ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Трагедія
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
***
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
"У блакитнім просторі безмежнім..."
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Буде зустріч. Весняне. Маленька поема (16+)
Заряди снігу у обличчя... Хоч весна
В зими права свої отримала без бою.
Дурня... Чи личить снігу замітати нам
Шлях, що до зустрічі намітили з тобою?...
.....................................
-ТА ШО Ж ТАКОЄ???
.....................................
Питання гостромислі-
Чого це ми "закисли"?
"Кректати", наче, рано...
-Вдягай своє... Весняне!
(і поголи "пілотку")))
Горілку "Рашен водку"
Із снів зимових Наві
Ти вилий до канави!..
-Бо вже летять лелеки,
-Бо зустріч недалеко,
І ми, зимово-кволі
З тобою разом голі
У ванній питимем коньяк,
А там- до постілі... Ну як
Тобі весняний коньячок?
Та не пролий! І на бочок
Примощуйся шалено,
Надягнута на мене.
А далі- пляшку відклади,
З тремтінням тіла припади
До бажаного тіла,
Бо ти цього хотіла
В обіймах сніжної зими...
З бажанням ніжності візьми
Оте своє, жіноче,
Усе, що жінка хоче
(ввижається що жінці
З собою наодинці)))
І на "рецепшені" портьє
Хай скаже- "ну, вона дає!!!")))-
Бо навіть в коридорі
Твій стогін, наче море,
Розлився з "номеру" й тече...
-Таки "даєш"!)))... То на плече
Клади мені голівку...
А ковдру- на долівку,
Бо по-весняному тепло,
Ще й з алкоголем, потекло
Мов тік життя, по венах...
-Спочила?.. Йди до мене!..
.........................................
А за вікном якась безколірна весна,
Немов гірка країни долі сивина...
І невідомо, що нам літо принесе...
-Подай коньяк. Не будем думати про це...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116032001510



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-20 13:50:55
Переглядів сторінки твору 3883
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-20 22:16:42 ]
перепрошую, "натягнута" по суті, здається, точніше буде...
вибачте, що в такі тонкощі вдаюсь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-21 02:24:03 ]
)))))От як одне (не до ночі) казало "гиииииии")))) Та не буду... Бо не той... Не надто я... У тонкощах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-22 14:59:42 ]
З цікавістю спостерігаю за Вашим вмінням ходити по лезу на грані фолу:)
Це адреналінова потреба чи так співається?
Те, що це не маркетинговий хід, вже починаю розуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-22 23:10:36 ]
Ларисо... Ви будете трохи здивовані (не знаю, чи справді "вчення мумби" настільки діє на "нєокрєпшіє уми, за Вами наче не спостерігав))), поема пішла в, скажімо так, цілком "академічних" спільнотах, і сподобалась компетентним і аж ніякне поведеним на самому "авангардизмі" шановним людям)
Щодо "ходити по лезу"- що саме Ви маєте на увазі? Якщо стиль життя, то, відкрию таємницю, я аж ніяк не кровожер, тощо))) Просто, як на новий рік співали Ріжскіє шпротти "нннє нааадааа в наас уттром аккууркии гассиить...")))
Що не маркетинговий- так. Розумієтесь на справі (Ви взагалі розумна. І лінію свою теж провадите РОЗУМНО. І- послідовно)))
Як би в двох словах... Пісні Маші Распутіної любите? Якщо ні- дарма. Я б навів деякі ну аж дуже змістовні. То там є слова в одній...
"Я подилась в сибири, там у меня друзья,
И ТАМ МЕНЯ ЛЮБИЛИ ЗА ТО, ЧТО Я ЕСТЬ Я"
Ферштейн? Ото ж бо)
Приємно спілкуватись. Так. От скажіть (перфразуючи...)- "і что я в Вас такой влюбленный"? (бесіди маючи на увазі, звісно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Пружна (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-22 20:43:24 ]
Такий теплий, запальний твір у той час, коли весна ще не вступила в свої права! Те, що треба!
А ті жіночки, що цього не розуміють, а просто "з цікавістю спостерігають", отак запросто примірюючи на себе роль "персонального психолога", чи цікавить їх поезія взагалі?
Заходьте на мою "Мавку"!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-22 23:21:04 ]
О, згоден, Алло. Те, що за моєю скромною персоною (в сенсі творчості, звісно))) аж надто багато "спостерігал"- це вже данність для мене. Я багато до чого звик в цьому темному мішку, що носить назву суч.укр.літ... "ГОСПОДИ, МЫ МНОГОЕ УЗНАЛИ... ТО, ЧЕГО ВОВЕК НЕ НАДО Б ЗНАТЬ..." Тут різне було. Від заказушного тупняка ("літератори", блін... на цьому сайті- мало, як нараз. Це я взагалі- про своє "вхождєніє у літ. житіє))) Нічого. "ВСПОМНИМ ВСЕХ ПОИМЕННО))) до досить тонких "душеспасительних" бесід з певними "вповноваженими персонами нон грата")))
А за оцінку твору- дякую) Він справді, слово честі, багатьом сподобався, і люди відверто його оцінили)
За запрошення- спасибі) Я зайду)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-26 23:20:30 ]
Висвітлена на кількох авторитетних сайтах. Як от на цьому
http://ukrainka.org.ua/node/6811