ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс

Володимир Невесенко
2026.02.28 18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!

Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих

Ірина Вовк
2026.02.28 16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,

Борис Костиря
2026.02.28 11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.

Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Містична зустріч (16+)
...В темній залі ми зно-
ву удвох.
Ти мій спомин ожилий.
І розбурхана кров,
Мов відгомін,
Блукає по жилах.

Часу плин, часу плин
Із годинника
Стрілок спливає.
Ми один на один.
Неймовірно...
Бо так не буває...

Прохолодна пітьма...
Поцілунку
Вологого відчай...
Все знайомо. Дарма
Ти своє
Прикриваєш обличчя.

На волосся бурштин
Діадемою
Світла стікає...
Відбулося. І ти
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впускаєш.

Лона пряний шербет...*
Терпкий запах
Знайомого тіла...
Ти сьогодні в себе
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила.

Крик совиний луна...
Образ ІНШОЇ
В мороці згинув...
Чи це- ТИ? Чи- ВОНА?
Хто ти зараз,
Людинобогине?

Зустріч, наче полин,
Знов абсентові
Марення збудить,
Що НІЗВІДКИ прийшли,
Що повернуться
Скоро ВНІКУДИ...

Прохолода пітьми,
Що життя
Випива наостанок...
Схлип прощання німий...
Зачекай!..
...Та зоріє світанок...

*шербет- стародавній східний напій


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116040400581

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 02:04:21
Переглядів сторінки твору 2934
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 02:32:14 ]
а що це таке: "ти сьогодні в себЕ
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила" - наче щось із наголосом негаразд, та і загалом - якось завожено усе тут. нових пошуків та поетичних цікавинок Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 03:28:56 ]
Мадам, "а що це таке"? Постає контрпитання- а ви певні, що наголосу "в себЕ" не існує в укр. мові? Далі. Слововираз "якось завожено усе тут" може означати все завгодно, окрім хоча б якоїсь конкретики (хоча сам "почерк" постанови запитань я десь вже начебто бачив...))) .Побажання щодо "творчих пошуків" приймаю і відповідає коротко- аналогічно- НАВЗАЄМ. Ну, і усього найкращого, звісно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 18:56:08 ]
Цікавий образ "пряний шербет". А оскільки ще й не будь-чого, а "лона", то візьму собі з Вашого дозволу на заміточку...)))
У першій строфі доречніше було б "як відгомін" замість "моВ Відгомін"?
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:10 ]
Беріть, Миколо) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-04 21:37:58 ]
Твір проймає почуттями містичності, нереальності, і в той же час глибокого суму... Хіба можна вияв почуттів розбирати на складові?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:10:33 ]
Ірен, Ви ж знаєте, я пишу різне... Проте завжди СПРАВЖНЄ. І Ваше люблю за те, що воно СПРАВЖНЄ. І ми з Вами СПРАВЖНІ. І- ІНШИМИ НЕ СТАНЕМО. Як би хтось цього не хотів... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-04 22:01:40 ]
Почитала я тут, на сайті "Драглі історії". Волосся дибки! п.Лариса, яка так любить романтику, так проймається кожним сумним ліричним твором, раптом захопилася віршами про "грубу неприкриту реальність" з матюками! Світ навиворіт! Звих мозку. Чи це я така "несучасна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:07:51 ]
Ну да, ну да... Пояснити ситуейшн? Ірен... Чи не Вам знати до якого стану доведена оця нещасна укр. паезь? Як у мене серце болить за неї? Чого варта корупція сама по собі, панегірики і осанна ідіотам, нищення незалежних і самобутніх авторів "у зародиші", скажімо так? Ви ж посвячені вже в це, бо ДЕЩО БАЧИЛИ.
Ось вам звичайнісінький приклад маніпуляції свідомістю. На ДЕЯКОМУ ПРИКЛАДІ. Як насправді просто "розкрутити" будь який фейк. Понаписуй авторам "цмаків", всілякої солодкої дурні, потім позиціонуй себе "критиком", і ти вже головний по "роздачі слонів і матеріалізації духів". А там і до "розпальцьовок" недалеко. Бо ти вже зайняв вакантне крісло головного гуру і критика.
Власна творчість при цьому... В двох словах... Як у "Золотому теляті" Бендер продав посібник по написанню соцреалістичних творів, читали? Ото ж))) Тільки трохи підкоректуйте його з поправкою на "метафоричну шароварщину". Бо- на неї ЗАПИТ (це- окрема тема). Все. Пиши хоч "а та кача дрібно скаче", хоч "калинонька похилилася"))) Це неважливо насправді, бо навряд чи хтось, хто на знак подяки за благолєпну рецку напише хвалебний відзив, хоч раз дочитає подібне "чтиво" до кінця. Та така мета і не ставиться. Бо ставиться інша.
Як от на даному, наведеному Вами прикладі. Те, що тут "критик" трохи перестарався (ну, "Остапа понесло", розумієте?))) очевидно. Я б ото і не писав даного довгого тексту, якби все оте очевидне для будь-якої мислячої людини "бєзобразіє" та продовжувалось у "вялотєкущєм рєжимє". Та от доводиться, бо
1 дурнЯ вилилася за край
2 Хоч і існує мудра приказка "в сумасшедшем домє і валянок є.ут", та ми ж наче ще не позиціонуємо себе тут пацієнтами дурдому. Ото ж...
Наведений Вами приклад ілюструє, як легко, набравши певної "ваги" у літ. спільноті (як саме та "вага"набирається- читай вище) шляхом рецензування розпіарити будь що і будь кого. Наприклад. Існує певний "літератор", що творчо пише довгі вдохновенні матюки на парканах. І ось шляхом подібної рецензії він вже відноситься до розряду "молодих і подающих надєжди дарованій".
Що цікаво, ніхто тут не образився за літературу, за себе врешті-решт (бо мені щось не хотілося б отримувати рецки від подібного "критика". Бо це просто ницість), взяли, та й проковтнули. Ну що сказати... Це як раз і є ілюстрацією, в якому стані зараз література, як нею і авторами маніпулюють і наскільки в ній визріла революційна ситуація.
Що ж... хто хоче при цьому бавитись у рейтинги, всілякі там R2, іншу галіматью- будь ласка, прапор в руки))) Мені, як нараз, абсолютно не цікава кількість "читачів", піднята отаким способом. Бо ніякі це не читачі, як і оця вся ПРОФАНАЦІЯ не має відношення до літератури як такої. І в колективному БОЖЕВІЛЛІ я також участі приймати не бажаю)
Думав викласти статтею, та гадаю, і так зійде. Всіляка тролятина, розмножена в десятках хитромудрих профайлів, і так прочитає, бо чуйка їх приведе, оте "літ. фуфло голімофффскоє". А справжні автори... Просто побажав би не вестись на нього, та й все.
Такі от справи, Ірен)