ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Перший лід

Йде перший сніг на поклик мій.

Василь Герасим’юк

...
перейти до тексту твору




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-29 17:11:50
Переглядів сторінки твору 6231
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-29 17:36:19 ]
"І раптом сніг, як відповідь згори
на мій самотньо-здитинілий поклик."...заобрійні рядки!!!) Глибока філософська думка...)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 01:04:50 ]
Спасибі, що читаєте, Лілеє!
Тільки от не знаю, як правильно розцінити знаки усмішок ")" у Вашому коментарі: як іронію? чи просто як приязнь?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-30 13:29:30 ]
Пані Галино! Та невже Ви не відчуваєте того щирого захоплення, з яким я відношусь до Вашої творчості?! Шкода, що у Майстернях немає смайликів, котрі б виражали емоції...захоплення...Без жодної іронії! З глибокою повагою та шаною до Вас, Лілея!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 15:04:03 ]
От і чудово, що все прояснилося! Вибачайте, люба Лілеє, за те моє запитання - воно яскравий приклад відображення внутрішнього невдоволення автора своїм творінням. Просто поки що не вдалося мені в повній мірі висловити у другій строфі все те, ЩО я хотіла, і так, ЯК би я хотіла - морочуся з нею вже другий день :))
Дуже дякую Вам за щирість і завжди чекатиму Ваших коментарів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 01:45:24 ]
І радість, і небезпека - цей перший лід...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 11:21:48 ]
Таки небезпеки більше :) :)
Спасибі, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 11:13:10 ]
Довкола лід - та я еквілібристка:
Ось навіть вже прискорюю ходу.
Лише міркую (бо доволі слизько)
І ворожý – впаду чи не впаду?
Дивлюсь на лід осклілими очима
І здитиніло снігу жду з небес…
Діждалася! Але не снігу – рими!
І перших весняних розталих плес!

З усміхом!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 11:26:52 ]
Діждалася! Якщо не снігу - то експромту! :)

Таки так - шкіц цього вірша вже давно в мене був, але чогось не вистачало для завершення. Ось вчора вивершився :) Ну й що, що не початок зими, а кінець січня? :) :)
З теперішнім кліматом можна взагалі не діждатися ні снігу, ні льоду й до кінця зими...
Дякую за усміх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 11:50:50 ]
Тепер лід і сніг в ціні. Он синоптики прогнозують теплий лютий. Одна надія на березень - вже було так, що на початку весни сніжить більше... Землі волога потрібна... і вірші про сніг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:21:28 ]
Мій малий сумує, що тільки два дні зміг повозитися на санках цієї зими... Добре, що хоч є штучні ковзанки, або їхати в Буковель - там штучним снігом траси вкривають... - щоправда ціни і там, і там...!!! так що Ваші слова про те, що "Тепер лід і сніг в ціні" - чиста правда! :)
Спасибі за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:01:12 ]
Зимою сніг, як оберіг. Душа селянина хоч і в енному поколінні, а на рівні підсвідомості це відуває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 12:24:36 ]
Узимку сніг, як оберіг - !!! Як поетично! Може бути початком вірша. :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 14:53:36 ]
Дуже симпатично забарвлений поетичним рознобарв'ям вірш. Мій знайомий в ожеледицю вийшов з дому. Якась жіночка, що "рефлекторно згадувала маму", міцно вчепилася йому за руку дорогою до центру. Згодом півміста тиждень мало про що говорити. Щоправда зі знайомого, як з гуся вода, бо у свої 46 ще не мав часу одружитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 15:50:32 ]
:) :) О! Напевно то й були мій/моя ЛГ!
Спасибі, Богдане, розвеселив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 16:06:46 ]
філософськи, прочитується життя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 17:13:57 ]
Так,тут є різні шари-підтексти...
Спасибі, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-01-30 21:44:44 ]
Галю, а мені найбільше озвалося і провідчулося оте "МАМО". Так гадається, що саме це народило вірш, бо сніг - так - це гарно, а " Ой мам" озивається у будь- якій порі. Дякую за емоційне наповнення твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-30 23:26:07 ]
Правильно провідчулося, Роксолано! :) так і було... Спасибі за тонке чуття емоційних матерій!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2016-02-24 12:08:26 ]
Так щиро і обнадійливо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-02-26 10:39:44 ]
Не впадати в песимізм навіть за найчорніших обставин, бачити обнадійливі знаки згори - щось отаке :)
Дякую за відгук, Марічко!