Прокинувшись, в першу чергу йдеш у Макдак
(Прихопивши, щоправда, пару штанів),
Забувши про можливий рак
Та застереження вже неживих праотців,
Які й самі ніколи не були в фастфуді.
Половина життя — жирна їжа, половина — понуре життя.
Обмани типу "не буду"
Не зупинять ходьбу у Макдак.
Саме там ти вперше долив смагу в колу,
Саме там ти вперше загримів
У відділок під ритми рок-н-ролу,
Які звучали в твоїй голові;
Саме там ти заліп на героїні,
Яка сиділа на героїні
Й була поряд з тобою
Заради дози,
А ти, як дурень, з любов'ю
Дарував їй троянди й мімози,
Та все це закінчилось дуже різко:
Через півроку вона вже в дурдомі.
Лікар сказав: "зварилися мізки",
А сам приліг поспати у кому.
Ти покурив, та голодний ще й досі.
Подумки кажеш "хай буде так"
І незважаючи на свої ноги босі,
Крокуєш по асфальту в Макдак.

2016