Закривай вікна коли тобі дує,
коли нас двоє тебе не врятує.
Милуюся сонцем, а вітер дує,
він завжди був і тебе не врятує.
З'явився нізвідки, кудись прямує,
він щастя дарує, щоразу дарує.
Прокинутись зранку, побачити знову,
як ти боїшся, відняло мову.
Сьогодні в гру ми граємо твою,
а завтра прийде, а завтра в мою.
На ліжку двоє, з тобою разом,
сьогодні двоє на гору вилазимо.
На мить перестанеш, мене впізнаєш,
ти наче не ти, до мене волаєш.
Терпіти чи ні, можливо згадаєш,
все що маєш, ти вже не кохаєш.
В правду не віриш, правди минаєш,
мене забуваєш, мене ти вбиваєш.

Давай не будемо більше втрачати,
хвилини важливі, хвилини в години.
Могли би вічно з тобою щасливими,
та ми не такими, ми були живими.
Йшов за вітром та він підганяв,
я обернувся, його міцно обняв.
Закривай вікна коли тобі дує,
коли нас двоє тебе не врятує.