ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Містична зустріч (16+)
...В темній залі ми зно-
ву удвох.
Ти мій спомин ожилий.
І розбурхана кров,
Мов відгомін,
Блукає по жилах.

Часу плин, часу плин
Із годинника
Стрілок спливає.
Ми один на один.
Неймовірно...
Бо так не буває...

Прохолодна пітьма...
Поцілунку
Вологого відчай...
Все знайомо. Дарма
Ти своє
Прикриваєш обличчя.

На волосся бурштин
Діадемою
Світла стікає...
Відбулося. І ти
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впускаєш.

Лона пряний шербет...*
Терпкий запах
Знайомого тіла...
Ти сьогодні в себе
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила.

Крик совиний луна...
Образ ІНШОЇ
В мороці згинув...
Чи це- ТИ? Чи- ВОНА?
Хто ти зараз,
Людинобогине?

Зустріч, наче полин,
Знов абсентові
Марення збудить,
Що НІЗВІДКИ прийшли,
Що повернуться
Скоро ВНІКУДИ...

Прохолода пітьми,
Що життя
Випива наостанок...
Схлип прощання німий...
Зачекай!..
...Та зоріє світанок...

*шербет- стародавній східний напій


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116040400581

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 02:04:21
Переглядів сторінки твору 3112
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 02:32:14 ]
а що це таке: "ти сьогодні в себЕ
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила" - наче щось із наголосом негаразд, та і загалом - якось завожено усе тут. нових пошуків та поетичних цікавинок Вам

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 03:28:56 ]
Мадам, "а що це таке"? Постає контрпитання- а ви певні, що наголосу "в себЕ" не існує в укр. мові? Далі. Слововираз "якось завожено усе тут" може означати все завгодно, окрім хоча б якоїсь конкретики (хоча сам "почерк" постанови запитань я десь вже начебто бачив...))) .Побажання щодо "творчих пошуків" приймаю і відповідає коротко- аналогічно- НАВЗАЄМ. Ну, і усього найкращого, звісно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 18:56:08 ]
Цікавий образ "пряний шербет". А оскільки ще й не будь-чого, а "лона", то візьму собі з Вашого дозволу на заміточку...)))
У першій строфі доречніше було б "як відгомін" замість "моВ Відгомін"?
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:10 ]
Беріть, Миколо) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 21:37:58 ]
Твір проймає почуттями містичності, нереальності, і в той же час глибокого суму... Хіба можна вияв почуттів розбирати на складові?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:10:33 ]
Ірен, Ви ж знаєте, я пишу різне... Проте завжди СПРАВЖНЄ. І Ваше люблю за те, що воно СПРАВЖНЄ. І ми з Вами СПРАВЖНІ. І- ІНШИМИ НЕ СТАНЕМО. Як би хтось цього не хотів... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 22:01:40 ]
Почитала я тут, на сайті "Драглі історії". Волосся дибки! п.Лариса, яка так любить романтику, так проймається кожним сумним ліричним твором, раптом захопилася віршами про "грубу неприкриту реальність" з матюками! Світ навиворіт! Звих мозку. Чи це я така "несучасна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:07:51 ]
Ну да, ну да... Пояснити ситуейшн? Ірен... Чи не Вам знати до якого стану доведена оця нещасна укр. паезь? Як у мене серце болить за неї? Чого варта корупція сама по собі, панегірики і осанна ідіотам, нищення незалежних і самобутніх авторів "у зародиші", скажімо так? Ви ж посвячені вже в це, бо ДЕЩО БАЧИЛИ.
Ось вам звичайнісінький приклад маніпуляції свідомістю. На ДЕЯКОМУ ПРИКЛАДІ. Як насправді просто "розкрутити" будь який фейк. Понаписуй авторам "цмаків", всілякої солодкої дурні, потім позиціонуй себе "критиком", і ти вже головний по "роздачі слонів і матеріалізації духів". А там і до "розпальцьовок" недалеко. Бо ти вже зайняв вакантне крісло головного гуру і критика.
Власна творчість при цьому... В двох словах... Як у "Золотому теляті" Бендер продав посібник по написанню соцреалістичних творів, читали? Ото ж))) Тільки трохи підкоректуйте його з поправкою на "метафоричну шароварщину". Бо- на неї ЗАПИТ (це- окрема тема). Все. Пиши хоч "а та кача дрібно скаче", хоч "калинонька похилилася"))) Це неважливо насправді, бо навряд чи хтось, хто на знак подяки за благолєпну рецку напише хвалебний відзив, хоч раз дочитає подібне "чтиво" до кінця. Та така мета і не ставиться. Бо ставиться інша.
Як от на даному, наведеному Вами прикладі. Те, що тут "критик" трохи перестарався (ну, "Остапа понесло", розумієте?))) очевидно. Я б ото і не писав даного довгого тексту, якби все оте очевидне для будь-якої мислячої людини "бєзобразіє" та продовжувалось у "вялотєкущєм рєжимє". Та от доводиться, бо
1 дурнЯ вилилася за край
2 Хоч і існує мудра приказка "в сумасшедшем домє і валянок є.ут", та ми ж наче ще не позиціонуємо себе тут пацієнтами дурдому. Ото ж...
Наведений Вами приклад ілюструє, як легко, набравши певної "ваги" у літ. спільноті (як саме та "вага"набирається- читай вище) шляхом рецензування розпіарити будь що і будь кого. Наприклад. Існує певний "літератор", що творчо пише довгі вдохновенні матюки на парканах. І ось шляхом подібної рецензії він вже відноситься до розряду "молодих і подающих надєжди дарованій".
Що цікаво, ніхто тут не образився за літературу, за себе врешті-решт (бо мені щось не хотілося б отримувати рецки від подібного "критика". Бо це просто ницість), взяли, та й проковтнули. Ну що сказати... Це як раз і є ілюстрацією, в якому стані зараз література, як нею і авторами маніпулюють і наскільки в ній визріла революційна ситуація.
Що ж... хто хоче при цьому бавитись у рейтинги, всілякі там R2, іншу галіматью- будь ласка, прапор в руки))) Мені, як нараз, абсолютно не цікава кількість "читачів", піднята отаким способом. Бо ніякі це не читачі, як і оця вся ПРОФАНАЦІЯ не має відношення до літератури як такої. І в колективному БОЖЕВІЛЛІ я також участі приймати не бажаю)
Думав викласти статтею, та гадаю, і так зійде. Всіляка тролятина, розмножена в десятках хитромудрих профайлів, і так прочитає, бо чуйка їх приведе, оте "літ. фуфло голімофффскоє". А справжні автори... Просто побажав би не вестись на нього, та й все.
Такі от справи, Ірен)