ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Містична зустріч (16+)
...В темній залі ми зно-
ву удвох.
Ти мій спомин ожилий.
І розбурхана кров,
Мов відгомін,
Блукає по жилах.

Часу плин, часу плин
Із годинника
Стрілок спливає.
Ми один на один.
Неймовірно...
Бо так не буває...

Прохолодна пітьма...
Поцілунку
Вологого відчай...
Все знайомо. Дарма
Ти своє
Прикриваєш обличчя.

На волосся бурштин
Діадемою
Світла стікає...
Відбулося. І ти
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впускаєш.

Лона пряний шербет...*
Терпкий запах
Знайомого тіла...
Ти сьогодні в себе
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила.

Крик совиний луна...
Образ ІНШОЇ
В мороці згинув...
Чи це- ТИ? Чи- ВОНА?
Хто ти зараз,
Людинобогине?

Зустріч, наче полин,
Знов абсентові
Марення збудить,
Що НІЗВІДКИ прийшли,
Що повернуться
Скоро ВНІКУДИ...

Прохолода пітьми,
Що життя
Випива наостанок...
Схлип прощання німий...
Зачекай!..
...Та зоріє світанок...

*шербет- стародавній східний напій


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116040400581

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 02:04:21
Переглядів сторінки твору 2653
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 02:32:14 ]
а що це таке: "ти сьогодні в себЕ
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила" - наче щось із наголосом негаразд, та і загалом - якось завожено усе тут. нових пошуків та поетичних цікавинок Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 03:28:56 ]
Мадам, "а що це таке"? Постає контрпитання- а ви певні, що наголосу "в себЕ" не існує в укр. мові? Далі. Слововираз "якось завожено усе тут" може означати все завгодно, окрім хоча б якоїсь конкретики (хоча сам "почерк" постанови запитань я десь вже начебто бачив...))) .Побажання щодо "творчих пошуків" приймаю і відповідає коротко- аналогічно- НАВЗАЄМ. Ну, і усього найкращого, звісно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 18:56:08 ]
Цікавий образ "пряний шербет". А оскільки ще й не будь-чого, а "лона", то візьму собі з Вашого дозволу на заміточку...)))
У першій строфі доречніше було б "як відгомін" замість "моВ Відгомін"?
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:10 ]
Беріть, Миколо) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-04 21:37:58 ]
Твір проймає почуттями містичності, нереальності, і в той же час глибокого суму... Хіба можна вияв почуттів розбирати на складові?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:10:33 ]
Ірен, Ви ж знаєте, я пишу різне... Проте завжди СПРАВЖНЄ. І Ваше люблю за те, що воно СПРАВЖНЄ. І ми з Вами СПРАВЖНІ. І- ІНШИМИ НЕ СТАНЕМО. Як би хтось цього не хотів... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./Л.П.) [ 2016-04-04 22:01:40 ]
Почитала я тут, на сайті "Драглі історії". Волосся дибки! п.Лариса, яка так любить романтику, так проймається кожним сумним ліричним твором, раптом захопилася віршами про "грубу неприкриту реальність" з матюками! Світ навиворіт! Звих мозку. Чи це я така "несучасна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:07:51 ]
Ну да, ну да... Пояснити ситуейшн? Ірен... Чи не Вам знати до якого стану доведена оця нещасна укр. паезь? Як у мене серце болить за неї? Чого варта корупція сама по собі, панегірики і осанна ідіотам, нищення незалежних і самобутніх авторів "у зародиші", скажімо так? Ви ж посвячені вже в це, бо ДЕЩО БАЧИЛИ.
Ось вам звичайнісінький приклад маніпуляції свідомістю. На ДЕЯКОМУ ПРИКЛАДІ. Як насправді просто "розкрутити" будь який фейк. Понаписуй авторам "цмаків", всілякої солодкої дурні, потім позиціонуй себе "критиком", і ти вже головний по "роздачі слонів і матеріалізації духів". А там і до "розпальцьовок" недалеко. Бо ти вже зайняв вакантне крісло головного гуру і критика.
Власна творчість при цьому... В двох словах... Як у "Золотому теляті" Бендер продав посібник по написанню соцреалістичних творів, читали? Ото ж))) Тільки трохи підкоректуйте його з поправкою на "метафоричну шароварщину". Бо- на неї ЗАПИТ (це- окрема тема). Все. Пиши хоч "а та кача дрібно скаче", хоч "калинонька похилилася"))) Це неважливо насправді, бо навряд чи хтось, хто на знак подяки за благолєпну рецку напише хвалебний відзив, хоч раз дочитає подібне "чтиво" до кінця. Та така мета і не ставиться. Бо ставиться інша.
Як от на даному, наведеному Вами прикладі. Те, що тут "критик" трохи перестарався (ну, "Остапа понесло", розумієте?))) очевидно. Я б ото і не писав даного довгого тексту, якби все оте очевидне для будь-якої мислячої людини "бєзобразіє" та продовжувалось у "вялотєкущєм рєжимє". Та от доводиться, бо
1 дурнЯ вилилася за край
2 Хоч і існує мудра приказка "в сумасшедшем домє і валянок є.ут", та ми ж наче ще не позиціонуємо себе тут пацієнтами дурдому. Ото ж...
Наведений Вами приклад ілюструє, як легко, набравши певної "ваги" у літ. спільноті (як саме та "вага"набирається- читай вище) шляхом рецензування розпіарити будь що і будь кого. Наприклад. Існує певний "літератор", що творчо пише довгі вдохновенні матюки на парканах. І ось шляхом подібної рецензії він вже відноситься до розряду "молодих і подающих надєжди дарованій".
Що цікаво, ніхто тут не образився за літературу, за себе врешті-решт (бо мені щось не хотілося б отримувати рецки від подібного "критика". Бо це просто ницість), взяли, та й проковтнули. Ну що сказати... Це як раз і є ілюстрацією, в якому стані зараз література, як нею і авторами маніпулюють і наскільки в ній визріла революційна ситуація.
Що ж... хто хоче при цьому бавитись у рейтинги, всілякі там R2, іншу галіматью- будь ласка, прапор в руки))) Мені, як нараз, абсолютно не цікава кількість "читачів", піднята отаким способом. Бо ніякі це не читачі, як і оця вся ПРОФАНАЦІЯ не має відношення до літератури як такої. І в колективному БОЖЕВІЛЛІ я також участі приймати не бажаю)
Думав викласти статтею, та гадаю, і так зійде. Всіляка тролятина, розмножена в десятках хитромудрих профайлів, і так прочитає, бо чуйка їх приведе, оте "літ. фуфло голімофффскоє". А справжні автори... Просто побажав би не вестись на нього, та й все.
Такі от справи, Ірен)