- Дай мільйон, дай мільйон – кричить Депутат з місця, нервово стискаючи мікрофон спітнілими руками.
- Шановний, треба було вносити поправки у письмовому вигляді. З голосу не можу. – Голова піднімає вказівний палець догори. Палець такий же поважний, як сам Голова, але на присутніх це не справляє особливого враження.
- Який мільйон? – з надривом у голосі вигукують з іншого кінця залу. - Мінімум два. Забув за інфляцію?
- Шановні – знову бере слово Голова. У формуванні бюджету брали участь кращі уми нашого фінансово-економічного блоку. Все, що можна було дати на ваші потреби, дали: 10 тисяч на роботу в окрузі, 500 тисяч на непередбачене. Хіба мало?
- Хе-хе – глузує таємний Недруг. - Економіки нема, а економічний блок є. Дива та й годі.
- 500 тисяч… А ви знаєте, скільки квиток на Балу коштує? А три квитка? Отож-бо – не вгамовується прохач. – Ви би ще в тугрики перевели…
- Так, жарти в сторону. Подивіться на годинник: вісімнадцята нуль-нуль 31-го грудня. Завтра людям не буде що їсти, а вам мільйони подавай. Голосуємо. Це доленосне голосування. Пам’ятайте: нема бюджету – Захід не дає грошей. Прошу, друзі, контрольне голосування.
- Пі, пі,…, пі. - Так, тридцять за. Решта не визначилися. Дякую опозиційний блок за розуміння. Панове коліціянти, ваші пропозиції?
- Дай мільйон, дай мільйон – доноситься з глибини. - Же не манж па сіс жур…
- Ну так би й казали. Треба правильно формулювати бажання. В нашій країні ми нікому не дамо померти з голоду. Так, шановний прем’єр-міністре, будь-ласка, гляньте, що можна зробити, щоб депутати не мерзли взимку.
Трохи заспаний, трохи переляканий, але з виглядом відчайдухи, якому «все єдно», що в лоб, що по лобу, що куля, що дуля, прем’єр, яко чорт із табакерки, підскакує з місця і переминаючись з ноги на ногу, наче йому припекло, але мусить терпіти, тонким фальцетом голосить: До Нового Року ще майже шість годин. Поки пробамкає дванадцята, мінімум 500 пенсіонерів, хе-хе, даруйте за відвертість, віддадуть Богу душу. Я думаю, що з Пенсійного фонду можна трохи урізати…
- Добре– киває поважною головою поважний Голова. - Додаємо на непередбачено-невідкладні депутатські потреби ще по мільйону. Ну, що, готові голосувати? Голосуємо.
- Пі, пі, …, пі. – Ого! 450 голосів. Стільки і депутатів нема. Дякую друзі. З Новим Роком! З новим бюджетом. Слава Україні!
- країні… країні… – радісно котиться залом.
- руїні…, руїні… – спотворено котиться країною. Усі задоволені, особливо померлі і ненароджені.
21.12.2015