ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Перший лід

Йде перший сніг на поклик мій.

Василь Герасим’юк

...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-29 17:11:50
Переглядів сторінки твору 6676
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-29 17:36:19 ]
"І раптом сніг, як відповідь згори
на мій самотньо-здитинілий поклик."...заобрійні рядки!!!) Глибока філософська думка...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 01:04:50 ]
Спасибі, що читаєте, Лілеє!
Тільки от не знаю, як правильно розцінити знаки усмішок ")" у Вашому коментарі: як іронію? чи просто як приязнь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-30 13:29:30 ]
Пані Галино! Та невже Ви не відчуваєте того щирого захоплення, з яким я відношусь до Вашої творчості?! Шкода, що у Майстернях немає смайликів, котрі б виражали емоції...захоплення...Без жодної іронії! З глибокою повагою та шаною до Вас, Лілея!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 15:04:03 ]
От і чудово, що все прояснилося! Вибачайте, люба Лілеє, за те моє запитання - воно яскравий приклад відображення внутрішнього невдоволення автора своїм творінням. Просто поки що не вдалося мені в повній мірі висловити у другій строфі все те, ЩО я хотіла, і так, ЯК би я хотіла - морочуся з нею вже другий день :))
Дуже дякую Вам за щирість і завжди чекатиму Ваших коментарів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 01:45:24 ]
І радість, і небезпека - цей перший лід...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 11:21:48 ]
Таки небезпеки більше :) :)
Спасибі, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 11:13:10 ]
Довкола лід - та я еквілібристка:
Ось навіть вже прискорюю ходу.
Лише міркую (бо доволі слизько)
І ворожý – впаду чи не впаду?
Дивлюсь на лід осклілими очима
І здитиніло снігу жду з небес…
Діждалася! Але не снігу – рими!
І перших весняних розталих плес!

З усміхом!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 11:26:52 ]
Діждалася! Якщо не снігу - то експромту! :)

Таки так - шкіц цього вірша вже давно в мене був, але чогось не вистачало для завершення. Ось вчора вивершився :) Ну й що, що не початок зими, а кінець січня? :) :)
З теперішнім кліматом можна взагалі не діждатися ні снігу, ні льоду й до кінця зими...
Дякую за усміх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 11:50:50 ]
Тепер лід і сніг в ціні. Он синоптики прогнозують теплий лютий. Одна надія на березень - вже було так, що на початку весни сніжить більше... Землі волога потрібна... і вірші про сніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:21:28 ]
Мій малий сумує, що тільки два дні зміг повозитися на санках цієї зими... Добре, що хоч є штучні ковзанки, або їхати в Буковель - там штучним снігом траси вкривають... - щоправда ціни і там, і там...!!! так що Ваші слова про те, що "Тепер лід і сніг в ціні" - чиста правда! :)
Спасибі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:01:12 ]
Зимою сніг, як оберіг. Душа селянина хоч і в енному поколінні, а на рівні підсвідомості це відуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:24:36 ]
Узимку сніг, як оберіг - !!! Як поетично! Може бути початком вірша. :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 14:53:36 ]
Дуже симпатично забарвлений поетичним рознобарв'ям вірш. Мій знайомий в ожеледицю вийшов з дому. Якась жіночка, що "рефлекторно згадувала маму", міцно вчепилася йому за руку дорогою до центру. Згодом півміста тиждень мало про що говорити. Щоправда зі знайомого, як з гуся вода, бо у свої 46 ще не мав часу одружитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 15:50:32 ]
:) :) О! Напевно то й були мій/моя ЛГ!
Спасибі, Богдане, розвеселив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 16:06:46 ]
філософськи, прочитується життя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 17:13:57 ]
Так,тут є різні шари-підтексти...
Спасибі, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 21:44:44 ]
Галю, а мені найбільше озвалося і провідчулося оте "МАМО". Так гадається, що саме це народило вірш, бо сніг - так - це гарно, а " Ой мам" озивається у будь- якій порі. Дякую за емоційне наповнення твору.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 23:26:07 ]
Правильно провідчулося, Роксолано! :) так і було... Спасибі за тонке чуття емоційних матерій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-24 12:08:26 ]
Так щиро і обнадійливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-26 10:39:44 ]
Не впадати в песимізм навіть за найчорніших обставин, бачити обнадійливі знаки згори - щось отаке :)
Дякую за відгук, Марічко!