ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Вірші

 Містична зустріч (16+)
...В темній залі ми зно-
ву удвох.
Ти мій спомин ожилий.
І розбурхана кров,
Мов відгомін,
Блукає по жилах.

Часу плин, часу плин
Із годинника
Стрілок спливає.
Ми один на один.
Неймовірно...
Бо так не буває...

Прохолодна пітьма...
Поцілунку
Вологого відчай...
Все знайомо. Дарма
Ти своє
Прикриваєш обличчя.

На волосся бурштин
Діадемою
Світла стікає...
Відбулося. І ти
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впускаєш.

Лона пряний шербет...*
Терпкий запах
Знайомого тіла...
Ти сьогодні в себе
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила.

Крик совиний луна...
Образ ІНШОЇ
В мороці згинув...
Чи це- ТИ? Чи- ВОНА?
Хто ти зараз,
Людинобогине?

Зустріч, наче полин,
Знов абсентові
Марення збудить,
Що НІЗВІДКИ прийшли,
Що повернуться
Скоро ВНІКУДИ...

Прохолода пітьми,
Що життя
Випива наостанок...
Схлип прощання німий...
Зачекай!..
...Та зоріє світанок...

*шербет- стародавній східний напій


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116040400581

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 02:04:21
Переглядів сторінки твору 3172
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 02:32:14 ]
а що це таке: "ти сьогодні в себЕ
ТУ, ЯКОЇ НЕМАЄ,
Впустила" - наче щось із наголосом негаразд, та і загалом - якось завожено усе тут. нових пошуків та поетичних цікавинок Вам

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 03:28:56 ]
Мадам, "а що це таке"? Постає контрпитання- а ви певні, що наголосу "в себЕ" не існує в укр. мові? Далі. Слововираз "якось завожено усе тут" може означати все завгодно, окрім хоча б якоїсь конкретики (хоча сам "почерк" постанови запитань я десь вже начебто бачив...))) .Побажання щодо "творчих пошуків" приймаю і відповідає коротко- аналогічно- НАВЗАЄМ. Ну, і усього найкращого, звісно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Базів (Л.П./М.К.) [ 2016-04-04 18:56:08 ]
Цікавий образ "пряний шербет". А оскільки ще й не будь-чого, а "лона", то візьму собі з Вашого дозволу на заміточку...)))
У першій строфі доречніше було б "як відгомін" замість "моВ Відгомін"?
Наснаги Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:15:10 ]
Беріть, Миколо) Навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 21:37:58 ]
Твір проймає почуттями містичності, нереальності, і в той же час глибокого суму... Хіба можна вияв почуттів розбирати на складові?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:10:33 ]
Ірен, Ви ж знаєте, я пишу різне... Проте завжди СПРАВЖНЄ. І Ваше люблю за те, що воно СПРАВЖНЄ. І ми з Вами СПРАВЖНІ. І- ІНШИМИ НЕ СТАНЕМО. Як би хтось цього не хотів... )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Бондар Лівобережна (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 22:01:40 ]
Почитала я тут, на сайті "Драглі історії". Волосся дибки! п.Лариса, яка так любить романтику, так проймається кожним сумним ліричним твором, раптом захопилася віршами про "грубу неприкриту реальність" з матюками! Світ навиворіт! Звих мозку. Чи це я така "несучасна"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-04-04 23:07:51 ]
Ну да, ну да... Пояснити ситуейшн? Ірен... Чи не Вам знати до якого стану доведена оця нещасна укр. паезь? Як у мене серце болить за неї? Чого варта корупція сама по собі, панегірики і осанна ідіотам, нищення незалежних і самобутніх авторів "у зародиші", скажімо так? Ви ж посвячені вже в це, бо ДЕЩО БАЧИЛИ.
Ось вам звичайнісінький приклад маніпуляції свідомістю. На ДЕЯКОМУ ПРИКЛАДІ. Як насправді просто "розкрутити" будь який фейк. Понаписуй авторам "цмаків", всілякої солодкої дурні, потім позиціонуй себе "критиком", і ти вже головний по "роздачі слонів і матеріалізації духів". А там і до "розпальцьовок" недалеко. Бо ти вже зайняв вакантне крісло головного гуру і критика.
Власна творчість при цьому... В двох словах... Як у "Золотому теляті" Бендер продав посібник по написанню соцреалістичних творів, читали? Ото ж))) Тільки трохи підкоректуйте його з поправкою на "метафоричну шароварщину". Бо- на неї ЗАПИТ (це- окрема тема). Все. Пиши хоч "а та кача дрібно скаче", хоч "калинонька похилилася"))) Це неважливо насправді, бо навряд чи хтось, хто на знак подяки за благолєпну рецку напише хвалебний відзив, хоч раз дочитає подібне "чтиво" до кінця. Та така мета і не ставиться. Бо ставиться інша.
Як от на даному, наведеному Вами прикладі. Те, що тут "критик" трохи перестарався (ну, "Остапа понесло", розумієте?))) очевидно. Я б ото і не писав даного довгого тексту, якби все оте очевидне для будь-якої мислячої людини "бєзобразіє" та продовжувалось у "вялотєкущєм рєжимє". Та от доводиться, бо
1 дурнЯ вилилася за край
2 Хоч і існує мудра приказка "в сумасшедшем домє і валянок є.ут", та ми ж наче ще не позиціонуємо себе тут пацієнтами дурдому. Ото ж...
Наведений Вами приклад ілюструє, як легко, набравши певної "ваги" у літ. спільноті (як саме та "вага"набирається- читай вище) шляхом рецензування розпіарити будь що і будь кого. Наприклад. Існує певний "літератор", що творчо пише довгі вдохновенні матюки на парканах. І ось шляхом подібної рецензії він вже відноситься до розряду "молодих і подающих надєжди дарованій".
Що цікаво, ніхто тут не образився за літературу, за себе врешті-решт (бо мені щось не хотілося б отримувати рецки від подібного "критика". Бо це просто ницість), взяли, та й проковтнули. Ну що сказати... Це як раз і є ілюстрацією, в якому стані зараз література, як нею і авторами маніпулюють і наскільки в ній визріла революційна ситуація.
Що ж... хто хоче при цьому бавитись у рейтинги, всілякі там R2, іншу галіматью- будь ласка, прапор в руки))) Мені, як нараз, абсолютно не цікава кількість "читачів", піднята отаким способом. Бо ніякі це не читачі, як і оця вся ПРОФАНАЦІЯ не має відношення до літератури як такої. І в колективному БОЖЕВІЛЛІ я також участі приймати не бажаю)
Думав викласти статтею, та гадаю, і так зійде. Всіляка тролятина, розмножена в десятках хитромудрих профайлів, і так прочитає, бо чуйка їх приведе, оте "літ. фуфло голімофффскоє". А справжні автори... Просто побажав би не вестись на нього, та й все.
Такі от справи, Ірен)