ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Містична зустріч (16+)
...В темній залі ми зно-
ву удвох.
Ти мій спомин ожилий.
І розбурхана кров,
Мов відгомін,
Блукає по жилах.

Часу плин, часу плин
Із годинника
Стрілок спливає.
Ми один на один.
Неймовірно...
Бо так не буває...

Прохолодна пітьма...
Поцілунку
Вологого відчай...
Все знайомо. Дарма
Ти своє
Прикриваєш обличчя.

На волосся бурштин
Діадемою
Світла стікає...
Відбулося. І ти
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впускаєш.

Лона пряний шербет...*
Терпкий запах
Знайомого тіла...
Ти сьогодні в себе
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила.

Крик совиний луна...
Образ ІНШОЇ
В мороці згинув...
Чи це- ТИ? Чи- ВОНА?
Хто ти зараз,
Людинобогине?

Зустріч, наче полин,
Знов абсентові
Марення збудить,
Що НІЗВІДКИ прийшли,
Що повернуться
Скоро ВНІКУДИ...

Прохолода пітьми,
Що життя
Випива наостанок...
Схлип прощання німий...
Зачекай!..
...Та зоріє світанок...

*шербет- стародавній східний напій


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116040400581

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 02:04:21
Переглядів сторінки твору 3044
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 02:32:14 ]
а що це таке: "ти сьогодні в себЕ
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила" - наче щось із наголосом негаразд, та і загалом - якось завожено усе тут. нових пошуків та поетичних цікавинок Вам

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 03:28:56 ]
Мадам, "а що це таке"? Постає контрпитання- а ви певні, що наголосу "в себЕ" не існує в укр. мові? Далі. Слововираз "якось завожено усе тут" може означати все завгодно, окрім хоча б якоїсь конкретики (хоча сам "почерк" постанови запитань я десь вже начебто бачив...))) .Побажання щодо "творчих пошуків" приймаю і відповідає коротко- аналогічно- НАВЗАЄМ. Ну, і усього найкращого, звісно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 18:56:08 ]
Цікавий образ "пряний шербет". А оскільки ще й не будь-чого, а "лона", то візьму собі з Вашого дозволу на заміточку...)))
У першій строфі доречніше було б "як відгомін" замість "моВ Відгомін"?
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:10 ]
Беріть, Миколо) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 21:37:58 ]
Твір проймає почуттями містичності, нереальності, і в той же час глибокого суму... Хіба можна вияв почуттів розбирати на складові?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:10:33 ]
Ірен, Ви ж знаєте, я пишу різне... Проте завжди СПРАВЖНЄ. І Ваше люблю за те, що воно СПРАВЖНЄ. І ми з Вами СПРАВЖНІ. І- ІНШИМИ НЕ СТАНЕМО. Як би хтось цього не хотів... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 22:01:40 ]
Почитала я тут, на сайті "Драглі історії". Волосся дибки! п.Лариса, яка так любить романтику, так проймається кожним сумним ліричним твором, раптом захопилася віршами про "грубу неприкриту реальність" з матюками! Світ навиворіт! Звих мозку. Чи це я така "несучасна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:07:51 ]
Ну да, ну да... Пояснити ситуейшн? Ірен... Чи не Вам знати до якого стану доведена оця нещасна укр. паезь? Як у мене серце болить за неї? Чого варта корупція сама по собі, панегірики і осанна ідіотам, нищення незалежних і самобутніх авторів "у зародиші", скажімо так? Ви ж посвячені вже в це, бо ДЕЩО БАЧИЛИ.
Ось вам звичайнісінький приклад маніпуляції свідомістю. На ДЕЯКОМУ ПРИКЛАДІ. Як насправді просто "розкрутити" будь який фейк. Понаписуй авторам "цмаків", всілякої солодкої дурні, потім позиціонуй себе "критиком", і ти вже головний по "роздачі слонів і матеріалізації духів". А там і до "розпальцьовок" недалеко. Бо ти вже зайняв вакантне крісло головного гуру і критика.
Власна творчість при цьому... В двох словах... Як у "Золотому теляті" Бендер продав посібник по написанню соцреалістичних творів, читали? Ото ж))) Тільки трохи підкоректуйте його з поправкою на "метафоричну шароварщину". Бо- на неї ЗАПИТ (це- окрема тема). Все. Пиши хоч "а та кача дрібно скаче", хоч "калинонька похилилася"))) Це неважливо насправді, бо навряд чи хтось, хто на знак подяки за благолєпну рецку напише хвалебний відзив, хоч раз дочитає подібне "чтиво" до кінця. Та така мета і не ставиться. Бо ставиться інша.
Як от на даному, наведеному Вами прикладі. Те, що тут "критик" трохи перестарався (ну, "Остапа понесло", розумієте?))) очевидно. Я б ото і не писав даного довгого тексту, якби все оте очевидне для будь-якої мислячої людини "бєзобразіє" та продовжувалось у "вялотєкущєм рєжимє". Та от доводиться, бо
1 дурнЯ вилилася за край
2 Хоч і існує мудра приказка "в сумасшедшем домє і валянок є.ут", та ми ж наче ще не позиціонуємо себе тут пацієнтами дурдому. Ото ж...
Наведений Вами приклад ілюструє, як легко, набравши певної "ваги" у літ. спільноті (як саме та "вага"набирається- читай вище) шляхом рецензування розпіарити будь що і будь кого. Наприклад. Існує певний "літератор", що творчо пише довгі вдохновенні матюки на парканах. І ось шляхом подібної рецензії він вже відноситься до розряду "молодих і подающих надєжди дарованій".
Що цікаво, ніхто тут не образився за літературу, за себе врешті-решт (бо мені щось не хотілося б отримувати рецки від подібного "критика". Бо це просто ницість), взяли, та й проковтнули. Ну що сказати... Це як раз і є ілюстрацією, в якому стані зараз література, як нею і авторами маніпулюють і наскільки в ній визріла революційна ситуація.
Що ж... хто хоче при цьому бавитись у рейтинги, всілякі там R2, іншу галіматью- будь ласка, прапор в руки))) Мені, як нараз, абсолютно не цікава кількість "читачів", піднята отаким способом. Бо ніякі це не читачі, як і оця вся ПРОФАНАЦІЯ не має відношення до літератури як такої. І в колективному БОЖЕВІЛЛІ я також участі приймати не бажаю)
Думав викласти статтею, та гадаю, і так зійде. Всіляка тролятина, розмножена в десятках хитромудрих профайлів, і так прочитає, бо чуйка їх приведе, оте "літ. фуфло голімофффскоє". А справжні автори... Просто побажав би не вестись на нього, та й все.
Такі от справи, Ірен)