри
смерть
і роздаватиме надію
тепло і радість
той кого
так легко
розпинати вміють
прикрившись іменем
його
24 Грудня, 2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
