ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Світлана Майя Залізняк /
Вірші
Кокаїн свободи
http://maysterni.com/publication.php?id=115542
Микола Базів
Наркологія (пародія)
«Я б жувала, певно, коку,
Живучи в Бейруті».
Світлана Майя Залізняк. «Такса ходить без кожуха».
Сайт majsterni.com
Пожалію і собаку,
Як ласкава пані.
Я пила би сік із маку,
Живучи в Афгані…
Зізнаюся щиро нині,
Що не їм картоплі,
Бо живу на Україні,
Нюхаю коноплі.
Я не хочу до Канади,
Ні до Вашингтону,
Маю змогу тут жувати
Свіжу беладонну.
Не поїду за границю –
Невелике горе.
Тут шукаю чемерицю,
Ніжні мухомори.
Я кайфую в ріднім краю,
Маю добру долю,
Бо усе це запиваю
Морем алкоголю.
Автор цього опусу - Микола Базів
............................
Чи є це пародією, чи таки образа автора оригіналу?
Хочеться почути думки авторів та читачів, прошу висловлюватися.
Пишеться оця "пародія" від імені "пані". Стоїть моє ім`я над текстом.
Я не вживаю ні "моря алкоголю", ні бодай 50 грамів на свято.
Така вже є...тверезомисляча. Завжди.
З автором не знайома.
Кожен по-собі міркує.
Писати-перекручувати, наділяти ЛГ, можливо, своїми рисами
"Бо живу на Україні,
Нюхаю коноплі.
Бо усе це запиваю
Морем алкоголю.
Тут шукаю чемерицю,
Ніжні мухомори.
Друкувати отакі нісенітниці не личить мудрій людині.
Я навіть не прошу це видалити.
Редакція майстерень це зробить з власної ініціативи. Я вірю в це!
А ось мій текст "Зимно":
Такса ходить без кожуха.
Сніговик - без рота.
Розростаються Нью-Глухів,
Сонна Міннесота.
Відучора вельми слизько.
Докуплю коралів!
Набридає ця прописка.
Хочеться найдалі...
А на ранок, у негоду,
Переживши вірша,
Я подумаю: псів шкода...
Ніша не найгірша.
Сало з Мачух - для синички.
Сніг - сяйна перука.
Ця країна - рукавичка,
Мнуть її сторуко...
Щирі люди, трохи заздрі.
Супокійно, рідно.
Жовта "сталінка" - у кадрі.
Муза не фригідна.
Халамидники - у стоках...
Сни - червона рута.
Я б жувала, певно, коку,
Живучи в Бейруті.
Кажуть, вдома стіни гріють.
Зимно.
Третя ночі.
Літній збудник летаргії
Хрумкає дівоче...
2016
"Пародія - віддзеркалення авторського образу" - писав Микола Базів у коментарі на своїй сторінці іншій авторці поетичних майстерень.
2013-09-16 12:33:25
Ось
http://maysterni.com/publication.php?id=95031&comment_id=627232742#627232742
АЛЕ ж у цій пародії віддзеркалено не мій авторський образ.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кокаїн свободи
або Не сип, порошо, на моє хороше
Напишу про оцю публікацію, де згадується мій текст "Зимно", вирваний із нього рядок, назва невірно подана.
http://maysterni.com/publication.php?id=115542
Микола Базів
Наркологія (пародія)
«Я б жувала, певно, коку,
Живучи в Бейруті».
Світлана Майя Залізняк. «Такса ходить без кожуха».
Сайт majsterni.com
Пожалію і собаку,
Як ласкава пані.
Я пила би сік із маку,
Живучи в Афгані…
Зізнаюся щиро нині,
Що не їм картоплі,
Бо живу на Україні,
Нюхаю коноплі.
Я не хочу до Канади,
Ні до Вашингтону,
Маю змогу тут жувати
Свіжу беладонну.
Не поїду за границю –
Невелике горе.
Тут шукаю чемерицю,
Ніжні мухомори.
Я кайфую в ріднім краю,
Маю добру долю,
Бо усе це запиваю
Морем алкоголю.
Автор цього опусу - Микола Базів
............................
Чи є це пародією, чи таки образа автора оригіналу?
Хочеться почути думки авторів та читачів, прошу висловлюватися.
Пишеться оця "пародія" від імені "пані". Стоїть моє ім`я над текстом.
Я не вживаю ні "моря алкоголю", ні бодай 50 грамів на свято.
Така вже є...тверезомисляча. Завжди.
З автором не знайома.
Кожен по-собі міркує.
Писати-перекручувати, наділяти ЛГ, можливо, своїми рисами
"Бо живу на Україні,
Нюхаю коноплі.
Бо усе це запиваю
Морем алкоголю.
Тут шукаю чемерицю,
Ніжні мухомори.
Друкувати отакі нісенітниці не личить мудрій людині.
Я навіть не прошу це видалити.
Редакція майстерень це зробить з власної ініціативи. Я вірю в це!
А ось мій текст "Зимно":
Такса ходить без кожуха.
Сніговик - без рота.
Розростаються Нью-Глухів,
Сонна Міннесота.
Відучора вельми слизько.
Докуплю коралів!
Набридає ця прописка.
Хочеться найдалі...
А на ранок, у негоду,
Переживши вірша,
Я подумаю: псів шкода...
Ніша не найгірша.
Сало з Мачух - для синички.
Сніг - сяйна перука.
Ця країна - рукавичка,
Мнуть її сторуко...
Щирі люди, трохи заздрі.
Супокійно, рідно.
Жовта "сталінка" - у кадрі.
Муза не фригідна.
Халамидники - у стоках...
Сни - червона рута.
Я б жувала, певно, коку,
Живучи в Бейруті.
Кажуть, вдома стіни гріють.
Зимно.
Третя ночі.
Літній збудник летаргії
Хрумкає дівоче...
2016
"Пародія - віддзеркалення авторського образу" - писав Микола Базів у коментарі на своїй сторінці іншій авторці поетичних майстерень.
2013-09-16 12:33:25
Ось
http://maysterni.com/publication.php?id=95031&comment_id=627232742#627232742
АЛЕ ж у цій пародії віддзеркалено не мій авторський образ.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1217 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1217 seconds